Анатолій Гриценко

Те, що "Свобода" оголосила свій уряд, добре, як перший крок. Наступним логічним кроком, як на мене, мало би бути публічне представлення кожного члена уряду з його стратегічним баченням розвитку відповідної сфери, бо більшість названих "Свободою" прізвищ маловідомі широкому загалу. А люди мали б знати про менеджерські та професійні якості кандидатів. Так само мали б переконатися у спроможності кандидатів витримати спокуси, що для урядовців вимірюються мільйонами, десятками мільйонів.
Спираючись на Ваше питання, хотів би дати більш розгорнуту відповідь, тому що питання вкрай важливе.
Я стверджую, що жодна з опозиційних політичних партій – ні "Батьківщина", ні "УДАР", ні "Свобода", ні "Громадянська позиція", ні будь-яка інша – не спроможна сформувати уряд самостійно, спираючись лише на власні кадрові ресурси. Не спроможна! Звичайно, якщо ми говоримо про уряд ефективний і відповідальний. Що це означає? Це означає, що треба не роз’єднувати, а о’єднувати зусилля, причому не лише парламентських партій, а й позапарламентських, і не лише партій, а ширше – усієї активної частини суспільства. У даному випадку для зміцнення професійного кадрового потенціалу нової влади.
Звертаюся до всіх дописувачів "Главреда": візьміть аркуш паперу, ручку-олівець і спробуйте назвати прізвища найдостойніших, на Ваш погляд, кандидатів на пости прем’єр-міністра, міністра економіки, міністра фінансів, міністра внутрішніх справ, міністра енергетики, міністра оборони тощо, голови СБУ, генерального прокурора, голови Антимонопольного комітету...
Знаєте, я пробував це робити. Після перших двох-трьох прізвищ ручка надовго зависає у повітрі – і доводиться опускати донизу планку вимог. Ще після трьох-чотирьох прізвищ планку доводиться знову опускати. Тому що один – професіонал, але поганий менеджер; другий – добрий менеджер, але слабкий до спокус...
От, приміром, зараз для мене абсолютно ясно, що одразу після підписання угоди у Вільнюсі необхідно сформувати організаційний механізм у системі державної влади для втілення в життя положень цієї угоди. Може, не всі розуміють, але це дуже непросте системне завдання. На місті Януковича у структурі виконавчої влади я би запровадив окрему посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, причому не з декоративними (як це було раніше), а з реальними повноваженнями щодо координації та контролю усіх міністерств і відомств. Необхідно перелопатити тисячі документів і стандартів ЄС, десятки тисяч сторінок (не українською мовою). Треба розуміти суть реформ, які Україна має провести у сфері юстиції, судочинства, у силовому блоці, у сферах економіки, екології, енергетики, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та багатьох інших. Викласти це у вигляді єдиного системного плану дій із термінами, відповідальними, механізмами контролю тощо. В цій новій організаційній структурі повинні працювати люди, які не тільки мислять і діють системно, але до того ж спроможні спілкуватися з європейцями без перекладачів.
Уявімо, що Янукович реалізує цю мою пропозицію. Спробуйте поставити себе на його місце, навіть якби він справді захотів призначити толкового і відповідального віце-прем’єра на європейський напрям, думаєте, в країні так багато потенційних кандидатів? Я спробував визначити їх для себе, нарахував аж п’ять теоретично можливих, причому троє з них не в команді Януковича, а в опозиції, а, значить, працювати в його уряд не підуть, навіть на європейський напрям. Бо, крім європейських стандартів, в уряді Януковича доведеться підтримувати і "вишки Бойка", і енергетичні оборудки курченків, закривати очі на безбашенні дії беркутівців Захарченка...
Тому мій висновок: формуванням нової команди треба займатися вже сьогодні (а ще краще – вчора), і займатися серйозно.

Знаєте, пане Валерію, чим-чим, а от друзями після "входження до влади" я так точно не приріс. Лише отримав купу ворогів. Про своє життя, в тому числі за межами Києва, я написав на сайті. Написано мною, не прес-службою, як і все на цьому сайті: http://grytsenko.com.ua/avtobiohrafija.html.

