Роман Левицький

Я пораджу перебороти свій страх. Звичайно, слід розуміти, що будь-яке оперативне втручання - це ризик: ризик і самого втручання, і анестезії. Перед операцією потрібно пройти всі рекомендовані лікарем обстеження, надати повну інформацію про свій стан здоров'я, перенесені оперативні втручання, алергії, спосіб життя та інше. Це дозволить мінімізувати можливі ризики.

Так, ми виконуємо пластичні операції і дітям у тому числі. Наприклад, отопластика (усунення клаповухості) нами виконується з шести років, щоб уникнути виникнення можливих комплексів із приводу своєї зовнішності (щоб дитину не дражнили "чебурашкою" :))

Слід зазначити, що естетична хірургія має відносні покази. Це не метод вирішення життєвих проблем. Тому бажання збільшити або змінити форму молочних залоз виходить від самої пацієнтки. У медицині є діагноз - мікромастія - це груди дуже маленького розміру. Звичайно, це може викликати ряд комплексів у дівчини. Вона буде соромитися роздягнутися і, як наслідок, можуть виникнути труднощі у створенні сім'ї. Правду кажучи, після збільшення розміру грудей імплантами кількість молока після пологів не збільшиться. :) Те ж саме стосується і зміни форми молочних залоз - якщо є тубулярна деформація грудей або значна відвислість, це також може викликати ряд психологічних проблем. Хірургічна корекція в даному випадку допоможе це побороти. В ряді випадків зменшення молочних залоз є необхідним внаслідок надмірного навантаження на хребет або у зв'язку з ймовірними труднощами при виконанні своїх професійних обов'язків. У мене була пацієнтка - професійний тілоохоронець, яка пішла на операцію зменшення молочних залоз з професійних міркувань. Також можу пригадати одну циркову гімнастку, яка також погодилася зменшити груди. Окремо стоїть реконструктивно-відновлювальна хірургія після мастектомій (онкозахворювання).

Потрібно розвивати страхову медицину та ввести спеціальність пластичного хірурга.

Перш за все слід звернути увагу на освіту. Вона повинна бути базовою, не менше двох років клінічної ординатури з пластичної хірургії. Поясню. В пластичній хірургії результат оцінюється через рік, і тому пацієнт повинен бути під наглядом хірурга не менше року. Також важливий досвід роботи, кількість виконаних оперативних втручань та відсоток ускладнень, які, на жаль, є у всіх без винятку. Хірург, який говорить, що в нього ніколи не було ускладнень, або говорить неправду, або мало оперує.

Як хірург, який пропрацював більше року в одній із провідних клінік пластичної хірургії західної Німеччини "Proaesthetic", можу сказати - весь спектр пластичних операцій, що виконуються в Європі, доступний і у нас у клініці.

Є ряд операцій, які вимагають серйозного технічного та медикаментозного забезпечення, відповідного рівня оснащення клініки. На жаль, ми в дечому не дотягуємо до рівня провідних закордонних клінік. Прооперувати пацієнта - це одне, а виходити його після операції - зовсім інше.

Дехто занадто захопився змінами своєї зовнішності, а декому просто не пощастило з хірургом.

Психічно хворим та людям, яким за станом здоров"я протипоказані будь-які оперативні втручання (системні захворювання та інше).

Пластичною хірургією я зацікавився ще в школі у випускних класах. Будучи незадоволеним формою власного носу, почав інтенсивно цікавитися даним питанням. Тоді на операцію можна було чекати два-три роки у зв"язку з малою кількістю клінік пластичної хірургії (початок 80-х років). Тому своєї черги я не дочекався, але інтерес до пластичної хірургії нікуди не зник, і вперше я потрапив в операційну до пластичного хірурга, будучи на першому курсі медичного інституту, де і провів решту вільного часу до моменту закінчення інституту та магістратури. В той час в Україні не було місць, де можна було отримати освіту з пластичної хірургії, і у 1999 році я вирушив до Санкт-Петербурга, де подав документи на вступ до клінічної ординатури на кафедру пластичної естетичної та реконструктивної хірургії СПБ Медичної академії післядипломної освіти. Конкурс складав 64 особи на місце, але мені пощастило. Там я провів два роки мого життя, спав по три-чотири години на добу, протягом доби відвідував три-чотири клініки і всюди старався чогось навчитися. Після того поїхав ще на рік до Москви, де приватно навчався спеціальності. Пізніше, в 2013 році, підтвердив свою медичну освіту в Німеччині та отримав змогу там працювати. Взагалі, я вважаю, хірург повинен вчитися до кінця свого життя.

Ще за часів Януковича до мене звернувся російський опозиційний журнал "Новое время" з проханням прокоментувати зміни у зовнішності російського президента. Коли я запитав, чому вони не беруть коментар у російських спеціалістів, мені сказали: "Наші спеціалісти говорять про те, що анонімно давати коментар невигідно для бізнесу, а не анонімно - просто небезпечною. Ми подзвонили в Україну і поцікавилися, в кого можна взяти коментар з даного питання. Нам сказали, що українські також бояться давати такий коментар, але є Левицький, який нічого не боїться, тому ми дзвонимо до Вас". :)
Тепер - по суті. Грамотно виконане втручання чи то оперативно, чи то "уколи краси" не повинно виглядати як стигмати - так на нашому жаргоні ми називаємо вигляд прооперованої частини тіла. Натуральність - у пріоритеті. Звичайно, як спеціаліст, я можу побачити те, чого не видно іншим. Чи робив Путін "уколи краси" - так. Крім того, наскільки я можу судити з фото, також мала місце підтяжка шкіри обличчя та блефаропластика.

Негативно. Жодна машина не замінить лікаря з його людськими якостями, досвідом та іншим.

Ризик ускладнень після пластичних операцій завжди існує. Слід розрізняти об"єктивні загальнохірургічні ускладнення (нагноєння, некроз, розходження швів та інше) та невдоволення результатом операції. Особисто мій відсоток об"єктивних ускладнень за мою 20-річну практику - менше 0,3%. Світова статистика - 2-3%. Як і у кожного хірурга, є відсоток пацієнтів, які суб"єктивно не вдоволені результатом операції. Їх у мене 3-5%. Хорошим показником у світі рахується 7-8%.
Пластичний хірург - це вже спеціалізація. :) Добре освічений та досвідчений хірург не може собі дозволити чогось не знати та не вміти. Найбільше операцій я виконав з ендопротезування молочних залоз, ринопластики, блефаропластики, абдомінопластики.

Зверталися. Я відмовляю таким пацієнтам.

Абсолютно неправда. Випадок із Майклом Джексоном - це нещасний випадок внаслідок передозування пропофолу, засобу для анестезії.

Особисто мені подобається все гарне. Не має значення, чи це природна краса чи створена руками хірурга.

Перефразовуючи східну мудрість, можна сказати: ніхто не може пояснити політ орла в небі, слід змії на землі та шлях жінки до пластичного хірурга. :)
Мотивація абсолютно різна. Це все з вище вказаного та багато іншого. Є об"єктивна необхідність у виконанні оперативних втручань, коли дефект зовнішності веде до функціональних порушень, є суб"єктивні причини.

Були прохання зробити "вуха ельфа", змінити розріз очей, змінити форму кадика та багато іншого.
З розвитком клітинних технологій - дуже далеко. Аж страшно уявити. :)

Існують так звані "ідеальні пропорції обличчя". Припустимо, лоб 1/3, ніс 1/3 і підборіддя з губами 1/3. Такий поділ є досить умовним. Абсолютної симетрії в живому людському обличчі немає. Будь-яке обличчя, якщо сфотографувати в цілому в анфас, розділити навпіл і зробити два дзеркальні зображення, дасть нам три різні фотографії.
Чітко визначеної граничної кількості операцій, які можна проводити на одному й тому ж місці, немає. Слід розуміти, що з кожною наступною операцією зростає ризик ймовірних ускладнень. Тому питання про доцільність проведення кожної наступної операції вирішується індивідуально з врахуванням анатомофізиологічних особливостей пацієнта.

Операції українським військовим, що постраждали в АТО, виконуються безкоштовно.

У зв"язку з подіями на сході - звичайно, так. Від початку воєнних дій звернулося близько 500 осіб. Це не лише солдати, а й місцеві жителі, які постраждали від бойових дій. В основному це реконструктивно-відновлювальні операції.

Коли я бачу, що проблема надумана, за станом здоров"я та невідповідність отриманого результату очікуванням пацієнта.

Причини - різні. Це і виникнення ускладнень у післяопераційному періоді, це і невміння та небажання вчасно зупинитися та багато іншого.
Хірург бере пацієнта на операцію, виходячи з професійних та морально-етичних міркувань.

1) Зараз приблизно 500-600 операцій на рік.
2) "Любви все возрасты покорны"... Для кожної вікової категорії пацієнтів є свої види пластичних операцій. Це і отопластика у дітей від шести років та підтяжки шкіри обличчя - максимальний рік 81 рік (стільки було найстаршій моїй пацієнтці).

Те і змусило. Багатьом людям потрібна моя допомога.

На жаль, як такої спеціальності "пластична хірургія" в Україні не існує. Але це не означає, що пластична хірургія в Україні поза законом. Пластичні операції дозволені в Україні та включені до переліку оперативних втручань, затверджених МОЗ України. В Україні лікар, як і пацієнт, значно менш захищений, ніж за кордоном. Припустимо, у Німеччині без професійної страховки лікарем працювати не можна. У випадку виникнення хірургічної помилки або ускладнень всі юридичні та фінансові питання врегульовуються страховою компанією. Ця сфера у нас в Україні, на жаль, не охоплена.
Звичайно, введення окремої спеціальності "пластична хірургія" значно полегшить життя і пацієнту, і лікарю.

Після ендопротезування молочних залоз існує ряд обмежень протягом одно-тримісячного терміну. Це - заборона піднімати більше трьох кілограм, не бажано водити автомобіль, заборонено здійснювати навантаження на верхній плечовий пояс. До півроку не рекомендується вагітніти. Наявність імплантів не є протипоказом до годування грудьми. Моя дружина з імплантами вигодувала прекрасно донечку.

Звичайно, є модні тенденції. На даний час це зменшення губ, збільшення сідниць і зменшення грудей.

Все, крім збільшення грудей. :)
Більш популярною, ніж у жінок, є операція з мікротрансплантації волосся.

Більше жінок. Але останні три роки кількість чоловіків зросла з 10% до 20%.