Підпишіться 
На YouTube-каналі Ігоря Циганика вийшов унікальний випуск присвячений футбольному клубу "Шахтар". Він зібрав людей, які створювати славу донецької команди на українській та міжнародній арені.
Серед гостей — генеральний директор "Шахтаря" Сергій Палкін, символ клубу і спортивний директор Дарійо Срна, відомий коментатор Роберто Моралес, легендарний воротар, рекордсмен "Шахтаря" та збірної України за кількістю зіграних матчів Андрій Пятов та один з найкращих захисників незалежної України Олександр Кучер.
Дивіться повний випуск тут або у плеєрі нижче.
Бразильський вектор "Шахтаря"
У переможному фіналі Кубку УЄФА 2009 вісім з одинадцяти гравців "Шахтаря" були іназемцями, з них чотири — бразильцями. Таке співвідношення відповідало стратегії клубу, який став відомим у Європі завдяки розвитку молодих бразильських талантів.
"Ми всі бачили, які результати дають бразильські футболісти. Президенту дуже подобалася ця гра, тому це була наша стратегія з 2004 року", — Сергій Палкін.
У 2000-их "Шахтар" залучав таланти, зокрема й Фернандіньйо, згадує коментатор Роберто Моралес.
"Фернандіньйо тоді був найактивнішим гравцем у (клубі) "Паранаенсе", який дільшов до фіналу Кубку Лібертадорес, а це аналог Ліги чемпіонів. Я розумів, що це дуже крутий футболіст. Коли сказали, що прийде Елано (колишній півзахисник), я не повірив: він був трошки старший, вже грав за головну збірну... Хоча, коли сказали, що Луческу прийде, я теж не повірив"
На питання, чому іноземні футболісти обирали "Шахтар", а не провідні світові клуби, генеральний директор Сергій Палкін відповідає, що гірники вміли переконувати:
"Ми повинні були обережно провести футболіста по центральній вулиці (не дай Бог кудись звернути) до бази і сказати, що це наша територія. Вони дивляться і розуміють, що це рівень. Вони ж не знали, що за базою нічого не було. У нас була стратегія, як пересуватися по місту, щоб довести до точки, де ми закривали всі питання"
Одним з тих, хто підписав конкракт з "Шахтарем" у ранніх 2000-их був Дарійо Срна. Нинішній спортивний директор згадує, що адаптуватися було непросто:
"Я відчував, що там не було капітана. Капітан має не тільки бути лідером, а й допомагати людям, які приїжджають з іншої країни у твій клуб. Тоді такого не було: якби не було моїх хорватів і сербів, не було б з ким дружити"
Тож отримавши позицію капітана Дарійо діяв інакше:
"Коли підписували бразильців, я завжди їх зустрічав, говорив, давав (свій) номер телефону, ми ходили на вечерю, гуляли всі разом"
"З бразильцями у нас завжди була спільна мова. Ми завжди підтримували, жартували разом, досі спілкуємося", — Олександр Кучер.
Кубок УЄФА: півфінал з "Динамо" й жовті картки Срни
Шлях "Шахтаря" до Кубку УЄФА розпочався з матчів проти англійського "Тоттенгема", російського ЦСКА й франзуцького "Олімпік Марсель". З кожною командою проводили по дві гри й за результатами матчів "Шахтар" вийшов у півфінал.
"(Після гри з "Марселем") президент сказав, що Луческу залишається. Тоді вже якась певність з’явилася, що залишилося трохи. Я почав розуміти, за яким трофеєм ми йдемо", — Андрій Пятов.
Півфінал "Шахтар" грав проти київського "Динамо". Тоді Дарійо Срна виходив на поле з двома жовтими картками.
"Ще одна і я "аут". І Вукоєвич (півзахисник "Динамо") мене провокував, я знаю його. Він мене збив десь на першій хвилині, знав, що я буду реагувати. Але я був під контролем", — Дарійо Срна.
За результатами двох матчів перемогу здобув "Шахтар" з рахунком 3:2. Та, попри це, гра не виправдала очікування всіх глядачів:
"Я коментував і розчарувався. Стадіон "Динамо" вміщує 18 тисяч людей, а хотіло приїхати на цю гру мабуть 170 тисяч… Але цей матч був дуже нічийний. Ніяких особливих моментів, тільки останні хвилини", — Ігор Циганик.
"Хотілося, щоб воно швидше закінчилося": фінал Кубку УЄФА
Фінал Кубку УЄФА відбувся 20 травня 2009 року у Стамбулі. Суперником "Шахтаря" став німецький "Вердер". Присутні згадують: кількість українців, які приїхали підтримати свою команду, була вражаючою.
