Побутова техніка в СРСР була розкішшю: за що радянські сім’ї віддавали кілька зарплат

Читайте в матеріалі:

• Скільки коштували холодильники, телевізори та інша побутова техніка в СРСР
• Які прилади були найдорожчими для радянських сімей
• Коли холодильники, пилососи й пральні машини стали масово з’являтися у квартирах

У перші десятиліття існування Радянського Союзу побутова техніка була не просто зручністю, а справжнім символом достатку. Її ціна часто перевищувала кілька середніх зарплат, а виробництво розгорталося повільно. Тому навіть після появи перших серійних моделей більшість приладів залишалися дефіцитними або надто дорогими для пересічних громадян, пише Главред з посиланням на Oboz.ua.

Радіоприймачі та гучномовці

Першими масовими пристроями стали репродуктори. У середині 1920-х років стартував випуск відомої тарілки "Рекорд", яка вже на початку наступного десятиліття з’явилася в більшості міських квартир. Ціна поступово знизилася з 20 до 7 карбованців. Повноцінні лампові приймачі у 1930-х роках залишалися дорогими й складними, але ситуація змінилася після появи "народного" приймача "Москвич-В" у 1949 році. З 1952-го його можна було придбати за 180–212 карбованців, що зробило радіо доступнішим.

Холодильники

Перші компресійні холодильники "ЗИС-Москва" з’явилися лише у 1951 році. Найвідомішою маркою став "Саратов", який до грошової реформи 1961 року коштував близько 1,5 тисячі карбованців, а після неї - близько 150. У 1962 році холодильники мали лише 5% радянських сімей.

Лише у 1970-х роках ситуація покращилася: моделі "ЗІЛ-Москва" та "Мінськ" за ціною 330–370 карбованців дозволили забезпечити приладами вже 43% міських родин.

Рекомендуємо:

Їх більше не купити: які культові продукти часів СРСР назавжди зникли з полиць

Пилососи

Серійне виробництво пилососів стартувало у 1952 році з моделей "Піонер" та "Дніпро". У 1960-х роках їхня ціна становила 40–50 карбованців при середній зарплаті 80–110. Наприклад, "Вихор" у 1968 році коштував 40 карбованців. Завдяки швидкому зростанню виробництва рівень забезпеченості пилососами зріс з 16% у 1970 році до 37% у 1980-му.

Телевізори

Перший механічний телевізор Б-2 з екраном 3×4 см випустили у 1932 році, але він був недоступним для масового покупця. Справжнім проривом став КВН-49, виробництво якого почалося у 1949 році. У післяреформені роки телевізори коштували 900–1200 карбованців при середній зарплаті 600–800. Попри високу ціну, до 1970 року телевізори вже були у 61% міських родин.

Магнітофони

Катушкові магнітофони почали випускати наприкінці 1940-х у Києві під маркою "Дніпро". У 1960-х найдоступнішим став "Романтик" за 160 карбованців, тоді як інші моделі коштували 180–200 і більше при середній зарплаті близько 90. До початку 1980-х магнітофони мали лише 30% міських сімей.

Пральні машини

Масове виробництво стартувало у 1950-х на Ризькому електромеханічному заводі з моделі ЕАЯ. Перші машини були примітивними: без підігріву води, з ручним заповненням і зливом. Їхня ціна становила близько 600 карбованців - приблизно середньомісячну зарплату. Проте вже до 1970 року пральні машини мали 64% міських родин.

Читайте також:

• Вони "вижили" і повертаються: які 3 питомі українські слова хотіли стерти в СРСР
• Ядерний монстр: під Вінницею знайшли підземну фортецю СРСР, що там ховали
• Легендарні соки в 3-літрових банках часів СРСР: чи дійсно вони були натуральними

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред