Юрій Береза

Путін робить рівно стільки, скільки йому довзоляє Захід. Я переконаний, що проблема війни - це проблема Заходу, а не Путіна-шизофреніка. Якщо зараз Захід перекриє всі фінансові моменти з Росії, рівно за тиждень +два-три дні економіка Росія рухне, а війна вже не потрібна буде Росії взагалі. Тут питання в нас.

Я є керівником Штабу національного захисту (громадська організація, яка стала на захист України ще в лютому). Ми пропрацьовували юридичні наслідки подій ще з березня. Є юридичний механізм, який дасть змогу підтвердити статус учасника бойових дій. На початку літа потрапили в засідку побратими з «Правого сектору» під Донецьком, загинули 48 чоловік. Зараз майже з усіма родинами вирішено питання. І таких – тисячі. І це стосується не тільки ПС.

097 079 32 50 Максим, звертайтеся.

Набір є. 097 079 32 50 Максим - звертайтеся.

Хотілося б, щоб пан Рубан висвітлив "пляну закінчення війни на сході".

Найманців та російських військових. Наших там майже не лишилося - вони вибили всіх.

Не знаю, але перемир’я немає: за цей час я втратив п’ятьох побратимів. Це хіба перемир’я? За час перемир’я навіть на дві години не замовкала артилерія в Пєсках і донецкьому аеропрорті. Це хіба перемир’я?

Виспатися. І побути з родиною, обійняти родину і нікуди не бігти.

Держава дала тільки стрілецьку зброю (автомати АКМ). Все інше здобули в бою і забезпечуємося завдяки пожертвам.

 Коли побачив регулярні російські війська, розгорнуті в бойовий порядок. Під час прориву під Іловайськом. Бачити дві бригадні групи, які розташувалися для розстрілу тебе і твоїх побратимів, як у тиру – це найстрашніше. Тобто це був коридорс, створений для розстрілу. Тоді було по-справжньому страшно і навіть виникли сумніви у майбутньому. Але навіть заєць, коли заганяють в кут, стає страшним.
Вони просто не очікували, що ми будемо стріляти – вони розраховували, що ми всі будемо здаватися. Танки, пушки, БМП, «Гради» – здавалося, нам діватися не було куди. А ми пішли на них. На них ніхто ніколи не наступав реально! Вони створили три лінії оборони, три кільця оточення! А ми їх прорвали.
Коли ми йшли через перше кільце, я тричі вискакував із машини і бив наших вояк, бо починалася стрілянина, а вони вискакували з танка чи БМП і ховалися під гусениці. А я кричав «Вперед!», ну, бо ж танки та БМП повинні йти першими. А недавно до мене підходить один і каже: «Ви мені по морді дали там, і я вийшов живим. Я живий! Дайте я вас поцілую!» Але всіх хіба упомниш! Тим більше, у мене три контузії… А він – до мене, здоровий дядька… Я йому кажу: Ти хоч не від Ляшка?» «Та нє, товариш майор, ви ж мене по морді вдарили, і наш БМП вирвався. Я вижив!!!»
Про що говорити… Тоді було страшно. Я там повірив у те, що реально Бог є. Просто я ще, напевно, не нагрішив, і він думає, що я ще йому потрібен.

Для мене це - трагедія. Особиста трагедія. Але я маю надію, що у Верховній Раді ми будемо діяти спільно.

Ну, він же шизофренік - намагатиметься...

За наявності сильної національної армії і національної поліції ця проблема вирішується за півроку-рік. У нас немає проблеми Чечні – нам треба вибити загарбника. Немає проблем на Донбасі з місцевими жителями. Як тільки ми виб’ємо загарбників, закриємо кордон, і проблема сама собою "разсосется".

Ні. Потрібен розум і нові військові комісари.

Добровольчі батальйони – це міліцейська структура, і, на превеликий жаль, у нас поки що система переходу з міністерства в міністерство дуже складна. Тому без звільнення той, хто потрапив до ЗСУ, потрапити до добровольчого батальйону практично неможливо. Тобто спочатку потрібно звільнитися зі ЗСУ, а потім прийти до нас у добровольчий загін.

Я себе відчуваю зрадником, тому що не зміг захистити тих жителів Донбасу, які вірили й вірять в Україну. Я думаю, проблема не тільки в чинному президентові, а у всіх попередніх президентах і владах України, які зрадили ще в 1991 році, віддавши жителів Донбасу на розтерзання місцевих феодалів і князьків.

Для мене це – таємниця.

Обов’язково. Хотілося б, щоб взагалі все, що відбувається зараз, документувалося.

1. Створення Української національної армії. 2. Створення Української національної міліції (чи поліції). 3. Створення Української резервної армії. 4. Відновлення ядерного циклу і відтворення ядерного потенціалуУкраїни із забезпечнням себе повним циклом збагачення урану.

Ні, такою інформацією я не володію.

Про це я скажу 27 жовтня: слід дати людині час проявитися, а потім подивитися на його перші кроки.

Бійців батальйону «Дніпро» у полон не беруть. Наше відношення - відповідне.

Рекомендую звернутися до лікаря.

Рада – це другий фронт, а не місце для самозакоханості та всього іншого. Ми йдемо в Раду приймати закони, необхідні державі.

Реальної картини люди не знають, тому що інтернет та ЗМІ перекручують те, що насправді там відбувається.
Різниця в тому, що запах гнилої людської плоті не відчувається через телевізор та комп’ютер.

Піду боротися з агресором.

Дивіться історію Совєтського Союзу – що робили з татарами «совіти». Історія повторюється.

Я не знаю генерал-лейтенанта Рубана.

Я також мрійник.

1. Порушити і знищити систему куларних домовленостей, які направлені на збагачення тієї чи іншої людини.
2. Направлення роботи Верховної Ради на прийняття законів, які відповідають сучасним викликам. Найголовніше – ВР має працювати, не закриваючись, без канікул. Не може бути в країні, яка веде війну, парламентських канікул. Всі інституції мають працювати на те, щоб цю війну закінчити з найменшими втратами для людей і держави.

Я дії божевільних не коментую.

Я з полоненими чиню так, як говорить конвенція про війну. Я не розстрілюю. Я виконую всі воєнні конвенції, бо я – військова людина, а не пастух, який приїхав з гір. Я знаю правила ведення війни. Я – офіцер з честю, на відміну від росіян і найманців.

Звичайно, методи парламентської боротьби зміняться. Для нас, тих, хто пройшов через втрату своїх побратимів і пролиття крові, на першому плані будуть і є люди. Ми – різні, але нас об’єднує те, що ми довели свою українськість. Україна – понад усе.

У України був шанс не втратити Крим. Але для цього треба було всім українським президентам створити Українську національну армію.

Ставлення до Росії та росіян – мені їх шкода. Тому що вони не знають, що таке воля, свобода. Бути жителем вільної країни, бути вільною людиною – це велика честь для мене. У росіян такого немає, тому ставлюся до них, як до хворих, коли вони кричать "Крим – наш!".
Вони навіть не уявляють глибину того рабства, в якому вони перебувають. Років триста, а то й більше, вони служили завжди монгольським ханам, московським князям. Їм потрібен хазяїн, а у моїй країні – кожен господар своєї долі.
А хто кричав у Криму "Рассея!", ті – хворі люди, їм – до лікаря. Тому що історія розставляє все на свої місця. 

Насправді сценарії розвитку подій на сході України, на жаль, залежать не від нас, а від чіткої позиції Заходу та Сполучених Штатів Америки – наскільки чітко вони скажуть своє "фе" шизофренику Путіну, наголошую, шизофреніку, наскільки вони зможуть відійти від політики подвійних стандартів. Тільки-но Захід відійде від такої політики, війна на сході України одразу закінчиться.

Перше покарання для Путіна… Береза купить і поставить пам’ятник на його могилку, за свої гроші.
Вірю, що Янукович постане перед судом. Якщо він, звичайно, доживе до того моменту, коли у нас, у тих, хто пройшов війну, в руках реально з’явиться влада. Якщо почнуться люстраційні процеси, а незворотність покараннняя стане нормою в Україні, а не виключенням, скажу за себе – я зроблю все, щоб Янукович постав перед українським судом.

Тому що у нас відсутня Українська армія. На превеликий жаль, наш Президент не пішов по матриці свого друга і колеги Михайла Саакашвілі, не пішов за грузинським сценарієм. (Те, що у нас немає справді Української армії – це і моя особиста трагедія також. Я, як військовий кадровик, можливо, також у цьому десь недопрацював. Хоча повинен був допрацювати.) Це, на превеликий жаль, призвело до таких подій, іловайський «котел».
Чи дізнаємося ми коли-небудь, чому так сталося? Дуже просто. Хто винний? Керівник сектору "Д", генерал Литвин, який драпонув із сектору, при тому доповів чи ні начальнику Генштабу – не відомо. Начальник Генштабу Муженко – знав чи не знав, що Литвин драпонув, відповідно – доповів чи ні міністру оборони. Міністр оборони Гелетей – знав чи не знав, що насправді відбувається в секторі "Д", доповів чи ні президентові.
Коли я зустрічався після виходу з іловайського «котла» з Президентом, я зрозумів, що ніхто з цих посадовців не доповів Президентові, що насправді 24 серпня почалася третя світова війна, коли регулярні війська однієї держави, агресора, зайшли на територію іншої держави і окупували частину території. При тому вони створили потужну лінію оборони навколо Іловайська, що унеможливлювало забезпечення іловайськи угруповання ні боєприпасами, ні іншим.
Якби цей ланцюжок посадових осіб спрацював, то, мабуть, замість параду 24 серпня на Хрещатику, Президенту потрібно було звернутися до нації і очолити боротьбу з агресором.

Полк "Дніпро" перемовин із терористами не веде. У конфлікті на Донбасі на сьогоднішній день мирних жителів немає, а мирне населення задіяне тільки в якості живого щита. На моє глибоке переконання, тільки знищення всіх терористів принесе мир на Донбас.

На початку конфлікту таких, мабуть, була більшість. А зараз я констатую, що більшість місцевого населення на Донбасі – на нашому боці. Наприклад, вчорашній обстріл похоронної процесії під Маріуполем, коли загинуло семеро мирних людей. Вони загинули від російської зброї, яку дали мавпам із ДНР. Чи знають вони це? Ми працюємо над цим, інформуємо. Чи вони вірять? Доти, доки тебе не вб’ють або не зруйнують будинок, не вірять. А коли втрачають рідних, віра з’являється одразу. Це – печально.

Бійців із добровольчих батальйонів практично в полон не беруть – там працює штамп "бандерівці". Є такий момент: все, що знаходиться поза територією Донецької області – це «бандерівці». При тому, 80% жителів Донецької області далі Донецька та «Донбас-арени» не їздили. Це найстрашніше – вони і досі живуть у штамі «совітів». У них зараз, взагалі, йде якась соціалістична революція. Вони живуть у штамах того киселю, який їм навалювали місцеві князьки. Там немає ідеології. Це ж реально смішно, коли йде хресна хода, і поряд несуть портрет Леніна, Миколи ІІ (якого вбили за наказом Леніна) і православні ікони. Розумієте, наскільки це схиблена свідомість? А свідомість виправляється тільки російськими «Градами». А вона виправляється, по вони луплять не тільки по українським військам, але й по їхнім будівлям також. А потім вони плачуть: «Ах, какіє оні п*сти!». Ось так приходить просвітлення.
Чи наші військові жорстко поводяться з противником? Я готовий відповідати за себе, а за військових – дуже складно. Тож говоритиму тільки за свій полк. У полку "Дніпро" з полоненими не воюють. Ми виконуємо всі військові конвенції. Я, як командир добровольчого полку, такі випадки жорсткого поводження одразу жорстко припиняю, бо не вважаю це нормальним. До полку «Дніпро» дуже жорсткий відбір, але у випадках жорстокого поводження з полоненими чи місцевим населенням це одразу припиняється, і такі люди прости виключаються з полку, це навіть не обговорюється. Ми – добровольці, військові, але ми – не мародери. Філософія полку "Дніпро" базується на тому, що мародерство, знущання – це неприйнятно.

У Тельмановому спрацювала антидиверсійна група полку "Дніпро". Диверсійна група росіян намагалася потрапити на нашу територію для виконання певних диверсійних завдань і на виході вона була знищена. Далі – без коментарів.
Нехай вони підтверджують. Але знаю точно – їм, росіянам, боляче.
Це буде з кожним загарбником і терористом – хто до нас із мечем прийде, той від нього і загине.

Не коментую. Я не впевнений, що він таке говорив.

Поки що я – не міністр оборони, і я не готовий говорити за МО.

Передусім, потрібно відмовитися від політики подвійних стандартів і називати війну війною, а не АТО. Відповідно, навіть маючи військовий потенціал, жодна країна, навіть звір зі сходу, не буде зацікавлена у війні з країною, яка має боєздатну армію.

Ні. Тому що перші закони, які слід прийняти, про які я говорив вище, дадуть можливість встановити мир на Донбасі.
У мене свого часу був шанс лишитися і жити в Росії. Я це розумію так: кожен повинен зробити для себе вибір, я той, хто хоче бути росіянином, має їхати жити в Росію. Але всім російським політикам варто нагадати, що за всіма міжнародними нормами і законами, кордони держав є неторканими і не мають переглядатися. Це встановлені правила гри. Це те саме, якби я прийшов до вас додому, викинув би вашого чоловіка і сказав: «Мені подобається твоя жінка. Вона гарніша і молодша».
Якщо так, то потрібно переглядати правила гри щодо кордонів. І тоді після відновлення Української армії я б хотів відновити Україну в кордонах 17-го року, коли Україна мала спільний кордон із Грузією. Чому б ні, адже на Кубані та Ставропіллі дуже багато українців – там потрібен «украінскій мір». Може, і вони б були не проти.  

Треба працювати згідно Конституції. Зараз є два фронти: один – на сході країни, другий – це парламент. Нова Верховна Рада повинна дати відповіді на всі ці запитання законодавчо, взявши досвід Хорватії (у них була така сама проблема, але вони з честю її вирішили; я думаю, що ми теж з честю вийдемо з цієї проблеми). Звичайно, буде складно, навіть непросто, але якщо ми створимо нові закони, які дадуть можливість жити за певними правилами, зрозумілими усім, це і врегулює ситуацію.
А що стосується тих, хто не сприймає Україну – уряд, держава повинні зробити все, щоб викупити у такої людини всі її активи, подарувати "чумодан" і відправити туди, де вона хоче жити.

Це – прообраз майбутньої національної армії, міліції і резервної армії. Люди, які пройшли випробовування на сході України, будуть потрібні в усіх цих структурах. І їхній бойовий досвід потрібно направити в мирне русло життя. Звичайно, ми – не вигідні, будемо колючкою для будь-якої влади, тому що ми інші в тому, що називаємо всі речі своїми іменами, без політичної доцільності.

Думаю, Путін, якби міг, то кусав би себе зараз за все, що можна, з приводу Донбасу. Йому не потрібен Донбас за великим рахунком, ні Луганськ, ні Донецьк – йому потрібні Дніпропетровськ, Харків, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв. Йому його шістки на кшталт Царьова, Вілкула, Добкіна, Кернеса, обіцяли, що після перших пострілів або заходу російської техніки на територію України всі жителі кинуться в обійми «старшому брату» та зустрінуть хлібом-сіллю. Але на сьогодні схід України для Путіна – валіза без ручки, яка, до речі, його й поховає. Я прогнозую, трошки знаючи Росію, жив там певний час, що найближчим часом Путіна об’являть американським шпіоном, четвертують і будуть глумитися над його трупом, росіяни це уміють. Як вони глумилися над тілами наших побратимів, у тому числі під Іловайськом. Мабуть, це початок розпаду «імперії совєтів».
Це – шизофренія однієї недолюдини.