Юрій Якименко

Я не є фахівцем з проведення АТО, тому краще це питання поставити моїм колегам - військовим експертам.

Швидко вирішити проблему, яка вразила не лише державний механізм країни, але і її економіку, і навіть суспільство – дуже складно. Якщо ми орієнтуємося на європейську модель розвитку України, то, очевидно, ми орієнтуємося і на відповідні моделі протидії і запобігання корупції. Тим більше, що під цю модель були зроблені й деякі практичні кроки, зокрема, законодавчі. В умовах, коли Україна стає пріоритетним об’єктом отримання міжнародної допомоги, увага з боку іноземних партнерів до проблеми корупції буде набагато вищою. І це слугуватиме серйозним запобіжником для влади.

Ці питання краще адресувати моїм колегам, які є військовими експертами.

Сподіваюся, що період, коли така загроза існувала, лишився у минулому.

Перемогти терористів – реально, але для цього їх потрібно позбавити зовнішньої підтримки. Влада робить те, що вона може зробити в цих умовах, із тими силами і ресурсами, які вона має. ДНР і ЛНР є терористичними угрупованнями, що й визначить їхню подальшу долю. Навряд чи хтось, окрім аналогічних структур, наважиться визнати їхню незалежність.

За нинішнього її керівництва – навряд чи. Якщо заспокоїться, то під тиском серйозних внутрішніх проблем.

Цього разу він вирішив замінити наземні війська авіацією. :)

На цих виборах фальсифікації не відіграватимуть суттєвої ролі, і їх рівень буде невисоким, тому що розрив між лідерами є досить значним. Найбільшою проблемою цих виборів стане робота виборчих комісій. Зрозуміло, в першу чергу це стосується Донецької і Луганської областей. Також організаційні проблеми можуть виникати там, де одночасно проводитимуться кілька виборів.

Крим на тривалий час залишиться проблемною територією в усіх відношеннях: і з точки зору його політико-правового статусу, і з огляду на соціально-економічні перспективи півострова. Крим є територією України. Але для того, щоб відновити статус-кво у цьому питанні, потрібен буде тривалий час – не менше п’яти років. Основними чинниками тут будуть в першу чергу міжнародно-правові механізми та, власне, ситуація в самій Росії.

В першу чергу треба очікувати принципової зміни відносин між київською владою і жителями міста, територіальною громадою. Обидва кандидати, які зараз є лідерами, обіцяють повернути владу обличчям до людей, посилити роль самоврядування, органів територіальної самоорганізації населення і, головне, використовувати ресурси міста саме на користь київської громади. Можна сподіватися на те, що Київ запозичуватиме кращий міжнародний досвід. Це в першу чергу пов’язується з перемогою Віталія Кличка на мерських виборах. Очевидно, що нова київська влада буде в змозі забезпечити всі поточні потреби киян і життєдіяльність міста.

Консолідація зусиль міжнародної спільноти в питанні захисту України від російської агресії, утримання Росії від ескалації напруженості є надзвичайно важливим завданням. Водночас організаційні форми, в яких це здійснюється, вже зараз доводять свою ефективність. І мова повинна йти не про протидію конкретному політичному режиму конкретної країни, а про забезпечення принципів, встановлених міжнародною спільнотою, та їхнє дотримання.

Події останнього часу в Україні засвідчили, що без кардинальних змін країна просто не може існувати далі. По суті, така драматична зміна влади і полоса конфліктів після неї самі по собі стали початком таких змін. Зараз існує як внутрішній запит на реформи в різних сферах життя суспільства, так і готовність міжнародної спільноти практично допомогти в здійсненні цих реформ. Цілком може бути, що це останній шанс для України, аби перетворитися на повноцінну європейську державу. Звичайно, в даний момент відповідальність влади за реалізацію цього є найвищою. З іншого боку, Майдан засвідчив, що громадянське суспільство в Україні досягло такого рівня, що може примусити владу це здійснити. Тому шанс на зміни, безперечно, є. І це підкріплюється тими змінами, які відбулися в свідомості більшості громадян України, які відчули власну гідність і готовність активно відстоювати свої права і свою державу.

Вважаю, що з цією ситуацією повинні розбиратися правоохоронні органи за умов чіткого дотримання усіх процедурних норм, щоб не було жодних підстав говорити про "боротьбу". Зрозуміло, що переддень президентських виборів – не надто зручний момент для таких дій.

Із заяв російського керівництва зрозуміло, що Росія навряд чи визнає легітимність проведених в Україні виборів. Водночас вона буде змушена встановлювати контакти з новообраним президентом. Чи дасть Росія спокій Україні? Очевидно, ні. Навпаки, вона продовжуватиме своїми діями підтримувати внутрішню напругу, провокувати конфлікти. Стабільна, спокійна і впевнена в собі європейська Україна не входить в плани нинішньої російської влади.

