Путін проковтує від Ердогана просто все

Російські та турецькі військові братимуть участь в операціях щодо забезпечення безпеки людей в Нагірному Карабасі. Про це в середу, 18 листопада, заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв в ході зустрічі з послом Нідерландів в Баку.

Кремль, як завжди, намагається приховати за банальною брехнею свій черговий провал - буквально тиждень тому Пєсков категорично заперечував в принципі відправку турецьких військових, тепер же це - "внутрішня процедура" Туреччини.

Мабуть, на цьому тему про проникнення і закріплення Туреччини на Кавказ в якості повноправного суб'єкта політики можна вважати закритою. Кремль здає позиції поблизу своїх кордонів, причому останнім часом цей процес приймає все більш обвальний характер. В утворену порожнечу негайно входять інші гравці, просуваючи свої власні проекти, кожен з яких додатково погіршує і без того катастрофічне становище путінського режиму. Туреччина рветься в Середню Азію, і значить - російське становище і там вже починає перебувати під загрозою. Якщо врахувати, що зв'язність країни висить на тоненькій ниточці буквально декількох мостів через Волгу і такому ж кволому транспортному коридорі в бік Сибіру і Далекого Сходу, постає питання про здатність Кремля в самому найближчому майбутньому контролювати дві третини території країни.

Не сумніваюся, що телевізор і продажні "експерти" пояснять взагалі що завгодно. Але факт залишається фактом - провал на Кавказі відгукнеться зростанням кризових проявів - і на Північному Кавказі, і в Середній Азії, і в Заураллі.

Нездари і недоучки, які проїздили на змагання замість отримання системних знань, після чого стрибають по кар'єрних щаблях з величезними і нічим не виправданими прогалинами в досвіді управління, привели країну до передбачуваного фіналу. Точніше, підводять до нього.

Турки, на відміну від кремлівських, добре знають, чого хочуть і головне - для чого хочуть. Тому вони з разу в раз створюють все більш безвихідні ситуації для "партнера", з яких просто немає виходу. Якщо в 2015 році Путін ще зображував обурення і навіть намагався читайте такожЕрдоган влаштував патьоки речовин по обличчю "партнера" - Путінаімітувати відповідь на дії Туреччини, то сьогодні Кремль просто ковтає все, що робить Ердоган, причому не завжди навіть встигає сформулювати свою публічну позицію, як її знову доводиться коригувати.

Буквально за 10 днів завершення війни в Карабасі офіційна точки зору кремлівських змінилася рази три-чотири. Спочатку було презирливе зауваження про турків - їх тут не стояло, після чого почалися поспішні консультації і переговори, в ході яких лунало все більш жалюгідне блеяння про рівень турецького військового втручання на Кавказ. Тепер крапки розставлені - хочуть у Кремлі чи ні, але турки проводитимуть миротворчу операцію. Встигнете - з вами. Не встигнете - і самостійно проведуть.

Слабкий і бездарний диктатор, що ховається в бункері, і не збирається звідти вилазити, просто не встигає не те що реагувати, а навіть осмислювати події, що відбуваються. Коли єдиним твоїм очним співрозмовником в підвалі є старина Паркінсон, не дивно, що провали стають хронічними.

Можу повторити тільки те, що стає вже, мабуть, гранично очевидним - чим довше ця істота і його оточення будуть перебувати при владі, тим з великим числом катастрофічних проблем доведеться зіткнутися будь-якому новому режиму "після Путіна". Цілком можливо, що скоро настане (якщо ще не настала) точка неповернення - тобто, в будь-якому сценарії і при будь-якій владі число накопичених проблем буде перевершувати можливості по їх вирішенню. І тоді доведеться йти на вкрай жорсткі рішення - відступати, здавати частину в ім'я збереження решти цілого. Але навіть ці рішення теж мають свою власну точку неповернення.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред