Сергій Мартинюк

Наразі ні з ким.

В Києві я почуваю себе дуже добре. Місто на кручах мені подобається своїми контрастами і нескінченою кількістю нових маршрутів. Темп життя змушує і тебе постійно вигадувати нові пригоди на свою дупу.
Ставлення до життя і музики не змінилося — змінилися уявлення про свої сили і можливості змінювати хід життя. З 2004 року і по день сьогоднішній одним із найулюбленіших моїх місць у Києві є Маріїнський парк, щоправда, восени. Енергетично сильне місце.

Для діточок я планую, коли буде трошки більше часу, написати якусь книгу. Спочатку у хорошому розумінні протестую її на рідному братові, а далі — буде видно. Може, мені судилося стати видатним дитячим письменником і новим Всеволодом Нестайком. :)

Толік, запитай в єпархії. :)

Протягом останнього року я вчуся не жити очікуваннями, а максимально якісно робити свою справу і пожинати відповідно до якості роботи плоди. Маю надію все мине гарно — і тур, і фестиваль. Купляйте квитки. :)

За роки проведення «Бандерштату», а цього року це вже десятий фестиваль, я неодноразово зустрічав згадки в російських ЗМІ про «Бандерштат» як про «осердя фашистського руху» на західній Україні. І це при тому що за останні роки на фестивалі виступало чимало неполітизованих команд: того року — Onuka, цього року — Джамала.
Фестиваль ставить собі за мету пропагувати сучасний культурний продукт, але аж ніяк не займається пропагандою фашизму та подібних речей. Більше того, цього року під час мого туру мене не впустили на територію Білорусі, пояснивши це тим, що моя персона є персоною нон-грата на території країн Митного Союзу. Я пов’язую це з тим, що вже десять років є директором фестивалю "Бандерштат", хоча відповідей щодо цього від консульств та посольств не отримував.

Не йдеться про фінансову сторону питання, бо фестиваль вже кілька років є самоокупним. А от допомога адміністративного характеру з боку влади Луцька надходить, і достатньо (від комунальних служб та інших структур). Тож зараз навряд чи ми можемо нарікати на щось. Ми чітко розуміємо, що маємо орієнтуватися на «Бандерштат» як на комерційний проект, хоча й зацікавлені у сприянні на всеукраїнському рівні з боку Міністерства культури та Міністерства молоді для фінансового забезпечення окремих заходів на фестивалі, наприклад, Всеукраїнського форуму молодіжних організацій, який ми хочемо зробити в рамках фесту.

На «Бандерштат» приїжджає чимало людей зі східних, центральних і південних регіонів Україні, і щороку їх кількість зростає, згідно з нашими опитуваннями і статистикою продажу квитків у містах. По багатьох містах у зазначених регіонах діють координатори фестивалю, які займаються не тільки продажом квитків, але й популяризацією ідеї фесту, і отримують там хорошу підтримку від молоді. Можливо, у майбутньому ми спробуємо робити точкові заходи і там у рамках «Бандерштату».

Про все, що стосується програми фестивалю, ми повідомляємо на офіційному сайті: http://bandershtat.org.ua/. Цьогоріч ми не вигадуємо велосипед, а хочемо поліпшити інфраструктуру фестивалю. Ми зібрали прекрасний український line up із музикантів. Вперше буде три музичні сцени. Наші цілі незмінні, але ми б хотіли своєю справою заробляти гроші для того, щоб продовжувати їх вкладати в розвиток фестивалю. Тому місцями стаємо прагматичнішими.

Шанси на перемогу Джамали досить високі, причому не тільки з огляду на букмекерські прогнози та настрої людей. Питання України актуальне у світі попри деяку політизованість ситуації, Джамала — це ще один плюс до формування позитивного іміджу України у світі.

«З боку шанувальників» не подобається те, що їх значно більше в мережі у порівнянні з тією кількістю, яка приходить на концерти. Давайте ставати активнішими шанувальниками. :)

Так, 11 років я не вживаю спиртного. І це рішення не містить під собою релігійних, політичних чи ідейних позицій. В один момент я просто припинив вживати спиртне і досі обходжуся без нього. Молочні продукти набагато смачніші. :)

FioletFamilyCamp, про який я писав свого часу на своїй сторінці, активно обмізковується в голові щодо формату і зручних дат. На літо заплановано багато фестивалів, запис міні-альбому, тому потрібно буде фізично знайти можливість, відшукати і для нас, і для шанувальників зручну дату. Але в Одесі вже знайшлися активні люди, які готові допомогти в організації кемпу. Це люди з тусовки одеського хабу.

Стосовно електропіано-акустичної програми, то вона прозвучить у дещо розширеному складі на фестивалі "Файне місто" та акустичному фестивалі в Івано-Франківську.
Щодо подальшої долі сольного проекту, то не виключено, що з’явиться цілком новий проект, в якому я спробую реалізувати себе в жанрі українського гангста-реп. :)))

Наприкінці 2016 року ми плануємо всеукраїнський тур «Фіолету» з презентацією нового міні-альбому, записом якого займатимемося в найближчі місяці. Туровий список ми оперативно повідомимо на своїх офіційних сторінках.

На літніх open-air ми гратимемо саме #oldschoolshow-програму, бо вона, зокрема, готувалася саме для виступів на відкритих майданчиках. Це буде зовсім інакший «Фіолет».

Якщо все буде добре, цього року ми випустимо міні-альбом і візьмемося за роботу над матеріалом для повноцінної платівки. Цього разу, як ніколи, не хочеться поспішати і робити помилок минулого. Хочеться робити все по-дорослому.

#oldschoolshow — це спеціальна "уважчена" версія «Фіолету», в якій знайдеться місце і новим пісням, і оновленому саунду старих. Можливо, це буде точковий експеримент, а, можливо, ми в такому напрямку рухатимемося і далі. Світ міняється, і внутрішньо ми почуваємо потребу у змінах.

Разом із розігрівом концерт буде тривати орієнтовно дві з половиною години. Вчасний початок залежить від вашої вчасної появи в клубі "Атлас" 18 травня.

Займатися спортом, слухати Фіолет і займатися коханням.:)

Типаж жінки — це умовність. Для мене найбільше значення має внутрішній світ жінки, ставлення до творчості Чака Паланіка і гурту "Кровосток". З усім іншим можна розібратися. :)

Зважаючи на те, що на наших виступах 80% — це представниці так званої слабшої статі, подивитися, як слемляться дівчата, було б для мене неабияким естетичним задоволенням. Це був би прекрасний подарунок до презентації нових пісень. :)

Гуртом займається ціла група людей. Наш менеджмент: Сергій Марченко, Таня Коробка та Марина Хромих.

Я процитую рядок із творчості вже загаданого гурту "Кровосток": "Ніхто не обіцяв бути буддистським монахом". :)

Я люблю тваринок з роману Стівена Кінга "Кладовище домашніх тварин". :)

Я навчався на політолога. Але замість засвоєння теорії практично займався громадсько-політичною діяльністю. Мій перший курс припав на Помаранчеву революцію, відтак перший семестр першого курсу на парах мене майже не було. А далі це стало приємною традицією. :)

Не переслідує. А моє улюблене… Немає улюблених.

Вважаю.

Мені подобається пісня "Найкращі ліки" з нашого крайнього альбому і трошки старіший трек "21 грам". Я рідко розділяю ейфорію наших шанувальників з приводу тих треків, які стають популярними. На такі треки я попередньо не роблю жодної ставки, як показує досвід.

У нашому випадку він уже знімається декілька років. А взагалі, все залежить від організаторських здібностей режисера та його запалу працювати з групою.

Я вже не пам’ятаю — чому. :)

У мене є рідна сестра, молодша за мене на декілька років, і молодший брат, з яким у нас різниця майже у 20 років.

Під час поїздок кудись я роблю щось. :) Із кимось. :)

Літо — не клубний сезон. Тому всі наші виступи будуть на різного формату open-air. Приходьте.

Я перечитав днями частину написаного декілька років тому і вирішив, що видавати цю графоманію і нісенітницю немає жодного сенсу. Але декілька днів тому я почав писати новий роман, який планую видати книжкою. І цього разу все серйозно, без забавок.
Ми заїжджаємо в маленькі містечка, як мінімум, із моїм сольним акустичним проектом. І далі будемо це робити, якщо матимемо зацікавлення з боку місцевих організаторів та шанувальників.
Спасибі вам.

У FioletFamily є люди, які з нами від самого початку існування «Фіолету», які вирили в нас із перших пісень, які досі підтримують нас і в горі, і в радості. Особисто для мене в кризові моменти занять музикою це гіпер-потужний мотиваційний чинник, аби робити далі те, що ми робимо. За відсутності людського фідбеку я би вже давно зайнявся розведенням декоративних поросят. :)

Фільм про наш останній тур перебуває наразі на стадії пост-продакшн. Лишилися титри і постер.

Дуже рідко дивлюся нові серіали. Частіше переглядаю старі. З останніх нових подивився "Фарго". А загалом переглядаю час від часу "Твін Пікс", "Х-Files" і мій улюблений ситком "Як я зустрів вашу маму". В останньому, на мій погляд, як і в "Букварі", є відповіді на всі насущні питання людини. :)

На "РазомФесті" у Львові ми відіграємо скорочену версію #oldschoolshow. І, звісно, з нами можна буде сфотографуватися.

Я дуже мало бував закордоном, тому хочу побувати багато де: від країн Скандинавії до Індії, Британії, Штатів, Аляски.

Людей. :)

Про туровий фільм читайте вище.

Якщо все буде добре, якось покажу. :)

Часто впізнавали в Луцьку. А за останні сім місяців життя в Києві ще більше впізнають у Києві, як це не дивно. По дорозі до "Главреда" я встиг сфотографуватися з декількома шанувальниками на вході в метро та познайомитися з кришнаїтом Толіком, але Толік мене не впізнав. :)

В останньому турі дарували дуже багато солодощів: торти, кекси… Тому мої плани — схуднути під час 30-денного туру — закінчилися повним крахом. Дякую вам.

Для мене і для нашого оргкомітету це — наша гордість, один із наймасштабніших фестивалів країни і справжній подвиг. На наших очах з’являлися і зникали десятки фестивалів, але попри всі фінансові, а часом навіть політичні труднощі "Бандерштат" 10 років дарує своїм відвідувачам свято передових зразків сучасної української культури.

Я не відчуваю, що ми стали популярними настільки, щоб моє життя кардинально змінилося. Будь-які зміни пов’язані виключно з бажанням внутрішнього розвитку, а не із зовнішніми чинниками. Якщо життя міняється, то міняємо його тільки ми. Або не міняємо.

Це одна із найвагоміших причин мого перебування в соц. мережах — ділитися музикою, книгами та іншими культурними цікавинками.

Ставлюся позитивно, але не маю жодного. Втім, це питання часу.

Неправда. Мої пісні народжуються не від нестерпного болю, а від нестерпної радості і можливості побути наодинці з самим собою.
Я мрію мати трьох дітей.

#oldschoolshow буде тим драйвовим, енергійним, чого останні роки вимагає частина наших шанувальників. Щодо самої програми, то це буде справжня еклектика стилів: гранж, електроніка, дабстеп, альтернатива (у хорошому розумінні цього слова). Маю надію, хоча маю і певні побоювання, що нова програма "зайде" нашим шанувальникам, не відлякне старих, натомість додасть нових.

Про програму я вже розповідав. Сюрпризи — на те вони і сюрпризи, щоб бути несподіваними.
Власне, ідея проведення фестивалю належить мені, і народилася вона ще в далекому 2007 році, коли я хотів на одній сцені зібрати всіх молодих музикантів західної України. З часом на фестиваль почали запрошувати і імениті гурти. Ми відійшли від концепції, тому що кожен наступний фестиваль вимагав ще більших капіталовкладень. З’явився тверезий розрахунок.
Щодо ідеї перенесення фесту до Києва, то це було виключно питання для обговорення, а не чітке рішення. Швидше за все, фестиваль залишиться на Волині. Щоправда, нам доведеться змінити місце проведення на нове у зв’язку з будівництвом на нинішньому місці легкоатлетичного стадіону.

Якщо мова про "Життя прекрасне", то ця історія напівавтобіогрфічна. Якщо мова про "Історії міста химерного", то це одна суцільна вигадка і алюзії на близьких мені людей.

На моїй сторінці набагато більше музики. :)

В Рівне ми завітаємо в рамках осіннього туру. До того, можливо, влітку виступимо на якомусь муніципальному святі: День молоді, День незалежності тощо. Слідкуйте за новинами.