Кожна людина, яка претендує на посаду глави держави, має представити суспільству своє бачення її майбутнього. У програмах кандидатів у президенти по-різному, але в цілому відображені основні аспекти цього бачення. Засоби реалізації, конкретні функції і повноваження – це механізми, за допомогою яких реалізуються ті чи інші цілі. Політик, обіцяючи суспільству певні речі, тим самим бере на себе відповідальність за їх виконання. Як він буде виправдовувати ці очікування? Це, очевидно, також його відповідальність.

На мою думку, такі технології потрібні тим людям, які заявляють про себе у відповідний спосіб. Для когось це – можливість реалізувати свої амбіції, стати впізнаваним. Серед кандидатів у президенти багато тих, хто не має реальних шансів на перемогу, проте чомусь захотів взяти в них участь. Просто не додумалися до більш оригінального формату.

Дострокові парламентські вибори потрібні. Вони мають завершити процес переформатування влади. Але до цього Верховна Рада має ухвалити деякі необхідні рішення, зокрема в частині внесеня змін до Конституції. Якщо Верховна Рада буде спроможна реалізувати ці завдання протягом двох послідовних сесій, то дострокові парламентські вибори могли б відбутися в листопаді-грудні цього року. На сьогодні така ймовірність існує, хоча водночас існує і опозиція до проведення дострокових виборів. Тому питання терміну цих виборів залежатиме від позиції новообраного президента, співвідношення сил у ВР і ступеня суспільного тиску на політиків з метою проведення виборів.

На мою думку, Майдан як визначальна подія в житті держави, як факт масованого суспільного спротиву і громадянського протесту проти авторитарного режиму, вже відбувся. Ті атрибути Майдану, які зараз залишаються в Києві, очевидно, мають змінитися іншими формами, як будуть нагадувати про ці події і вшановувати пам’ять тих, хто віддав своє життя під час них. Як країна в цілому, так і Київ мають поступово переходити до відновлення нормальної життєдіяльності, в тому числі на вулицях міста.

Думаю, що позитивний вплив на ситуацію в Донецькій і Лугнанській областях матимуть будь-які дії, спрямовані проти терористів, що там діють, які відображають позицію тієї мовчазної заляканої більшості громадян. Звичайно, такі дії мали б бути здійснені набагато раніше. Очевидно, пан Ахметов надто довго вичікував і перейшов до більш активного прояву своєї позиції тільки тоді, коли ситуація стала реально загрожувати його інтересам. За цей час його можливості значно послабилися, і без зусиль центральної влади своїми силами він не може протидіяти тим терористичним угрупованням, що діють на Донбасі.

На мій погляд, роблять. Але знову ж таки, в міру тих можливостей, які вони мають.

Аналогічна ситуація у нас була перед травневими святами. Тоді було дуже багато інформації про очікувані дії та провокації сепаратистів. Не варто підживлювати їхню фантазію. Готуватися треба до всього, проте сподіваймося, що вибори відбудуться за нормальних умов.

Відносно першого місця на виборах 25 травня сумнівів практично немає. Певна інтрига може бути лише навколо другого кандидата. Але, скоріше за все, ситуація буде така, як показувала остання соціологія. Скоріше за все, ми матимемо і другий тур виборів.

Повну інформацію з цих питань можна отримати на сайті Центру Разумкова www.razumkov.org.ua.

Україна в нинішніх кордонах, безперечно, збережеться, і не тільки до кінця цього року. Хоча спроби розхитати її цілісність будуть продовжуватися. Для того, щоб розірвати надто тісний зв’язок між бізнесом і політикою, який існує в Україні, потрібні дуже серйозні зміни, як в економіці, так і в політиці. Навіть за наявності політичної волі на це піде не менше десяти років.

Максимальна відповідальність за нинішню ситуацію лежить на двох суб’єктах – попередній владі і Росії. Попередня влада відповідає за соціально-економічну деградацію країни і свідоме руйнування тих інститутів, які мали захищати її суверенітет та територіальну цілісність, за цілеспрямоване провокування розколу в суспільстві, а також за тривале системне придушення прав і свобод громадян, що і призвело до соціального вибуху.
Відповідальність Росії – в тому, що вона вдалася до відкритої військової агресії і подальшої підтримки терористичних угруповань в Україні з метою перетворення нашої держави на зону нестабільності і конфлікту. Але є і частка відповідальності нинішньої влади, яка певними імпульсивними діями в перші дні свого становлення сприяла посиленню напруги й тривожних очікувань серед жителів східних і південних регіонів України.