Олександр Палій

Попыталась украсть. Сейчас в Украине и мире нарастает понимание того, что российская история настолько же лживая, как и российская политика. Россияне любят называть своими украинских князей, которые в жизни и на территории России-то не были. Если бы Ангола назвалась Португалией, как бы отреагировала Португалия?

З точки зору дипломатії, це важливо, тому що це закладає основи європейської політики на тривалу перспективу. Водночас ми маємо розуміти, що дипломатія зараз відіграє дедалі меншу роль у нашій кризі. Україні потрібна більш дієва підтримка, ніж просто заяви. Та й самій Європі це потрібно, щоб не бути зламаною спочатку морально, а потім фізично.

Європейці готові говорити, подекуди готові навіть платити, але все ще не готові сприйняти безпеку Європи як цілість. У 1949 році США надали своїм європейським союзникам потужні гарантії, які врятували їх від уярмлення і від появи Французької РСР, Бельгійської РСР і т.д. А тепер ці ж країни, які отримали таку потужну підтримку тоді, попри всі перепетії їхньої довоєнної та післявоєнної політики, не бажають ділитися такою ж підтримкою з Україною. Хоча її нині надати значно легше, ніж у 1949 році. Тобто ми бачимо певне виродження геопоілтичного мислення Європи, і зараз воно щойно лише відроджується.

Бог кожному роздасть за ділами його. Янукович – це людина, яка зрадила свою країну, який він присягав на Біблії. 11 березня 2010 року, в день утворення коаліції "тушок", коли я зрозумів, що російська агентура прийшла до влади, у мене був ефір з Ганною Герман. Після того ефіру мене звільнили з дуже невеличкої роботи в Дипломатичній академії. Це було, мабуть, перше кадрове рішення уряду. Я викричав в обличчя Ганні Герман те, що думав і, зокрема, те, що Янукович погано закінчить, тому що він починає з клятвопорушення присяги, яку давав на Євангелії. Тоді Ганна Герман сказала мені: "Що Ви мелете?". Як бачите, тут поки що все справджується.
11 грудня минулого року під час штурму Майдану я бігав місточком над Інститутською і кричав, що Янукович закінчить як Іуда. Побачимо, чи справдиться це моє передбачення.

Виникала така ідея. Більше того, ми з друзями були піонерами цієї ідеї на минулих парламентських виборах. Тоді з братами Капрановими, Тарасом Компаніченком, Володимиром Огризком, ще кількома шанованими людьми ми пішли на вибори, пообіцяли знятися, якщо у нас не буде рейтингу 5%. І, вперше за історю українських партій, знялися перед виборами, віддавши опозиції, за нашими підрахунками, близько трьох депутатських місць. У тому, що це рішення було правильним, я переконався 22 лютого, коли у ВР кілька годин чекали, коли зареєструються 226 депутатів. Як тільки їх зареєструвалося 227, то через годину чи біля того було вже 400.
Цього разу у мене була така ідея, але мене стримували дві речі. Перша – я побачив, що в нашій країні є просто безліч людей кращих за мене. З іншого боку, не всі вони мають той досвід, який маю я в політичному піарі. Друга – банальна відсутність грошей, тобто я зовсім не готувався до виборів і не намагався під це знайти гроші. Я он уже на фільм за моїм сценарієм не можу знайти невеликі гроші досить давно. Фандрайзер із мене – ніякий. Хтось написав про мене, що я "грантоїд", але, на жаль, в житті я отримав лише один грант – на видання моєї книжки "Навіщо Україні НАТО?". Якби влада в 2006 році знала – навіщо, то, можливо, у нас би і не було нинішньої війни.

Зараз спрогнозувати будь-що дуже важко. Поки що виглядає, що в найближчій навіть середній перспективі, тобто п’ять-сім років, нам ні одне, ні друге не світить. Водночас у 2000 році країни Балтії і помріяти не могли, що стануть членами ЄС і НАТО вже 2004 року. Тому – як Бог дасть.

Очевидно, якби це сталося, то це навряд чи зробила б його влада.

Тому що в Росії такі традиції. Так було завжди. Цар і  плебс. Причому дворяни теж, по суті, не менший плебс, ніж останні безпритульні.

Думаю, у Стокгольмському арбітражі по газу Україна має хороші шанси збити ціну. Очевидно, саме тому Росія в обмін на "поступки" вимагає відкликання нашого позову до Страсбургу. Що стосується інших судів по шкоді від окупації Криму та Донбасу, то все попереду і буде дуже залежати від міжнародної кон’юнктури.

Через залучення міжнародної підтримки, зміцнення армії, консолідації всього суспільства і жорсткий опір агресії. Що тут буде важливіше – сказати зараз важко. Можливо, все буде важливим рівнозначно.

Не знаю, сам не читал. Надо прочесть.

Мне кажется, жесткие санкции, включая отключение от системы Swift и нефтяное эмбарго – это в действительности кошмар большинства политической элиты России. Во-первых, часть этой элиты не сможет жить так, как она привыкла. А, во-вторых, все надежды на усиление России, перевооружение армии будут тщетными. В то же время в России есть Путин, который уже летал со стерхами, доставал амфоры, стрелял по тиграм – возможно, ему захотелось еще попробовать, как это, развязать ядерную войну. Поэтому в России создана такая система власти, что никто не способен остановить царя, даже если он имеет явные суицидальные намерения. Будущее президента – это очень субъективная вещь. Важнее – будущее страны. Как мне кажется, только человек, пораженный российским телевидением, может не видеть, что Россия идет к упадку. Часть ее в мировой экономике неуклонно снижается, ее трудовые ресурсы истощаются по миллиону человек в год, производительность труда почти не растет, в то время, как в странах «третьего мира» она растет иногда на двузначные числа в год. Поэтому мне очень нравится выражение римского философа Сенеки, который однажды сказал, что люди напоминают ему льва и буйвола в римском цирке: они рвут друг друга на части, не зная, что один переживет другого на 15 минут.

Це можливо лише в унікальних випадках, коли в країні повністю не працює правоохоронна і судова система. Тоді повертається старовинний український козацький звичай: де три козака – там двоє одного судять. Але, підкреслюю, це ніколи не може бути нормою. Тому що суспільство зараз значно складніше. Воно, на жаль, не складається лише з козаків. Тому Україні нагально необхідно функціонуюча судова система і функціонуючі правоохоронні органи, які знають, що таке справедливість, а не лише крючкотворна буква закону, і готові цю справедливість захищати.

Путин хочет уничтожить Украину, потому что Украина является препятствием в том, чтобы украсть ее ресурсы и ее историю. Кроме того, Путин хочет выпить кровь из украинского народа, то есть использовать его как перегной для империи. Это уже происходит сегодня, когда беженцев отправляют работать за паек на Магадан, в Читу и другие "солнечные" места.
Но, кроме того, есть еще и краткосрочные цели: парализовать Украину, превратить ее в несостоявшееся государство через свою агентуру, внедрение ее в украинскую власть, управляемый хаос на Донбассе и, по возможности, в других регионах страны. Превращение Украины в несостоявшееся государство, по замыслу Путина, даст ему возможность расчленить Украину или целиком ее захватить. Мы видим, насколько лицемерными являются заявления Путина о том, что украинцы ему братский народ. Действительная цена этому братству видна по абсолютно фашистскому поведению российских террористов на Донбассе, когда украинский язык тотально запрещают, когда за заставку "Слава Украине!" на компьютере бросают в подвал 14-летних детей, когда за украинский флаг вспарывают живот, а за украинский герб отрубают руку. Мне кажется, это убедительные иллюстрации того, чего хочет Путин в Украине.

Даже ведя избирательную кампанию, политики возвращаются к теме войны, поскольку она является центральным событием в стране. Уйти от этой темы у них не получится, даже если бы они и хотели.

Угроза для других регионов определенно есть. И мы это видим по сотням диверсантов, задержанных с оружием в различных регионах Украины. Судя по всему, российское командование решило по старинке завалить Украину "диверсантским мясом", плодя диверсантов на базах в Ростовской области в огромных количествах. То есть Россия, согласно недавней Резолюции Совета безопасности ООН, является спонсором терроризма, и скоро ее так и назовут главные мировые государства. Пока еще чуть-чуть стесняются, но осталось недолго.

Це не буде Придністров’я – це буде Сомалі. Дикунство тих людей, які туди прийшли воювати, накладється на архаїчну структуру місцевих кримінальних спільнот. Тому це буде Африка.

Одно дело – закон, принятый Украиной, и совсем другое – политическая реальность. Если анализировать закон, то мы получим огромное количество бандформирований, которые будут состоять исключительно из местных, и которые будут консолидироваться вокруг так называемых мэров. То есть мы получим своего Попандопуло в каждом городе. С другой стороны, такая структура для Украины более приемлема, чем централизованный бандитский контроль. Потому что создает предпосылки для того, что, немного побандитствовав, отдельные командиры будут переходить на сторону Украины со своими населенными пунктами и своими отрядами. Что касается атак на другие территории Украины, то я уверен, что нам нужно быть к этому готовыми, потому что такие атаки – это явный и прямой заказ Москвы.

Это результат срыва большого проекта по возвращению Украины в подчинение РФ. В результате Майдана и последовавший за этим психоз российского руководства.

Усиление армии, усиление охраны военного руководства, усиление охраны руководства всех армейских частей и передача во все возможные международные инстанции фактов о преступлениях российских военных и российских террористов на территории Украины. Собственно говоря, одной из целей России является сокрытие огромных масштабов этих преступлений, которые сейчас очевидны для всего мира и, конечно же, для населения городов Донбасса, которые все прекрасно знают о том, кто, как, когда убивал, вспарывал в животы, закапывал в землю живьем и т.д. Вообще, Россия сделала ставку на крайний люмпен – наркоманов, преступников. И сейчас все эти бандформирования терроризируют уже не столько украинские органы власти, которых на Донбассе просто нет, сколько местное население.
Недавно я общался с одним человеком из Луганска, которому удалось вырваться из плена боевиков. Он – луганчанин. Этот человек рассказывал о том, как террористы на его глазах простреливали уши, конечности своим пленным, истязали местное луганское население. Я предложил этому луганчанину помощь деньгами, он категорически отказался и сказал, чтобы я отнес эти деньги украинской армии. А глаза его при этом блестели. Вот такие истории...

Це – бзік Кернеса, який намагається показати, що він все ще в домі господар. Я думаю, що максимум, що з цього вийде, це якась провокація.
Сам по собі «ленінопад» – це дуже важлива річ, тому що він демонструє, що суспільство в Україні починає розуміти, де добро, а де – зло, і готове з цим злом боротися. Це – величезний прогрес для морального здоров’я нації: назвати зло злом, а добро – добром. Це дає можливості для руху вперед.

Бог покарає кожного за діла його. Росіяни, як показує історичний досвід, прозрівають лише від матеріальних втрат. Моральні переконання на них не діють – «Москва слезам не верит». Мені здається, що великою проблемою російського народу є те, що для нього правда не є цінністю. Практично офіційно оголошується ідея відносності правди. Брехливість російського керівництва унікальна для світу. Власне тому так зреагувала пані Меркель, яка серед іншого є донькою німецького пастора. Весь світ у шоці від брехні Путіна, від того, як він може брехати в очі, і від безсоромності російського керівництва. Всі починають розуміти, що угоди з Росією нічого не значать, хоча, в принципі, це давно відомо. Але найгірше для Росії – це те, що цією брехливістю заражений народ. Вони одне говорять, інше думають, третє роблять, а четверте у них сидить у підсвідомості. Як наслідок, у Росії тяжка злочинність, за офіційними даними, в 10 разів більша, ніж у Європі, а за неофіційними – у 30-40 разів. До речі, російська статистика – це ще один приклад дивовижної брехливості. Не так давно один керівник інституту при російській генпрокуратурі звільнився з посади зі словами: "Надоело врать". А іншим – відсоткам 80-90 – ще «не надоело».
Як свідчить історія, правда до росіян доходить через шлунок. 

Стало менше "чорного піару", бо зник голодний замовник. Але стало більше підлабузництва і лицемірства з боку вчорашніх адептів цього замовника. Деякі діячі ПР йдуть на вибори, розповідають про розруху, війну і забувають сказати, що самі до цього призвели, десятиліттями перебуваючи при владі.
Виборець має бути готовим а) повідомити про всі випадки підкупу і спроб фальсифікації в усі можливі компетентні органи і громадськості, б) не вестися на жодні матеріальні подачки з боку кандидатів, в крайньому випадку, брати і при цьому розуміти, що кандидати ще й не додають йому вкраденого, але краще для душі, звичайно, не брати.

Вважаю, що вони додадуть трошки щирості та акценту на оборонній політиці. Україні зараз потрібне й одне, й інше. Хоча деяких із цих активістів я знаю, і не перебуваю у захваті від їхніх ділових якостей.

Думаю, до половини. При хорошому розкладі може бути до половини нових депутатів. Хоча депутат-дебютант – це не завжди новий по суті. Фракція Кремля, думаю, зменшиться у пару разів, а, можливо, і більше.

Безумовно, очищення. Один чи то письменник, чи то філософ якось сказав, що якщо мистецтво збудоване на ненависті, воно апріорі не може бути геніальним і довговічним. Взагалі, справжнє мистецтво будується тільки на любові, пробачте за банальність. До речі, саме з цим я пов’язую розквіт мистецтва в часи Середньовіччя, Відродження – народ був більш релігійний. Це ж стосувалося й митців, і вони робили вічні речі. А зараз значна частина мистецтва – це просто шлак. Тому що люди проблеми своєї психіки, не маючи любові, переносять на папір або в музику, або в кіно. До речі, знаю одну людину. Я вважаю його справжнім генієм. Це – музикант Тарас Компаніченко. Він уже десятиліттями залишається надзвичайно плодовитим. Коли інші музиканти виписуються, виспівуються за один диск або за одну пісню, то у нього їх просто безліч, і вони народжуються дуже легко. Мені здається, що так буває, коли через людину проходить добра енергія, тобто Бог.

Ще не визначився. Хоча я теж розумію, що Україні потрібна цілісна влада, тобто та, яка буде приймати рішення на рівні президента, на рівні парламенту і виконуватися урядом. Можливо, для України на нинішньому етапі було б добре – велика політична сила в парламенті і кілька значно менших, які б не давали їй розслабитися.

Це схоже на спробу заробити плюс 2% за рахунок побитої фізіономії. Недорого.

Я вже писав про це вище.

Зміцнення армії, зміцнення зв’язків із США, НАТО і ЄС, надійна ізоляція кризового регіону, кратне посилення СБУ та інших спецслужб, педалювання теми військової підтримки України, контроль над кородоном, санкції проти Росії. Ну, і, звичайно, рішучі реформи і очищення України.

У такій пропозиції є сенс. Необхідно накласти на ці компанії реальні податки і передбачити, що ті з них, які не зможуть їх заплатити, націоналізуються і по-новому продаються з аукціону.

Я не знаю, о каком конкретно случае Вы говорите. В мире есть много журналистов, телеканалов. Некоторые из них прикормлены Москвой, некоторые иногда ошибаются, но нельзя исключать и обидных случайностей на войне. Одно я знаю твердо: там, где украинские солдаты, люди не боятся ходить на улице, жить, а там, где террористы, там террор и ужасные преступления.

Надеюсь, оффшоры скоро закроют. Раньше это не давал сделать большой бизнес и воры у власти. А сейчас этот большой бизнес изгнан из своего же региона злодеями победнее, но понахрапистее. А власть, при всех к ней претензиях, на порядки лучше, чем предыдущая.

Никто нами не будет лучше управлять, чем мы сами. Эти 70 миллиардов долга созданы не нынешней властью. Хотя и я к ней также имею некоторые претензии.

Несомненно, Украина сохранится. Во власти изменилось очень много. Масштабы воровства при бывшей и нынешней власти – совершено несопоставимы. Власть практически не приказывает судам, отдельный гражданин через призыв к общественности может защитить себя значительно лучше. Страна уже – не большая Врадиевка. Но при всем при этом работы по улучшению ситуации у нас огромное количество.

Считаю, начнет. Но очень осторожно. Даже чересчур. Думаю, сейчас нужно действовать резче.

Да, Партия регионов и ее ошметки продолжают паразитировать на расколах. Люди, которые обокрали промышленность, начинают защищать промышленные регионы. Надеюсь, что в стране не много некритично мыслящих людей, которые им поверят.

Думаю, президент підпише цей закон, тому що цього хоче суспільство – не так закону, як самого очищення. Що стосується закону, то він дуже недосконалий. Він не створює єдиного люстраційного органу, який справді міг би бути дуже і дуже сильним засобом очищення. Але цей закон створює напруженість між мільйоном влучно розставлених людей і рештою країни в критично важливий час. Крім того, на мій погляд, була б доцільна зміна, за якою людина б вважалася такою, що пройшла люстрацію, якби вона пішла служити в силові структури або віддала на підтримку армії, приміром, третину свого майна. Вважаю, що президент мав би підписати цей закон, але запропонувати потім внести до нього підсилюючі люстрацію зміни. Зараз у нас деякі закону виглядають як засіб піару деяких авторів і мають мало відношення до реального життя і заявлених цілей. Це погано, тому що часто закони пишуть ті люди, які не розуміють, що таке закон, і як він працює.

Я вважаю, що ні артисти, ні будь-хто не може бути аполітичним у таких умовах, в яких нині перебуває Україна.
Є таке грецьке слово "ідіот". Цим словом у стародавній Греції називали людей, які не ходили на вибори. Їх штрафували, а потім били батогами з багатьма китицями, змоченими у червону фарбу, щоб всі бачили, що людина – ідіот.

Дострокові вибори дадуть нам суттєве зменшення фракції Кремля у парламенті і збільшення можливостей до взаємодії між президентом і парламентом. Якщо буде більшість, приміром, у 300 голосів, це дасть можливість проводити реформи, не оглядаючись на фракційні тертя, на окремих корумпованих політиків і т.д.

Я пропонував введення візового режиму з Росією ще в березні цього року. Якби тоді це було зроблено, можливо, у нас не було б таких проблем на Донбасі.
Росія засилає до нас цілі натовпи диверсантів і терористів. Між тим, сама ж Росія нині зацікавлена в стіні між Україною і Росією. Росія боїться "демократичної зарази", і тому може, на словах заперечуючи, насправді підтримати ізоляцію Росії від України. Проблеми, які отримають пара сот тисяч українських заробітчан, неспівмірні з вигодами, які отримає вся Україна. 

Чесно кажучи, я не бачу аж так багато реформ. Уряд зараз, швидше, є пожежною командою. А до реформ у нього руки чи то не доходять, чи то не стоять. Для прикладу навожу одну реформу, яку я пропоную нинішньому уряду – мені здається, це буде індикатором щирості. На цю реформу треба нуль гривень нуль корпійок, а бюджет отримає від неї мільойни, корупція в одній із сфер зменшиться в рази, а люди отримають віру в те, що щось змінюється. Суть цієї реформи – елементарна: зараз при ДТП ДАІ складає два папірця з обох сторін дрібним почерком протягом 20 хвилин. Це робиться для того, щоб водієві набридло, і він дав даїшнику хабаря, якого той понесе нагору по хабарницькій піраміді. Я пропоную МВС, яке нещодавно заявило про своє реформування, скоротити протокол до П.І.Б. водія, номера машини, номера водійського посвідчення, суті порушення і прізвища даїшника, щоб цей протокол можна було заповнити за дві хвилини. Шановне МВС, проведіть таку реформу, будь ласка.
Мені здається, те, чи проведе МВС таку реформу, буде індикатором того, чи справді воно готове до реформ, чи просто зібралося знову поговорити.