Пане Василю, це питання не є політичним. Я дуже хотів би, щоб на початку 90-х тодішні міністри та високі генерали сказали Україні правду: корабель такого класу нашій державі і її Збройним Силам – не потрібен. На жаль, цього не сталося. Правду сказали набагато пізніше, коли можливість продати недобудований крейсер третій країні (Китаю або Індії) було вже втрачено. Намагання продати комусь цей крейсер постійно присутнє у наших переговорах із Росією. На жаль, безрезультатно.
Водночас щороку на утримання корабля із бюджету витрачаються мільйони.  
За поданням уряду Януковича Верховна Рада проголосувала за зняття з крейсера назви "Україна". Урядовці переконували депутатів, що так їм легше буде продати крейсер.
Боюсь, що вся ця сумна історія нічим добрим не завершиться. Місяць тому американський уряд продав приватній компанії списаний авіаносець «Forrestall» – за 1 цент, розуміючи, що треба вкласти десятки мільйонів, аби розібрати корабель і порізати його на металобрухт. Але ж вони, американці, не дуже "національно-патріотичні"...

На ці питання я вже дав відповідь.

Пане Ігоре, Ви намагаєтеся поділити шкуру ще невбитого ведмедя: жодних виборів у тому окрузі ще не призначено, так само, як і в округах Домбровського та Балоги.

1. Деталі подій у генштабі мені не відомі, та й мало цікаві.
Бачу, як у пресі отих адміралів-генералів подають мало не національними героями. Такими собі рішучими реформаторами, які розробили супер-програму перспективних реформ в українській армії, які рішуче борються проти мінстра-ретрограда і президента-ретрограда, захищаючи армію та її майно.
От на це я не можу не зреагувати, бо це – неправда, введення суспільства в оману. По-перше, ні на які рішучі дії, тим більше, активного публічного характеру чи якогось протесту, генерали в генштабі не здатні. Вони слухняні і покірні, вже давно звикли працювати в режимі "чего изволите?" та "одобрям-с". По-друге, я мав змогу прочитати напрацьовану генералами програму реформ в армії – краще б не читав. Повна непрофесійність на межі свідомих дій на знищення армії та її бойового потенціалу. Професіоналам відомо, що система управління воєнними операціями в українській армії відсутня, її вже зруйнували. Зараз вирішили знищити Повітряні сили, насамперед, авіацію як цілісний окремий вид Збройних Сил. У тій горе-програмі ще ціла купа подібних злочинних новацій.
На жаль, документ уже пройшов Кабмін і підписаний Президентом. Єдине, що дає надію – це відсутність у бюджеті коштів на оті "реформаторські заходи".
2. До Вільнюсу залишилося менше місяця, і ми з Вами усі разом маємо працювати на успіх вільнюського саміту.
Свій прогноз я вже дав: Угоду про асоціацію з ЄС буде підписано. Маємо думати над тим, як забезпечити її ратифікацію в усіх країнах Євросоюзу, а головне – виконання положень угоди по суті.

Ви, мабуть, хочете, щоб Янукович пішов достроково, але змушений Вас розчарувати – протримається. Подивіться навколо – Ви бачите, щоб хтось справді послав Януковичу гнівно-переконливий сигнал, аби змусити його піти з Банкової достроково? Змова олігархів? Путч військових? Рішуча опозиція тримає в облозі Банкову разом із Межигір’ям? Мільйони людей по всій країні стоять на вулицях і вимагають від Януковича дострокової відставки?
Змушений ще раз привернути увагу до назви нашої програми: "Від активного громадянина – до держави-лідера". Буде в Україні критична маса активних громадян, буде міцний середній клас, як основа активного громадянського суспільства – тоді януковичі не те що покидатимуть владу достроково, вони не матимуть шансу сісти у владне крісло. А ні – так ні, януковичі правитимуть вічно...

