Президент групи компаній Win Еxperts, професор КНУБА, академік Академії будівництва України та Інженерної академії
запитання:
Роман Дмитрович
Пане Лещинський, бачу вас здебільшого розпитують про житлове будівництво, а хотів би запитати дещо про інше, якщо ви знаєтеся на цій темі. Цікаво було б почути оцінку фахівця щодо стану дамби у Вишгороді. Бо екологи давно б'ють на сполох, що її давно не ремонтували і не зміцнювали. Чи відповідає це дійсності? І чим небезпечне нехтування проведенням капітальних ремонтів цієї надважливої споруди? Дякую
відповідь:
Віктор Лещинський
На таких стратегічно важливих об’єктах, як Вишгородська дамба, постійно проводять моніторингові випробування міцності та надійності споруд і механізмів.
В якому стані саме зараз даний об’єкт, мені важко сказати. Але переконаний, що на такому надважливому державному об’єкті капітальний ремонт повинен проводитися часто. Нехтування цим потягне за собою відповідальність багатьох людей – від інженерного складу обслуговуючої організації до перших керівників держави.
запитання:
dim-dim
Еще один вопрос про мост. На этот раз - про киевский. У всех у нас свежи воспоминания об "уставшем" и обвалившемся Шулявскому мосте. Скажите, каким мостам и путепроводам в столице может грозить такое же будущее? На какие объекты вы бы призвали обратить внимание местные власти?
відповідь:
Віктор Лещинський
"Уставшие" у нас 90% мостов и путепроводов. Ни на одном из таких объектов ни разу не проводился капитальный ремонт.
Прежде всего, следует обратить внимание на мост Метро. О его неутешительном состоянии говорят десятки заключений государственных и частных проектно-исследовательских институтов, работы ученых и обращения общественных организаций в сфере строительства.
запитання:
Fazil
Пане Вікторе, як ви гадаєте, скільки років піде на відбудову знищених війною міст Донбасу? Поділіться вашим баченням того, як взагалі ліпше вчинити з містами й селищами, що найбільше зруйновані? Реставрувати старі споруди і будинки, або зносити вщент і будувати геть нові, або інший варіант?
відповідь:
Віктор Лещинський
Час розставить всі крапки над "і". Коли настане мирний час, і Донбас повернеться під контроль України, тоді й буде прийнято рішення про відновлення тих чи інших територій.
Але передусім потрібно буде з’ясувати, скільки людей будуть готові повернутися в ті села і міста.
запитання:
cvb
Поясніть, будь ласка, ситуацію з Генпланом Києва, чи є він взагалі? Чи є він адекватним? Адже, якщо не помиляюся, тих Генпланів аж два: один, що був прийнятий у 2002 році, другий, який ще за Черновецького почали розробляти і досі над ним мудрують за Кличка... Якщо Київ справді має Генплан, то чому у нас тоді постійно виникають якісь проблеми типу незаконної забудови, зведення споруд-уродів (як той сумнозвісний театр на Подолі), знищення озер задля зведення чергової висотки тощо?
відповідь:
Віктор Лещинський
Генеральний план, як звітувала преса, виконаний на 70%. Ще гіршими є справи з Історико-архітектурним опорним планом міста Києва.
Чому Генплан не можуть ухвалити вже протягом стількох років? Мабуть, це і школяру зрозуміло: поки немає чіткого плану забудови міста, можуть постійно змінюватися правила гри та ситуація довкола певних цікавих земельних ділянок.
запитання:
Ivaniuk Sonia
Что вы считаете основными факторами, которые представляют угрозу для сохранности исторической части Киева, памяток архитектуры? Что чаще всего губит их?
відповідь:
Віктор Лещинський
Недобросовестные балансодержатели.
запитання:
Oleg_
Ваша оценка: в каком состоянии находятся подземные коммуникации городов сегодня? Отличается ли в этом плане ситуация в столице и небольших провинциальных городах? Чем аукнется нам беспечность, если капремонты этих подземных городских систем не будут осуществляться еще 10-15-20 лет? Чем это грозит Киеву? Спасибо!
відповідь:
Віктор Лещинський
Что касается небольших провинциальных городков, то вместо коммуникаций там остались только траншеи, направления течения «содержимого». А самым ценным в этих коммунальных предприятиях, как правило, остается здание конторы (административного здания). Так что реконструкция в этом случае является только формальностью, а реально в таких городках необходимо заново отстроить коммуникации.
Что же касается столицы и областных центров, тот тут ситуация намного лучше, но тоже плачевна. Только комплексная реконструкция системы подземных коммуникаций приведет к гармоничному ее использованию.
А что нас ждет через 20 лет? Например, дополнительные рукава речки Днепр. :)
запитання:
Svitl53
За вашими спостереженнями, як керівника незалежної експертизи, якими вимогами найчастіше нехтують наші забудовники, зводячи свої споруди, зокрема, житлові будинки, які порушення можна вважати лідерами у нас?
відповідь:
Віктор Лещинський
«Лідерами» є порушення в сфері санітарних норм (інсоляція квартир, санітарні відстані тощо), пожежної та техногенної безпеки та екологічних норм.
запитання:
vopros
Добрый день, Виктор. У меня вопрос по поводу, наверное, самой плотно заселенной улицы Киева - ул. Олени Пчілки (Позняки). И, несмотря на то, что на этой улице уже нет даже минимального скверика или клочка зелени, застройка по-прежнему продолжается, и высотки (как правило, 25-этажки) растут, как грибы после дождя. Но! В совершенной близости к этой улице находится технический водоем, куда сбрасывает промышленные отходы Дарницкая ТЭЦ, так называемое, "озеро" Горячка. О плачевных последствиях такого соседства для здоровья жителей этой местности уже говорилось не раз. Вопрос: кто и на каких основаниях позволяет застройку такого экологически небезопасного места? Как, по-вашему, следует решить эту проблему? Почему она не решается, по вашему мнению, есть ли перспектива, что у нас перестанут закрывать глаза на это? Благодарю за ответ.
відповідь:
Віктор Лещинський
Что касается Дарницкой ТЭЦ, то могу с уверенностью сказать, что в мае этого года она открыла разрешение на строительство современных фильтрационных установок для улучшения экологической ситуации в микрорайоне.
По поводу разрешения на строительство многоэтажных домов на улице Пчелки следует отметить, что все разрешения на разработку проекта вначале дает Департамент городской архитектуры. Так что, наверное, таково его видение развития данного микрорайона.
запитання:
Мартинова В.
Вікторе, поясніть, будь ласка, чим небезпечно оселятися в Україні на високих поверхах, наприклад, вище 20-го? Найчастіше, про що доводиться чути, що, з точки зору пожежної безпеки, це дуже ризиковано, бо, зокрема, у наших пожежних драбини не розраховані на такі поверхи, а стрибати - не вихід, бо надто високо тощо. Чи правда ще так? І які нюанси є ще? От ви б радили оселятися, наприклад, на 25-му поверсі? Дякую, сподіваюся на щиру відповідь.
відповідь:
Віктор Лещинський
Здания выше 72,5 метров высотой (это приблизительно 24 этажа и выше) являются экспериментальным строительством. Такое строительство должно проходить с сопровождением научно-исследовательского института.
В таких зданиях обязательно предусматривается отдельный пожарный лифт. Что касается пожаротушения, пожарной сигнализации и планов эвакуации, то к ним применены самые жесткие требования.
Но, в свою очередь, могу сказать, что далеко не все строители у нас эти нормы соблюдают…
запитання:
Леонид
Как по-вашему, следовало бы поступить с хрущевками, срок эксплуатации которых уже либо подходит к концу, либо уже истек?
відповідь:
Віктор Лещинський
Данный вопрос в этом году глубоко изучала Академия строительства. Украине следует обратить внимание на опыт поляков, словаков и чехов – они знают способы реконструкции зданий без отселения. Но все же ответить на ваш вопрос можно будет только после комплексного обследования всего старого жилого фонда, которое позволит нам понять: какие объекты возможно реконструировать без отселения, какие – с отселением, а какие необходимо сносить.
запитання:
Подолянка
Виктор, какая судьба, на ваш взгляд, ждет "город-призрак" на Подоле - район Воздвиженку? Что, по-вашему, следует с ним сделать? И какие основные причины, почему он пустует?
відповідь:
Віктор Лещинський
Какая судьба может быть у имущественных комплексов, которые находятся на месте, где на протяжении долгих лет находились скотобойни?
Сегодня это место может служить лишь декорацией для съемок роликов, клипов и фильмов. Не более того.
Одна из объективных причин, почему этот район пустует – это то, что он находится в оползнеопасной зоне. Наверное, этого не учли, когда его строили.
запитання:
Юлия,Киев
Какие перспективы развития своей работы в этом году ставила Академия строительства? Что получилось, а что нет и почему?
відповідь:
Віктор Лещинський
В этом году Академия строительства Украины отпраздновала свои 25 лет. Также в этом году проведены десятки специализированных научных семинаров в регионах, налажены контакты со многими европейскими институтами, подняты такие вопросы как: реновация старого жилого фонда, трудовая миграция, качество проектно-сметной документации. Общими усилиями мы добились решения вопроса поднятия заработной платы строителям в бюджетной сфере (в Киеве, если не ошибаюсь, теперь это 11 250 гривен).
запитання:
kati_9
За вашим прогнозом, яка доля проблемних довгобудів? Заздалегідь дякую за відповідь.
відповідь:
Віктор Лещинський
Наскільки я знаю, при КМДА намагаються створити комунальне підприємство, яке займатиметься питанням добудови довгобудів. І робитимуть це різними шляхами – об’єднанням інвесторів, заміною балансоутримувачів, залученням інвестицій. В кожному конкретному випадку це буде індивідуальне рішення.
запитання:
skeptik
Чи справді українська будкомпанія, будуючи елітні ЖК, може використовувати останні технології? Дякую!
відповідь:
Віктор Лещинський
Рынок очень насыщен объектами коммерческой недвижимости, предлагается множество квартир, офисных помещений разного вида и типа. Строительные компании уже не первый год стараются применять усовершенствованные и новейшие технологии в строительстве. В рекламе постоянно используются «умные дома», «умные квартиры», энергоэффективные технологии. И, как правило, это не только рекламный ход, но и реальное использование таких технологий при строительстве.
запитання:
Васечкин
Скажите откровенно, можно ли сейчас назвать Подол элитным столичным районом? Или он в зоне риска коммунального коллапса?
відповідь:
Віктор Лещинський
Подол как таковой начал свою историю строительства с середины-конца XIX века. Он интересен своей исторической средой. Однако учитывая то состояние, в котором находятся жилые объекты и транспортная инфраструктура Подола, к элитному району его трудно отнести.
запитання:
Сергей_36
Что делать с большим количеством заброшенных промышленных объектов по Киеву? Ваше профессиональное мнение.
відповідь:
Віктор Лещинський
Появление большого количества промышленных объектов в столице было вызвано проведением широкой индустриализации в постсоветское время.
Однако сегодня многие объекты промышленности должны быть вынесены за пределы города. В принципе, это и происходит.
А те территории, где находились промышленные объекты, должны быть переведены в другую категорию земель и использованы по новому назначению, которое продиктует развитие городов в генеральных планах.
запитання:
borys
Где сейчас в Киеве жить безопасно? Имеется в виду не криминогенный фактор.
відповідь:
Віктор Лещинський
Каждому жителю Киева комфортно там, где он чувствует себя безопасно: кому-то комфортно жить на Троещине или Борщаговке, а кому-то и Печерск кажется криминогенным районом.
По последним данным агентств недвижимости, самым комфортным районом для жизни в Киеве считается Оболонь.
запитання:
tetiana
Вітаю, пане Вікторе. У Києві є, кажуть, комерційні ЖЕКи. Їх поява виправдана?
відповідь:
Віктор Лещинський
Рынок дал возможность коммерческим ЖЭКам появиться и развиваться не только в столице, но и в других городах Украины. Как правило, их услуги дороже, и, по идее, они должны быть качественнее, чем услуги коммунальных эксплуатирующих организациях.
Что касается контроля над деятельностью коммерческих и государственных ЖЭКов, а также выбора, где обслуживаться – у одних или у других, покажет только время.
запитання:
Тамара Федоровна, Киев
Вы можете четко сказать, кто именно виноват в затоплении Киева после каждого летнего ливня? Почему каждый ливень у нас превращается едва ли не в стихийное бедствие?
відповідь:
Віктор Лещинський
За все, что касается обслуживания и капитального ремонта ливневой канализации, отвечает коммунальная корпорация «Киевавтодор» либо другое коммунальное предприятие, на балансе которого находится ливневая канализация в тех или иных местах. Соответственно, только от работы данных предприятий зависит состояние ливневых канализаций.
запитання:
Ветвицкий М.
Объясните, пожалуйста, чем чревато строительство высоток (20 этаж +) в центре Киева?
відповідь:
Віктор Лещинський
Центр Киева является историческим ареалом столицы и сам по себе не позволяет без множества бюрократических систем строить многоэтажные дома (около 20 этажей и выше). На холмах и склонах центральной части города наблюдается довольно сложная геологическая карта грунтово-подземных вод. Еще в XVIII-XIX столетиях, изучая все эти вопросы, архитекторы строили дома не выше четырех-пяти этажей. А если обратить внимание на тот же вопрос реконструкции и пропускной способности коммуникаций, которые находятся в центре столицы, то можно прямо сказать, что они не рассчитаны на постоянную нагрузку такими объектами.
запитання:
Жуков
Г-н Лещинский, чем Киеву угрожают многотысячные жилые комплексы буквально за чертой города?
відповідь:
Віктор Лещинський
Когда поля застраиваются многотысячными жилыми кварталами, не создается общая система сбалансированных транспортных развязок и развития социальных объектов (больниц, школ, детских садов и так далее), а также не создаются рабочие места для жителей, которые ежедневно вынуждены ездить в столицу на работу и по дороге туда и обратно стоять в многочасовых пробках.
запитання:
snezha
Ми входимо в зиму і снігопади. Часто влада на місцях до цього не готова. Як уникати снігових колапсів?
відповідь:
Віктор Лещинський
Ні снігових колапсів, ні дощів ми ніяк не уникнемо, бо це – примхи природи. Що стосується ліквідації наслідків таких природних явищ, то повна відповідальність за це лежить на комунальних службах органів місцевого самоврядування. І те, наскільки комунальні підприємства готові до великих снігопадів, залежить лише від керування цими підприємствами та бюджетів на закупівлю нової техніки, її ремонту тощо.
запитання:
Inga
Поділіться, будь ласка, вашим баченням того, як зберегти старовинні осередки та історичну забудову у Києві і в інших містах? Сьогодні, здається, все це стрімко зникає?
відповідь:
Віктор Лещинський
Впевнений, що єдиним шляхом є зміна законодавства на більш жорстке в частині покарання за руйнування об’єктів культурної спадщини, аби залишати об’єкти-пам’ятки архітектури незмінними, без добудов, які спотворюють архітектурний ансамбль як центру Києва, так і інших міст.
запитання:
Лісовий В.Д.
Ви - віце-президент Академії будівництва України, багато спілкуєтесь зі студентами. Як залишити в Україні молодих архітекторів, проектувальників і виробничників?
відповідь:
Віктор Лещинський
Сучасні технології та комунікації дають можливість спілкуватися та працювати на аутсорсингу з будь-якою країною та підприємством, в будь-якій точці світу. Тому саме у проектантів та архітекторів питання про їхній виїзд за кордон не так гостро стоїть, як у людей із робітничими спеціальностями, яких сьогодні потребує ринок – вони потрібні і на будмайданчиках, і на виробництвах. Єдине, що може мотивувати їх залишитися в Україні – це високі соціальні стандарти та достойний рівень заробітної плати.
запитання:
Oleg Gavrylovych
Скажіть, а що відбувається з кадрами на будівництві? Чи є кому будувати, чи всі виїхали на Захід?
відповідь:
Віктор Лещинський
Ця проблема актуальна не лише для будівельної галузі, але й для країни в цілому. Не вистачає саме будівельних кадрів, робітничих спеціальностей і на будівельних майданчиках, і на виробництвах. Держава не стимулює молодих людей вступати на такі спеціальності, не стимулює батьків вести свою дитину саме до технікуму чи коледжу на здобуття робітничої професії будівельника, муляра, каменяра, сантехніка.
Сьогоднішній день диктує нові реалії: бухгалтер та юрист в офісі отримують меншу зарплату, ніж людина, яка може провести якісну комунікацію у квартирі, офісі та на великому будівельному об’єкті.
Цьому питанню останні півроку Академія будівництва приділяє велику увагу. Ця проблема вивчається не лише на території України – ми також шукаємо відповідь у колег з Євросоюзу, котрі пройшли цей шлях 20 років тому.
запитання:
kyiianyn
Ви проводите незалежну експертизу різних проектів з регіонів. Яка їх якість?
відповідь:
Віктор Лещинський
Якщо порівнювати з проектами, які надавалися на початку 2017 року, коли система отримання дозвільних документів була іншою, сміливо можу сказати, що в 2018 році проектно-кошторисна документація є набагато якіснішою. Змінюється підхід інвестора та проектанта до якості документації і подальшого будівництва об’єктів у зв’язку зі зміною певних державних будівельних норм.
запитання:
Наталя, м. Київ
Вітаю, пане Вікторе. Ми бачимо щодня провалля на дорогах у містах, фонтани кропу та людей, що через відключені батареї перекривають дороги. Прогнила інфраструктура вже впливає і на політику. Що з цим робити? За вашими оцінками, які комунікації в найгіршому стані?
відповідь:
Віктор Лещинський
Система комунікації, якою ми сьогодні користуємося, розбудовувалася ще за радянських часів, після війни, в 50-60-х роках ХХ століття. Термін її експлуатації складає 40-50 років. При цьому ні за радянських часів, ні за 25 років незалежності України майже не проводився капітальний ремонт та реконструкція систем водопостачання, водовідведення та теплозабезпечення населених пунктів. Через у нас постійно відбуваються якісь аварії чи прориви. І на сьогоднішній день латання аварійних ділянок увійшло в щоденну практику.
Лише декілька міст в Україні пішли на отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій (Світового банку, ЄБРР та Європейського інвестиційного банку) на реконструкцію мереж водопостачання, водовідведення й теплозабезпечення міст.
Лише повна модернізація та реконструкція систем у місті дасть можливість перспективного розвитку населеного пункту.
запитання:
Прокопенко Василь
Вікторе, скільки коштів треба орієнтовно і скільки часу, аби підземні комунікації не загрожували життю людей? Хоча б у Києві? Маєте підрахунки? Дякую.
відповідь:
Віктор Лещинський
Жодного детального вивчення ситуації, що склалася з підземними комунікаціями у місті Києві, ніхто не проводив за часів незалежності України. Є лише певні розрахунки, які свідчать про стан теплових мереж – йдеться про зношеність приблизно 85% комунікацій.
Щоб вирішити цю проблему, знадобляться десятки мільярдів гривень і не менше десяти років кропіткої роботи комунальних служб.
