Геній і диктатура: як Сталін зламав долю Олександра Довженка

Про що ви дізнаєтесь:

• Чому Довженко був фаворитом Сталіна
• За що Сталін незлюбив Олександра Довженка

Геній світового кінематографа, який свого часу обстрілював більшовицький "Арсенал", згодом став особистим фаворитом диктатора, а пізніше — вигнанцем, якому заборонили жити в Україні. Історія Олександра Довженка — це драма про неможливість одночасного служіння Музі та тоталітарній машині. Главред розповість про це більш детально.

Сьогодні постать Довженка часто стає об’єктом гострих дискусій. Хто він — творець радянських міфів чи національний геній, який намагався зберегти українську ідентичність у лещатах терору? У випуску проєкту "Шалені авторки" літературознавці Віра Агеєва та Ростислав Семків аналізують парадокси його біографії — від петлюрівського минулого до нічних прогулянок зі Сталіним.

Петлюрівець із гарматою: початок, про який мовчали

Маловідомий факт: Довженко починав доросле життя зі зброєю в руках, захищаючи УНР у складі куреня Чорних гайдамаків. Під час більшовицького повстання на київському заводі "Арсенал" він особисто обстрілював позиції заколотників із гармат, розташованих на Володимирській гірці.

Цей епізод робить його фільм "Арсенал" справжнім психологічним феноменом.

"Арсенал": спроба переписати власну біографію

Режисер, який у реальному житті придушував більшовицьке повстання, у фільмі візуально ототожнює себе з переможцями. Це була спроба "переписати" власну біографію, аби вижити й отримати право на творчість у нових політичних реаліях.

Сталін аплодував "Арсеналу" в Кремлі, побачивши в Довженкові потенційну "радянську Лені Ріфеншталь" — митця, здатного перетворювати пропаганду на високе мистецтво.

Рекомендуємо:

Міф про "одну мову": чому українська, польська та російська — це різні світи

"Земля": кіношедевр напередодні катастрофи

"Земля" сьогодні сприймається крізь призму прийдешньої трагедії. Довженко, виходець із багатодітної селянської родини, де померло понад десятеро дітей, щиро вірив у модернізацію села. Трактор у фільмі був для нього символом полегшення праці, а не інструментом винищення.

Та, дивлячись на поетичні кадри з дітьми, яблуками й стиглими ланами, неможливо забути: вже за кілька років більшість цих людей загине під час Голодомору. Саме в цей період Довженко стає улюбленцем вождя — і ця "любов" має надзвичайно високу ціну.

Відео про те, як з улюбленця Сталіна Олександр Довженко став ворогом, можна переглянути тут:

Фаворит Сталіна: близькість, що межувала з кошмаром

У 1933 році на Довженка вже був виписаний ордер на арешт. Режисер фактично втік до Москви, де його несподівано прийняв сам Сталін. Диктатор особисто редагував сценарії Довженка, залишаючи помітки на полях рукописів.

Очевидці згадували сюрреалістичні сцени: Сталін і Довженко пішки гуляють нічною Москвою під час війни, обговорюючи мистецтво, тоді як охорона непомітно слідує за ними.

"Щорс": український герой у радянській оболонці

Сталін прагнув зробити Довженка інструментом ідеології. Однак режисер навіть у замовних роботах — зокрема у фільмі "Щорс" — наповнював образи українськими сенсами. Для нього Щорс був не лише червоним командиром, а постаттю, психологічно близькою до козацького отамана.

"Україна в вогні": текст, який зруйнував кар’єру

Фатальний злам настав у січні 1944 року. Кіноповість "Україна в вогні" стала щирим реквіємом за нищеним народом. Довженко відкрито писав про трагедію окупації, масові зґвалтування, втрату інтелектуальної еліти.

Сталін сприйняв цей текст як ворожий, антирадянський і націоналістичний.

Цивільна страта без вироку

31 січня 1944 року на нічному засіданні в Кремлі Сталін публічно розгромив Довженка в присутності Максима Рильського та Олександра Корнійчука. Режисера не заарештували, але піддали "цивільній страті": усунули з посад, позбавили впливу та заборонили повертатися в Україну.

Довженко переживав це як особисту катастрофу, порівнюючи себе з Овідієм у засланні.

"Зачарована Десна": втеча з-під ідеології

Наприкінці життя Довженко створив "Зачаровану Десну" — текст, що фактично вийшов за межі соцреалізму в простір магічного реалізму. Це сповідь про рай дитинства, де немає партійних гасел і "людини-гвинтика", а є природа, родина й пам’ять.

Трагедія Олександра Довженка

Олександр Довженко — уособлення трагедії українського митця в тоталітарній системі. Він ішов на болісні компроміси, аби мати змогу творити, але його найсильніші роботи завжди живилися українським корінням.

Він переконався на власному досвіді: неможливо служити тирану, не втративши частку душі. Водночас його мистецтво пережило і Сталіна, і Радянський Союз.

Вас може зацікавити:

• Синьо-жовтий: єдиний правильний - хто і навіщо каже інакше
• Вона була сильнішою за Роксолану: українка, яка правила імперією
• Не лише "Київський": які торти стали гастрономічними символами українських міст

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред