Леся Оробець

Не вірю. І люди не вірять. Я взагалі погано ставлюся до політиків, які підвищують споживання валідолу!

Позиція Тимошенко – мужня, і люди її сприймають. Пріоритети і позиція Януковича – ось що зараз відділяє нас від Європи. І потрібно усвідомлювати, що вся відповідальність в разі непідписання Угоди про Асоціацію лежить на Януковичі особисто.

Замислююсь. І не боюсь. Досвід роботи з татом для мене безцінний. Принципи не міняються: не зраджувати собі, своїм принципам, друзям. Тримати слово і удар. Батько вчив самостійно приймати рішення і мати власну думку. Є багато речей в політиці, де мені ще рости і рости. Втім, тоді не було оргтехнологій, соцмереж, потрібних книжок і професійно заточених людей. Зараз є можливість легше проривати інформаційні стіни. Те, на що колись ішла ніч – зараз вирішується за хвилини.

Європа –це принципи. І там навчилися слухати думку громадян. Думаю їхня терпляча позиція – результат Євромайдану, а також кропіткої роботи дипломатів, за що їм величезна вдячність. В Європі не люблять слово "геополітика", підкреслюючи, що мова йде і справді про історичний шанс.

Мені це питання сподобалось найбільше! Відповідь на нього дала на фейсбуці: https://www.facebook.com/lesyaorobets.
Я бачу Україну через двадцять років, як країну, яка щойно перебрала головування у Європейському союзі на п’ятий рік свого повноцінного членства в ньому і поставила собі за стратегічну мету укладання угоди про асоціацію з новою демократичною Росією. Новий уряд прийшов до влади в наслідок масових мирних протестних акцій. Приклад нових членів ЄС України та Грузії для росіян був дуже важливим. Власне це і головне сподівання щодо Євромайдану – показати ефективність механізму відстоювання власних прав через мирні протести. І показати не лише українцям, а й цілому світові.

Ми сподіваємося, що Угода про асоціацію таки буде підписана цього тижня. У випадку її зриву ми будемо ініціювати відставку уряду Азарова. За приклад будемо брати події революції на граніті – тоді саме мирний протест громадян послав у відставку уряд Масола.

Майданів насправді десятки. У багатьох містах України і світу. Кожен громадянин України має право на протест. І при бажанні Євромайдан можна організувати всюди, навіть просто вивісивши прапор у себе на балконі. Ночі підряд вчимося взаємній підтримці і допомозі, стараємося справитися з прірвою недовіри до політиків, бо боремося за спільну ціль.

Мабуть, тому, що це ймовірно його остання "загранка" у цивілізований світ.

Подивимося. Опозиція ставить собі таку задачу. Все залежатиме від сили і згуртованості громадського протесту. Очевидно, що теперішня парламентська більшість не готова представляти народ України, раз підігрує в торгах Януковичу замість того, щоб представляти волю народу України.

Тут палка з двома кінцями. Брати участь у виборах – це право і відповідальность кожного повнолітнього громадянина. Брати участь в управлінні своєю державою. Здійснювати вибір. І обирати (наймати) собі представників у владі. З іншого боку, графа "проти всіх" мала б бути сигналом для уряду про громадське незадоволення. Втім, з цією роллю успішно справляється низька явка на виборах. Хоча в цьому разі починає процвітати фальсифікація. Найкраще – прийти на вибори і обрати. Або хоча б не дати скористатись вашим бюлетенем.

Відверто, донецька влада рахується тільки з сильними. І тому, не зважаючи на громадську думку, вона узурпувала право встановлювати свої порядки. Досі вона вчилась підкупати, відволікати увагу і роз’єднувати. Від нас, громадян України, залежить, чи далі ми обираємо роль слабкого. Чи, може, ми таки здатні до єдності, і тоді ми сила.

Якщо це має стосунок до політики – то і те, і інше. Мені доводилося ловити підробку документів в Раді – як ще не прийнятих, так і уже проголосованих. Наприклад, закон про заборону реклами тютюну тютюнові лобісти і щедро профінансовані ними нардепи намагалися переписати уже після голосування! Останній ганебний приклад – з поправкою проти Кличка – теж і злочин, і політика.

Дозволю собі не погодитись. На євромайданах немає політичної агітації. Є згода, що без спільних дій немає жодного позитивного майбутнього, у тому числі виборів як таких. Це більше схоже на "водне перемир’я" з Мауглі. Для всіх це – питання виживання України.

Останній рік ми саме про це і ведемо громадську дискусію. Ідеальних рішень, без ризиків і труднощів немає. Втім, є виживальне рішення – Європа. Де доведеться багато і наполегливо працювати, змінюватися, приймати і виконувати рішення. І Росія, де доведеться не менше працювати, тільки уже не на себе, і рішення за нас прийматимуть не в Києві, а в Москві. Правду сказав уряд про те, що є економічні проблеми. Але він не договорює. Економічні проблеми, якими пояснює Янукович своє "гальмування" євроінтеграції – насправді результат корупції і "донецької школи менеджменту". Європа готова підтримати нас у нелегких стосунках з Росією. Але не готова гасити борги Казначейства, чиї рахунки пусті через крадіжки і корупцію, ідіотське знищення тих, хто здатен платити податки.

Янукович виставив країну на торг: хто більше йому за неї заплатить. Дуже надіюся, що нас не продадуть Росії за хабар і вічне президенство. І це моя особиста причина боротися проти зволікання з євроінтеграцією. Тут європейцям і світу потрібно зрозуміти: КРАЇНУ ВРЯТУЮТЬ ПЕРСОНАЛЬНІ САНКЦІЇ. Дієва погроза заблокувати рахунки у закордонних банках, де сховані гроші, вкладені з держбюджету. Фінансові розвідки Європи і Америки можуть надати своїм урядам всі необхідні деталі. Донецькі "дипломати" чують тільки таку мову.

Наша доля в наших руках. Я не втомлююся повторювати про необхідність персональних санкцій, інакше влада і далі матиме спокусу обкрадати і ховати нажите. Своїх дітей вони вчать у європейських вузах, лікуються в європейських клініках, гроші тримають там же. Вони не мають права відбирати майбутнє у нас. Тільки тоді зовнішня політика перестане тупцювати на місці.

Після 100-тисячного мітингу в підтримку євроінтеграції – народ України знову став суб’єктом зовнішньої політики. Невдячна справа – робити прогнози. Але я справді вірю, що цього разу нам вдасться відстояти себе і свою державу, а заодно поміняти владу і правила гри.

В перекладі з політичної мови звернення Президента означало одне: гроші давай. Хто більше. Краще російські, бо їх можна використати (розпилити) як завгодно. Європейці ж хоч і щедрі, але дають лише під конкретні реформи. Загальне враження – стилістика нагадувала «Зоряні війни». :)

Населення стає громадянами. Влада вчиться їх слухати і виконувати їхню волю. Українці мають можливість достойно і заможно жити в Україні, нікуди не емігруючи.

Розумієте, вони справжні, у них очі горять так, ніби не було років зневіри. Величезна кількість знайомих облич – просто ходячий Фейсбук і Однокласники. :) Дуже сміливі й рішучі. Такого вже вічність не було. А ще дуже багато взаємопідтримки і простої людської небайдужості.

Неправда, хлопці тут. Всі, кому не байдуже, тут. Не перечислю, бо раптом когось забуду. Але повірте, я знаю моїх колег роками, але зараз вони проявляються просто у новій якості. Не перестаю ними гордитися і їм дякувати.