"У вівторок почала з’їжджатися Україна. І вся Ая-Софія була в синьо-жовтих прапорах. Я такої кількості вболівальників закордоном не бачив ніколи", — Ігор Циганик
Щоправда, не обійшлося без нюансів напередодні матчу:
"Була провокація з боку "Вердера". Озіл (німецький футболіст турецького походження) вийшов і сказав: "Я все життя вболівав за "Фенербахче" і хочу, щоб у цьому протистоянні Стамбул вболівав за "Вердер"". Коли ми почали підходити до стадіону, зрозуміли, що ми в меншості. Багато турецьких вболівальників були за "Вердер"", — Ігор Циганик.
Також ще на етапі перевірки виникли технічні проблеми з трансляцією матчу.
"Ми зрозуміли, що треба підстрахуватися стосовно сигналу й в результаті тільки у нас і в німців під час трансляції він не зникав. Турки організували так, що у всіх вибивало трансляцію", — Роберто Моралес.
Під час фіналу Кубку УЄФА у складі основної команди "Шахтаря" грали Дарійо Срна, Андрій Пятов й Олександр Кучер. Колишні футболісти поділилися спогадами про той матч:
"Не спав всю ніч (перед грою). Моя дружина об’їхала всі мечеті. У мене не було стресу, у неї був тому, що вона була на трибунах", — Дарійо Срна.
"Перший раз бачив Луческу таким спокійним (після першого тайму). Я допустив помилку, думав, що зараз буде жорсткий розбір, а він сказав тільки: "Давайте, я вірю. Ми вийдемо і виграємо цю гру". Я запам’ятав це на все життя", — Андрій Пятов.
"Важко давалися останні хвилини, коли ми розуміли, що рахунок треба втримати і це для нас дуже важливо. Хотілося, щоб воно швидше закінчилося", — Олександр Кучер.
"Шахтар" переміг "Вердер" з рахунком 2:1 і став володарем Кубку УЄФА. Він став першим і поки що єдиним європейським трофеєм в історії клубу.
"Ці емоції, цю радість неможливо передати. Її можна тільки ще раз прожити. Ти це нізаякі гроші не купиш. Це величезна радість і цей Кубок для мене залишається великим яскравим спалахом до сьогоднішнього дня", — Ігор Циганик.
Спогади про Донецьк
У 2014 році, після окупації Донецька російськими військами, ФК "Шахтар" залишив місто. З того часу залишилися тільки спогади.
"Там були теплі люди, які завжди хотіли з тобою бачитися. Я пам’ятаю, де ваш офіс був — за готелем "Україна". До 2014 року там багато що змінилося… Було гарно", — Ігор Циганик.
"Після 2009 року, коли ми запустили Донбас Арену й Донбас Палац, був інший рівень. Тоді ми везли футболістів не на базу, а одразу на арену. Вони проходили екскурсію 30 хвилин, а потім: "Де підписати?" Всі розуміли ці масштаби і що ми хочемо досягти", — Сергій Палкін.
Також генеральний директор "Шахтаря" додає, що переконаний: якби не російське вторгнення у 2014 році, клуб і сам Донецьк були б на дуже високому рівні.
Пам’яті Мірчі Луческу
Також говорили про багаторічного тренера "Шахтаря" Мірчу Луческу, який помер у квітні цього року. Футболісти згадували, як познайомилися з легендою, як тренер обирав гравців і як взаємодіяв з ними.
"Я був на Чемпіонаті Європи у Португалії у 2004 році. Він мені подзвонив, а у мене було три тижні вихідних: "Ні, сім днів даю тобі й в Швейцарію зразу". І це я навіть у нього не грав", — Дарійо Срна.
"Він давав багато теорії і розбирав суперника перед грою. Ми розуміли, яка в нього нога, як він віддає пас і могли передбачити, що суперник буде робити на полі. Звісно, що ми цим користувалися", — Олександр Кучер.
Згадують, що, окрім професіоналізму, у Мірчі Луческу були й хороші акторські здібності:
"Коли в Луческу залишається один рік він приходить і каже: "Я не можу так керувати командою. Вони ж думають, що я піду. Мені треба ще один рік". І кожного разу він додавав по одному року", — Сергій Палкін.
Наприкінці розмови футболісти переглянули відео з яскравими моментами тренерської кар’єри Мірчі Луческу.
Нагадаємо, що ексклюзивна розмова з представниками "Шахтаря" вийшла на YouTube-каналі Ігоря Циганика. Більше цікавих розмов і розборів — за посиланням.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