запитання:
Георгій
Децентралізація дала місцевій владі мільярди гривень. Чи витрачають їх на будівництво? Що будують в регіонах?
відповідь:
Віктор Лещинський
Насправді децентралізація дала величезні кошти, які залишаються у місцевих бюджетах. В першу чергу, кошти витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації соціально значущих об’єктів (шкіл, дитячих садочків), модернізацію котельнь, місцевих доріг та тротуарів, утеплення будинків та заходи, спрямовані на застосування енергоефективних технологій як в адміністративних будинках і спорудах, так і у житлових багатоповерхівках.
В якому стані саме зараз даний об’єкт, мені важко сказати. Але переконаний, що на такому надважливому державному об’єкті капітальний ремонт повинен проводитися часто. Нехтування цим потягне за собою відповідальність багатьох людей – від інженерного складу обслуговуючої організації до перших керівників держави.
Прежде всего, следует обратить внимание на мост Метро. О его неутешительном состоянии говорят десятки заключений государственных и частных проектно-исследовательских институтов, работы ученых и обращения общественных организаций в сфере строительства.
Але передусім потрібно буде з’ясувати, скільки людей будуть готові повернутися в ті села і міста.
Чому Генплан не можуть ухвалити вже протягом стількох років? Мабуть, це і школяру зрозуміло: поки немає чіткого плану забудови міста, можуть постійно змінюватися правила гри та ситуація довкола певних цікавих земельних ділянок.
Что же касается столицы и областных центров, тот тут ситуация намного лучше, но тоже плачевна. Только комплексная реконструкция системы подземных коммуникаций приведет к гармоничному ее использованию.
А что нас ждет через 20 лет? Например, дополнительные рукава речки Днепр. :)
По поводу разрешения на строительство многоэтажных домов на улице Пчелки следует отметить, что все разрешения на разработку проекта вначале дает Департамент городской архитектуры. Так что, наверное, таково его видение развития данного микрорайона.
В таких зданиях обязательно предусматривается отдельный пожарный лифт. Что касается пожаротушения, пожарной сигнализации и планов эвакуации, то к ним применены самые жесткие требования.
Но, в свою очередь, могу сказать, что далеко не все строители у нас эти нормы соблюдают…
Сегодня это место может служить лишь декорацией для съемок роликов, клипов и фильмов. Не более того.
Одна из объективных причин, почему этот район пустует – это то, что он находится в оползнеопасной зоне. Наверное, этого не учли, когда его строили.
Однако сегодня многие объекты промышленности должны быть вынесены за пределы города. В принципе, это и происходит.
А те территории, где находились промышленные объекты, должны быть переведены в другую категорию земель и использованы по новому назначению, которое продиктует развитие городов в генеральных планах.
По последним данным агентств недвижимости, самым комфортным районом для жизни в Киеве считается Оболонь.
Что касается контроля над деятельностью коммерческих и государственных ЖЭКов, а также выбора, где обслуживаться – у одних или у других, покажет только время.
Сьогоднішній день диктує нові реалії: бухгалтер та юрист в офісі отримують меншу зарплату, ніж людина, яка може провести якісну комунікацію у квартирі, офісі та на великому будівельному об’єкті.
Цьому питанню останні півроку Академія будівництва приділяє велику увагу. Ця проблема вивчається не лише на території України – ми також шукаємо відповідь у колег з Євросоюзу, котрі пройшли цей шлях 20 років тому.
Лише декілька міст в Україні пішли на отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій (Світового банку, ЄБРР та Європейського інвестиційного банку) на реконструкцію мереж водопостачання, водовідведення й теплозабезпечення міст.
Лише повна модернізація та реконструкція систем у місті дасть можливість перспективного розвитку населеного пункту.
Щоб вирішити цю проблему, знадобляться десятки мільярдів гривень і не менше десяти років кропіткої роботи комунальних служб.