Навіщо в СРСР консервували воду в жерстяні банки: пояснення здивує багатьох

Ви дізнаєтеся:

• З якою метою в СРСР консервували воду в жерстяні банки
• Для кого була призначена така вода
• Який термін придатності був у консервованої води

У радянський період неодноразово впроваджували нестандартні рішення, які зараз можуть здаватися досить дивними та незрозумілими. Наприклад, у СРСР консервували не лише мʼясо, овочі та рибу, але й воду, хоча дефіциту питної води не було. Главред зʼясував, чому у 20 столітті вдавалися до таких незвичних методів консервації.

Автор YouTube-каналу Історик розповідає, що у 1925 роках розпочалося будівництво нових та модернізація старих консервних заводів. Вже до 1940 року обсяг виробництва консервованої продукції збільшився у 10 разів, проте під час Другої світової війни низка заводів були знищені.

Відновити промислові обʼєкти вдалося аж у другій половині 20 століття. Відтоді почали консервувати не лише мʼясо чи овочі, але й готові страви, наприклад, котлети, салати чи кашу з мʼясом.

Рекомендуємо:

Секрет із СРСР розкрито: чому на каністрі для бензину три ручки - знають одиниці

Згодом зʼявилася і консервована вода, яка зараз здається просто феноменом.

Вода в жерстяних банках випускалася вагою 240 грамів, а термін придатності складав 2 роки з дати виготовлення. Вода могла зберігатися з -35 °C до +66 °C.

Воду спеціально готували, кип'ятили, додавали трохи аскорбінової кислоти.

Купити такі консерви у звичайному магазині було неможливо, адже вони призначалися для індивідуального споживання на рятувальних шлюпках і плотах морських суден.

Якщо раптом морякам доводилося покинути корабель і провести кілька днів на морі, їм дуже допомагали такі консерви.

Автор каналу додає, що в 21 столітті теж можна знайти консервовану воду, лише вона виробляється не в жерстяних банках, а у герметичних пакетах.

Читайте також:

• Чому в СРСР лобове скло було під нахилом: значення знають не всі
• Не лише для краси: чому в СРСР будинки обклеювали дрібною плиткою
• Легендарна ковбаса з СРСР: як людей обманювали етикеткою якості

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред