Андрій Новак

Передусім цю блокаду, як ви помітили, здійснюють активісти, волонтери, Меджліс — всі, хто завгодно, тільки не офіційна українська влада. Зараз цю блокаду кримчани переважно оцінюють негативно по відношенню до України. Але з часом, я сподіваюся, до них дійде розуміння повної ресурсної залежності від материнської України. 

Міжнародні санкції проти Росії є надзвичайно ефективними. Лише за рік раніше зростаюча російська економіка стала стрімко падаючою. Виведення капіталу небаченими темпами і в небачених обсягах. Міжнародна ізоляція буде багаторічною, повернення довіри до Росії у світі не буде ще кілька десятків років. Росія зараз у набагато гіршому стані, ніж колишній СРСР наприкінці 80-х. Захід готовий нести і несе економічні втрати заради здобутків міжнародного права після Другої світової війни.

Партнерські відносини між Україною і Росією відновляться тільки після повернення до статус-кво до анексії Криму, тобто після припинення війни, виведення російських військ із Донбасу та Криму — раніше ніяк.

І діючий уряд вирішив ще трохи поживитися на темі підготовки до Євро-2012. Аргументувати будуть, очевидно, тим, що є ще борги і недобудовані об’єкти...

Поки що антикорупційні потуги виглядають лише грою для Заходу.

Тому що більшість газу і нафтопродуктів ми імпортуємо за валюту, а валюта у нас подорожчала майже в три рази за останні півтора роки. Тому й дорожчає бензин.

Все буде залежати від курсу гривні та інфляційних очікувань громадян. Із запровадженням зони вільної торгівлі з ЄС можна очікувати більшої кількості європейських товарів на нашому ринку. Тому можливе незначне зниження цін на ринках побутової техніки, електроніки, комп’ютерної техніки, автомобілів, будівельних матеріалів. На ринку продовольчих товарів багато що буде залежати від погодних умов і врожайності, а через збільшення потоку турецьких продуктів можна очікувати зниження цін на цитрусові і деякі інші фрукти й овочі.

Коли змінимо нашу політичну еліту.

Проблема державного боргу зараз не є критичною, бо завдяки МВФ ми отримали реструктуризацію на чотири роки зі списанням частини держборгу, але на таких умовах, що через чотири роки боргова проблема може бути ще гострішою, ніж цього року.
Чи навчився уряд жити не суто з кредитів? Судячи з бюджету на 2016 рік — ні, не навчився. Бо бюджет прийнятий із дефіцитом у майже 84 мільярди гривень, і покриватися він буде з нових боргів, яких у 2016 році уряд планує набрати на 217 мільярдів гривень.

Сильніше вдарити по Україні, ніж б’є пряма військова агресія Росії, вже нічого не може. Від початку анексії Криму наш взаємний товарообіг зменшився на дві третини і зараз є мінімальним за всю історію. На російському ринку сьогодні залишилися лише ті українські товари, без яких сам російський ринок уже не може обійтися. Це, так званий, критичний український імпорт для них. Тому, так зване, антиукраїнське ембарго, яке Росія запровадила з 1 січня 2016 року, завдасть вже більшої шкоди самій Росії, ніж нашим виробникам, які переважно вже знайшли собі інші ринки збуту в Азії, на арабських, африканських та південноамериканських ринках. Росія ж, коли заборонила продукти з країн, що застосували проти неї санкції, створила проблему у вищій ціновій категорії, так званих «елітних продуктах», що не так критично для більшості російського населення. А коли вона забороняє українські продукти, вона заходить на середню й низьку цінову категорію, що вже стосується всіх росіян — це створить дефіцит продуктів і, відповідно, різке зростання цін на їхньому ринку.

Вважаю, що це — солодка утопія.

Від моменту його звільнення — не менше 10-12 років і не менше 10-12 мільярдів доларів. Але це може стати певним поштовхом до модернізації і розвитку цього промислово насиченого регіону України.

На жаль, зараз ми на власному досвіді переконуємося у справедливості прислів’я: "Кому війна, а кому...". Всі, хто мають доступ до оборонного бюджету і його зростання з обох воюючих сторін, на темі війни заробляють мільярди доларів. А в нашому випадку заробляють ще й на валютних спекуляціях, псевдоволонтерських рухах, псевдогуманітарній допомозі, контрабанді і багато іншому.

Дякую за гарні слова і яскраві образи! Відповім іншим прислів’ям: "Ваші б слова та Богу б...".

Коштом українського бюджету, коштом міжнародної цільової фінансової і матеріальної допомоги та коштом контрибуції від Росії, як країни-агресора — в чому я не сумніваюся.

1. Вважаю, що підхід має бути не пріоритетність галузей, а розвиток всіх галузей. Україна має всі шанси і можливості стати своєрідним «Китаєм у центрі Європи». Ми не повинні ні від чого відмовлятися, а маємо намагатися розвивати все.
2. Згадані Вами програми — це політичні піар-замовлення, і не більше.

Наслідки того, що вночі проголосувала Рада будуть такими: продовження співпраці з МВФ і різносторонньої допомоги й підтримки Заходу, подальше падіння ВВП України, а також подальше падіння рівня життя майже всіх українців.

Чи не єдиний зростаючий ринок і найбільш перспективний в Україні.

Росія лише цього року почала відчувати економічні наслідки агресії, яку розпочала на початку минулого року. Якщо торік Росія ще вийшла «на нуль», а точніше мала навіть невеличке зростання ВВП — на 0,6%, то цього року буде падіння ВВП близько 4,5%, падіння фізичного об’єму виробництва — близько 6%, інфляція — понад 12%, падіння експорту — близько 32%, падіння імпорту — близько 39%, падіння реальних доходів населення — близько 10%. Девальвація рубля — близько 33%, виведення капіталу — близько 300 мільярдів доларів. Якщо росіяни не припинять свою нинішню політику щодо України, Сирії, Туреччини і, можливо, ще якихось країн, то в 2016 році на них чекає падіння економіки, схоже на наше за останні два роки. А далі все залежить від їхньої політичної і бізнес-еліти, чи захоче вона і далі розраховуватися багатомільярдними втратами заради "путінського генія".

Стиль, спосіб, а головне — базовий підхід до бюджету найбільше нагадують нічну циркову виставу, де клоуни грають ролі жонглерів, жонглюючи соціальними, освітніми, медичними кульками.

За долар хвилюватися не варто — з ним буде все гаразд. Гривня має всі підстави і можливості бути стабільною, бо всі три головні чинники, які формують курс у нас зараз позитивні (експортно-імпортне сальдо, платіжний баланс і реструктуризований держборг). Плюс масштабна зовнішня фінансова допомога.
Але що утне ще наш уряд чи НБУ — передбачити неможливо.

У бюджеті на 2016 рік уряд заклав доходів від приватизації розміром 17,1 мільярдів гривень. В цьому році він теж закладав дохід від приватизації розміром 10 мільярдів гривень, а отримав — 200 мільйонів. Оскільки наступного року найімовірніше відбудеться зміна уряду, а, можливо, й дострокові парламентські чи президентські вибори, то навряд чи відбудеться "велика приватизація", а тому очікувану суму від приватизації — 17 мільярдів гривень — можна сміливо додавати до заявленого дефіциту бюджету розміром 84 мільярди гривень. А гроші МВФ мають призначення "на макроекономічну стабілізацію", що розподіляється приблизно 50/50 на поповнення золотовалютних резервів НБУ і латання бюджетних дірок.

Не буде, бо ПДВ у нас головний бюджетоформуючий податок, який на сьогодні приносить до 50% всіх податкових надходжень до державного бюджету.

Під тиском Заходу та за його допомогою українська влада нарешті висунула умови повернення "боргу Януковича", які більш-менш пов’язані з припиненням російської агресії.

Світло в кінці тунелю є. Нам залишається лише пройти тунель.

Донбас виробляв 12% ВВП України і 22% українського експорту. Але при цьому був найбільш дотаційним і пільговим регіоном України по лінії галузевих, соціальних і регіональних дотацій, субвенцій, пільг і допомог.

Це маніпулювання різними категоріями і статусом боргу — державний борг, гарантований державою борг, загальний зовнішній борг країни.

Думаю, що аналогічним до того плану, що був для Грузії.

Не "може", а точно відмиває.

Ми на власній шкірі вже двічі переконалися у правдивості інших слів: "Революцію роблять романтики, а її результатами користуються негідники". Тому думаю, революційний метод треба вже відкинути, а йти еволюційним — вибори.