Пане Михайле, дякую, що Ви відзначили той факт, що я маю "особисту позицію". Сподіваюся, Вам вона відома.
Я переконаний, що фракція повинна працювати ефективно. Свідомо приймати рішення і підтверджувати їх голосуванням у залі. Кожен депутат має голосувати особисто. Має активно працювати в комітеті, повинен бути присутнім у залі під куполом – і виконувати прийняті фракцією рішення. Неприпустимо, коли третина депутатів-опозиціонерів не ходить на роботу. Неприпустимо, коли 20-30-40 присутніх у залі депутатів не голосують згідно рішення фракції. Неприпустимо, коли всупереч виборчій програмі, всупереч рішенням фракції окремі "приховані тушки" нахабно підголосовують за корупційні та лоббістські законопроекти влади. Таких – треба гнати з фракції брудною мітлою.
Скажіть мені, що неправильно в такій моїй "особистій позиції"? А кому і чому вона не подобається – то інша історія, вона мене мало цікавить.

Відкрийте свіжий випуск журналу "Податкова правда", у ньому я виклав свої думки щодо реформування податкової системи. Знайдете там і ту мою ідею п’ятирічної давнини щодо скасування ПДВ. Оскільки журнал у вільному продажі Ви не знайдете, скористайтеся лінком з мого сайту: http://grytsenko.com.ua/blog/view-za-kozhnoju-noveloju-u-podatkoviy-sferi-styrchat-chyjis-vukha.html.

Пане Олександре, ні позаблокової, ні блокової армії в Україні вже немає. Армію зруйновано, зруйновано її мораль насамперед. Українську армію доведеться будувати практично з нуля. Ясна річ, уже після Януковича.

Я категорично проти монополії у будь-якій сфері – в економіці, енергетиці, медіа, мистецтві... Так само проти монопольного права на українську історію, українську культуру, українську мову, характер української нації.
ВО "Свобода" позиціонує себе як партію українських націоналістів. Існують два класичних напрями націоналізму, які суттєво (філософськи, світоглядно) відрізняються. Представники першого напряму кажуть: Україна – земля наших батьків. Представники другого: Україна – земля наших дітей. Я підтримую оцей другий напрям українського націоналізму і завжди знайду порозуміння з тими свободівцями, які мають такі ж погляди, які теж проти монополії, які, знаючи і шануючи українську історію, все ж таки дивляться вперед, у майбутнє, і готові спільно з іншими будувати Україну майбутнього. У якій буде багато-багато кольорів, а не лише кольори ВО "Свобода".

Ставлюся вкрай негативно. На мій погляд, Григорій Суркіс, представник України, не зробив усього від нього залежного, аби те рішення ФІФА не прийняла. Сподіваюся, ситуація буде виправлена.

Ви самі вже почали перераховувати правильні дії влади для створення сприятливих умов ведення бізнесу. Своє бачення того, що нам треба зробити, партія "Громадянська позиція" сформулювала у березні цього року в програмі під назвою "Від активного громадянина – до держави-лідера": http://grytsenko.com.ua/prohrama-politychnoji-partiji-hromadjans-ka-pozytsija.html. Матимете час – почитайте.

Наша партія об’єднує людей, які справді мають свою тверду громадянську позицію і вміють (або вчаться) спільно її відстоювати. Чи багато таких, з твердою громадянською позицією, та ще й готових працювати без грошей? Небагато.
А щодо того, чому мене ніде не видно... На телеканали запрошують рідко. Присутність у медіа обмежує не тільки влада, але й опозиція. Рідна фракція "Батьківщина" в студії телеканалів мене не відряджає, уже протягом року, одразу після завершення виборів. На телеканал ТВі після його рейдерського захоплення – не ходжу принципово. Час від часу запрошує Савік Шустер, запрошує напряму, знаючи, що фракція мою участь заблокує. Для журналістів я був і залишаюся відкритим і доступним, вони знають номер мого мобільного, він незмінний вже 14-ий рік поспіль.

