Бліда дівчина-провінціалка зі поглядом палаючим Елоїза (Томасін Маккензі - Кролик ДжоДжо) живе в глухій англійській провінції, виховується бабусею (Рита Ташингем - Доктор Живаго) і охоче відгукується на ім'я Еллі. Вона любить музику 60-х на вінілі, мріє виїхати в Лондон і стати модельєром - в пам'ять про матір, яка страждала від шизофренії і наклала на себе руки, коли Еллі була зовсім крихіткою. І тут привалює щастя - її беруть на навчання в престижний Лондонський коледж моди. Еллі, окрилена, їде в столицю, але відразу ж свариться з пафосними сусідками-хабалками в гуртожитку. Робити нічого - дівчині доводиться зняти кімнату у милої бабусі (Діана Рігг - На секретній службі Її Величності, Гра престолів) у самому злачному місці Лондона - районі Сохо. Але в першу ж ніч Еллі уві сні - кошмарі провалюється в минуле, в улюблені 60-ті, де зливається з юною співачкою і секс-бомбою Сенді (Аня Тейлор - Джой-Емма, хід королеви). Та мріє потрапити на велику сцену і заради цього готова спати з хлищуватим і набріоліненним хлопцем-сутенером Джеком (Метт Сміт - Доктор Хто).
Едгар Райт завжди був чудовим прикладом того, як Західна індустрія навчилася залучати для своїх потреб, жувати і перетравлювати гиків-нердів-ботанів. Інакше б ніхто в далекому вже 2003-му не дав йому і напарникам - Саймону Пеггу і ніку Фросту - зняти комедію "Зомбі на ім'я Шон". Фільм вийшов так само і пародією-знущанням над зомбі-жанром, і задротським визнанням любові до нього. У такому фарватері Райт йшов і далі, розкриваючи жанри ("Типу круті лягаві" - поліцейський бойовик, "Скотт Пілігрим проти всіх" - супергеройський бойовик, "Армагеддець" - науково-фантастичний бойовик, "Малюк на драйві" - бойовик-пограбування). І скрізь у нього все блищало - під ретельно зібраний саундтрек і нескінченні жарти. І тепер ось прийшов час психологічного трилера навпіл з кривавим фільмом жахів.
читайте також"Історія з подружнього життя в Середньовіччі": рецензія на фільм Остання дуель
І тут доводиться пошкодувати, що дороги Райта розійшлися з Пеггом і Фростом. Тому що, мабуть, без них він надто вже захоплюється антуражем та іншими зовнішніми ефектами. У цьому фільмі Райт просто впивається Лондоном 60-х (часів Шона Коннері в ролі Джеймса Бонда, британського музичного вторгнення в Штати, зачісок типу "бабетта" і шифонових прозорих суконь). Але досить скоро стає зрозуміло, що за ретельно вилизаної картинкою ніяких особливих ідей немає. А оскільки жанр гумору не передбачає, то Райт автоматично виявляється позбавлений свого головного козиря, який раніше не раз його раніше виручав.
У зв'язку з цим особливо шкода Маккензі, яка чесно грає дівчину на межі і за межею сумашества (напевно її режисер змушував переглядати трилери Хічкока), але в основному виявляється не до місця. Особливо на тлі Тейлор-Джой, яка не переживає взагалі, пекельно переграє і здебільшого просто красується на екрані в вульгарному макіяжі і сексуальному вбранні. Сміт теж на одній фарбі і не змінюючи усмішок грає свого бандита і експлуататора дівчат.
Власне, те, що Райт вплів в сюжет лінію гноблення жінок членомразями і спермобаками, додатково тягне фільм на дно. Тому що все це виглядає максимально фальшиво і підлабузницьки до нинішнього західного соціально-політичного порядку.
Остаточно добиває "Минулої ночі в Сохо" фінальні півгодини - адже головний сюжетний поворот вгадується задовго до, Та й Райт вирішив зробити фінал в дусі кривавих італійських фільмів-"джалло". Що вже зовсім вийшло ні в зірку, ні в британську армію.
Підсумовуючи - "Минулої ночі в Сохо" складно назвати твором, який потрібно дивитися все і кожному. Але фанатам фільмів Райта або шанувальникам британської ретро-культури в кіно все ж сходити варто.
читайте такожСтаре добре ультранасилля: рецензія на фільм "Хеллоуїн вбиває"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
