Тетяна Монтян

Є такий класичний анекдот:    – Миколо, давай наб’ємо морду ось тому чуваку!    – Давай! Слухай... А якщо він нам наб’є?    – Тю, а нам за що?!    Запевняю, що ніколи в своєму житті я нікого не образила першою. Якщо людина «нарвалася» в спілкуванні зі мною на жорстку «обратку», значить, вона це заслужила. Деякі інтернет-користувачі, користуючись своєю анонімністю, люблять звинуватити мене в якомусь абсурді, та ще й в хамській формі, а потім ще й чомусь дивуються, коли я без зайвих сантиментів відправляю їх «у пішу еротичну мандрівку».

Якщо Ви чогось не розумієте, це означає, що Вам просто слід ретельніше вивчити матчастину. Я завжди готова відповідати на конкретні питання, в тому числі і від абстрактних «борців за справедливість», які відверто упереджені щодо мене, тому що просто не знайомі з моїми ідеями.    Що таке ICTV, яке мене нібито втратило, я так і не зрозуміла. Я завжди погоджуюся давати інтерв’ю абсолютно всім телеканалам, якщо мені ставляться питання в межах моєї компетенції.

Кияни самі винні в усьому, що відбувається в місті, в тому числі і в тому, що мером Києва формально є Черновецький, і в тому, що замість Черновецького містом фактично керує Попов (не гірший варіант, як на мене). Киянам, як і всім іншим українцям, давно час припинити звалювати свою провину на якусь абстрактну владу, яка їх злібно гнобить.    Пояснюю на прикладі ОСББ. Людям нарешті слід змиритися з тим, що багатоквартирні будинки є колгоспи апріорі – але немає ніякої ради, крім як змиритися з цим фактом та поводитись індивідуально та колективно так, щоби це був не колгосп «40 років без врожаю», а колгосп-мільйонер «Шлях комунізму». Тим більше, що ефективно керувати в наш час власним будинком значно простіше, ніж в радянські часи – зробити колгосп прибутковим. Просто для цього потрібно інвестувати соціальний капітал, тобто СПІВПРАЦЮВАТИ в рамках законодавчо визначених алгоритмів спільної дії. НІХТО не займатиметься вашим майном, крім вас самих. Навіть якщо вашому будинку 30 років – він все одно ВАШ, а зовсім не ЖЕКу і не Попова. Крім того, мушу вас розчарувати, навіть якщо ви створите ОСББ, вам доведеться витратити ще купу часу та зусиль, аби забрати свій будинок у ЖЕКу фізично, подолати спротив монополістів, які не захочуть вкладати з вами договори та подолати ще тисячі різноманітних перешкод, тому що ваш будинок – це насправді цінний ресурс, який наразі «доїть» комунальна мафія, в той час як ви намотуєте собі на вуха локшину про те, що ЖКГ у нас збиткове.    Отже, розпочніть із власного будинку, допоможіть сусіднім будинкам, і поступово замість Черновецького ви зможете обрати притомного мера, який дійсно відстоюватиме інтереси громади.

Вважаю, що це особиста трагедія Юлії Володимирівни, причиною якої стало її невміння адекватно оцінювати власний ресурс.

Я не пророк, а тому не знаю, що трапиться у довгостроковій перспективі. Насправді все в руках людей – і тих, які при владі, і тих, які наразі усунуті від прийняття значущих рішень щодо спільного ресурсу «держава Україна». Особисто я роблю все, аби змінити структуру ситуації, і намагаюся якнайкраще розпорядитися наявним у мене ресурсом, розвинути його та примножити. Чого і всім раджу. Ніхто нічого ні за кого не робитиме. Що зробиш сам – те і твоє.

Про теракти я вже сказала все, що хотіла.

«Справжній самурай не відмовляється від мети лише через її недосяжність. Навіть якщо твої можливості обмежені – все одно дій, оскільки тільки через дію можуть зрости твої можливості.»

Закон як закон... Добре, що частково повернули мажоритарку. Але це добре лише в умовах «тут і зараз», оскільки дасть можливість отримати хоч якусь «свіжу кров» в наш політикум. Найкраща виборча система – це, звісно ж, пропорціоналка з відкритими списками та рейтинговим голосуванням. Але бажаючих запроваджувати таку систему наразі немає.

В принципі, в країні достатньо багато людей, які вміють поводитися з вибуховими речовинами, і достатньо багато невдоволених ситуацією в країні. Крім того, не всі члени умовної «провладної команди» задоволені поточним розподілом владно-розпорядчих повноважень. Крім того, наші правоохоронні органи настільки декваліфікувалися та розучилися проводити розслідування навіть нескладних злочинів, що ризик бути викритими для справжніх терористів мінімальний. Тому якщо є можливості, і виникне бажання, чому б і не влаштувати пару-трійку «резонансних подій».

На жаль, я не знаю, що насправді відбулося в цих містах, тому що, як і решта суспільства, не маю повної та достовірної інформації про ці події. Але я глибоко сумніваюся в тому, що це були теракти. Вважаю, що на подібних подіях наші правоохорнці піаряться з метою виправдати своє існування та вибити якомога більше бюджетного фінансування «на боротьбу з терактами».

Це занадто складне питання, аби сходу на нього відповісти. На цю тему я написала кілька десятків статей від достатньо популярних до вельми спеціалізованих. Якщо Ви дійсно цікавитеся питанням, просто погугліть слова «Монтян ЖКГ ОСББ Житловий кодекс», і Вам буде що читати, як мінімум, пару місяців.

На жаль, депутати-популісти наприймали цілу купу законопроектів, згідно яких загальна сума пільг складає 4-5 держбюджетів. Зрозуміло, що грошей на це немає, і взяти їх нема звідки. Отже, питання полягає лише в тому, у кого заберуть ці пільги. Важко уявити, аби наші можновладці урізали себе. Тому, зрозуміло, що урізатимуть когось беззахисного. Крім того, загально відомо, що неймовірна кількість «чорнобильських» посвідчень є липовими, а страждають від цього перш за все справжні «чорнобильці». Наш «мудрий» уряд замість того, аби нарешті «інвентаризувати» всіх отримувачів пільг, перевіривши підстави набуття кожною конкретною людиною права на ті чи інші пільги, рубить з плеча, провокуючи суспільні конфлікти та повалення парканів. Що буде далі – не відомо, і насправді залежить від згуртованості людей та їхньої готовності боротися за свої права.

Це вже питання не до мене, а до редактора сайту Олександри Тимошенко. У мене, на жаль, навіть не завжди є час прочитати все, що там наразі публікується. Я пишу тексти на сайт завжди, коли у мене є для цього час. Сайт існує вже близько чотирьох років і, сподіваюся, що існуватиме ще довго.

Витязь навіть і не думав цікавитися цією справою. У нього є значно більш цікаві теми. За це відповідав якийсь помічник, а Витязь просто підмахнув. Ця справа – не його рівень.    Що стосується конкретно даної справи, то я читала декілька статей на цю тему. Можу сказати, що оскільки йдеться про дискредитаційні повноваження місцевої ради по виділенню землі, вона завжди може сказати: «Виділили хоч щось – радій мужик!».    А те, що його, наскільки я пам’ятаю, кинула людина, якій він замовив відповідні послуги – він уклав цей договір, тож нехай розбирається з цією людиною. Теоретично склад злочину тут, звичайно, є. Але я маю великі сумніви, що наша прокуратура буде цим займатися.

1) Дивлячись, яким клієнтам. Це дуже індивідуально: деяким навіть дуже співчуваю, допомагаю їм навіть більше, ніж мав би робити на моєму місці звичайний адвокат, іншим – зовсім не співчуваю, тому що вони самі винні в своїх проблемах, тож я просто виконую свою роботу.    2) Це просто заробляння грошей за допомогою легкої форми ексгібіціонізму.    3) Навіть не знаю. Жирна гола сука, яка підглядає з-під пов’язки.    4) А як же? Інакше не можна.

Абстрактної справедливості не буває. Справедливість є виключно конкретною – тут, зараз і для кожної конкретної людини.    Стосовно нагородження Омельченко мені нічого не відомо, я ним не цікавлюся і жодних справ із ним не маю.    Що стосується моєї роботи, то я досліджувала цілком конкретну тему, ту саму, яку досліджую і зараз, і досліджую все життя: підстави виникнення у конкретних людей чи груп людей владно-розпорядчих повноважень. Яка різниця, де це досліджувати – в Ірані чи в будь-якій іншій країні?

Я нікого не оббріхувала, а передала виключно те, що про них сказали діти. Тому за вибаченнями їм слід звертатися до дітей.

Керч – моє рідне місце, тому запитання звідти та ще по й по ЖКГ мені особливо приємне. Але, на жаль, нічого втішного по суті питання я Вам повідомити не можу. На жаль, відмовитися від послуг обслуговуючої організації, якою б вона не була, одній людині неможливо. Єдине, що може бунтар-одиночка – це не сплачувати рахунки, які надаються ЖЕКом. Саме так особисто я і робила протягом 11 років. Наш ЖЕК злобився на мене, але змирявся з тим, що я не плачу, оскільки більшість мешканців нашого будинку таки платила. Кардинально змінити ситуацію я змогла лише тоді, коли знайшла однодумців у своєму будинку, разом із якими ми створили ОСББ та викинули з нашого будинку приватний ЖЕК за допомогою охоронної фірми. Тобто оскільки будинок є співвласністю всіх власників квартир та інших приміщень у ньому, то вирішення всіх питань стосовно цього будинку, в тому числі і стосовно того, хто має обслуговувати будинок, має здійснюватися всіма співвласниками за їхньою згодою. Але проблема полягає в тому, що в діючому законодавстві не прописані механізми прийняття колективних рішень співвласниками багатоквартирного будинку іншим способом, крім як шляхом створення ОСББ. В той же час процедура створення ОСББ є настільки складною, що створити ОСББ на практиці абсолютна більшість співвласників наших багатоквартирних будинків не здатна. Саме цим і користуються різноманітні ЖЕК, в тому числі і Ваш КП «Аршинцев». Можна констатувати, що абсолютна більшість ЖЕКів за виключенням тих, які мають договори з ОСББ, які обслуговують багатоквартирні будинки в Україні, самовільно привласнили собі без будь-яких правових підстав право обслуговувати багатоквартирні будинки. Зрозуміло, що ЖЕКи, які незаконно обслуговують будинки, не мають ніякого права, як Ви кажете, «нагинати» людей на підписання договорів з ними, оскільки ці договори не варті навіть паперу, на якому надруковані. На жаль, судова влада, не кажучи вже про місцеву владу, яка годується з неправомірно отриманих доходів всіляких КП «Аршинцев», зазвичай, стає на бік ЖЕКів-рейдерів, а не мешканців. Ефективним шляхом захисту своїх прав є скарга на дії конкретного ЖЕКу до територіальних відділень Антимонопольного комітету України. Отже, якщо створення ОСББ у Вашом будинку є наразі проблематичним, Ви можете принаймні зробити капость КП «Аршинцев». Дріб’язок, а приємно. Напишіть мені на електронну пошту – я скину Вам зразок відповідної скарги.

Судді бояться виправдовувати невинних, тому що хтось тоді повинен отримати по голові за те, що невинного взагалі притягли до кримінальної відповідальності. Тому в абсолютній більшості випадків явної невинності підсудного справа відправляється на додаткове розслідування, де і ховається великою совковою лопатою. Наші правоохоронні органи в останню чергу думають про відновлення абстрактної справедливості. В основному це якісь бізнес-розборки чи взагалі комерційна тема по «розводу на бабло лохів». Якщо людина вже потрапила в систему, з імовірністю 99% її буде засуджено. Насправді до суду доходить достатньо мало справ з відвертими наїздами. Абсолютна більшість відкупається ще на стадії порушення справи і проведення попереднього слідства. І тільки ті, хто не зміг домовитися на цих стадіях потрапляють до суду. Кожна ситуація індивідуальна, і завжди треба дивитися по конкретній ситуації, чому та чи інша людина потрапила за ґрати, навіть будучи формально невинною.

Це – безглузді припущення, тому що нормального слідства та суду в Україні не існує і існувати не може, в тому числі завдяки самій Юлії Володимирівні. Перспективи справи залежать від того, до чого домовляться високі сторони. Адже очевидно, що всі формальності, якими супроводжуються переговори, на кшталт, ув’язнення Тимошенко, винесення всіляких вироків, насправді не мають жодного значення у порівнянні з глобальними домовленостями.