От Ви написали цілу сторінку, а питання своє чітко і зрозуміло поставити не змогли. Спробуйте ще раз. Принагідно: "Открой личико, Гюльчатай!" Бо перед Вами - я, Анатолій Гриценко, не ховаюся, спілкуюся відкрито. А Ви - сховалися за якимось ніком cfyz, чого Ви боїтеся?

Згоден.

Як я ставлюся до Колесніченка? Як до вірусу "свинки", Епштейна-Барра, герпесу чи блідої спірохети. Всі ці збудники хвороб у певній концентрації присутні в будь-якому людському організмі, головне – щоб в організмі був стійкий імунітет. Український суспільний організм має такий імунітет проти колесніченків.

Нагадаю, я був першим, хто публічно заперечив оприлюднену Юлією Тимошенко стратегію-2015, яка передбачає похід на вибори у першому турі геть усіх опозиціонерів. Вважаю, що така стратегія фактично у режимі "танцуют все!" призведе до поразки опозиції і продовжить перебування Януковича на Банковій ще на п’ять, а то й більше років. Допустити цього не можна. Саме тому ще раз наполягаю: один-єдиний кандидат у першому турі!
Можу помилятися, але мені так видається, що якби Юлія Тимошенко була на свободі і сама мала б змогу балотуватися в президенти, вона запропонувала б абсолютно іншу стратегію: Тимошенко – єдиний кандидат, ще двом-трьом кандидатам вона пообіцяла б пост прем’єр-міністра, а решту – оголосила б технічними проектами Банкової...
Тепер щодо Віталія Кличка. Дійсно, за даними опитувань, саме він у стані опозиції зараз має найвищий рейтинг і найбільші шанси перемогти Януковича. Це так. Але – перемогти з ким і заради чого? Відповідей на ці питання ми з Вами ще не почули. Ні програма Кличка-президента, ні команда Кличка-президента нам не відомі. А вибори наближаються невпинно...
І останнє. Я дійсно "людина розумна". Після походу на вибори-2010 я усвідомив: розумним, порядним і чесним кандидатам нема чого ходити на вибори, українці і надалі повинні обирати з-поміж красивих, сильних, харизматичних, підкріплених ресурсами олігархів кандидатів. :)

Якщо Ви – за, то Вам нічого перераховувати не потрібно. Для інших, хто ще сумнівається, назву один-єдиний, найголовніший плюс: у Євросоюзі найперше, що шанується і захищається законом – це права людини, громадянина. Незалежно від статків, соціального статусу, національності, кольору шкірі, релігійної конфесії та будь-яких інших ознак. Людина в Євросоюзі – на першому місці. На відміну від Митного союзу, де людина – це сміття, і де її права не захищені.

Перше слово у Вашому питанні – "если". Насправді таких "якщо" є два. Перше – чи відбудуться вибори в Києві? Бо у мене таке враження, що вони мало кого цікавлять, як владу, так і опозицію, так і, будемо відвертими, самих киян. Друге "якщо" – я готовий іти на вибори мера Києва і перемагати, якщо мою кандидатуру висуне і підтримає, причому реально, а не декларативно, вся опозиція. Напевно, міг би навести у Києві порядок, очистити столицю від бруду, в прямому і переносному сенсі цього слова. Але ж ми з Вами розуміємо, що кандидатуру Гриценка в мери Києва опозиція не висуне. Партія "Батьківщина" – так напевно. Скоріше, висуне Лесика Довгого, ніж Гриценка. :)

Пане Володимире, нам не програма-мінімум потрібна. Для перемоги над Януковичем опозиції потрібно: 1) визначити й усім активно підтримати єдиного кандидата уже в першому (наголошую – в першому) турі, 2) сформувати програму реформ на п’ять років першої каденції новообраного президента, 3) детально розписати план дій на перші сто днів, 4) сформувати єдиний штаб і єдину мережу агітації та захисту результату виборів, 5) і це головне – єдиний кандидат у президенти від опозиції має сформувати і публічно представити суспільству свою команду, принаймні ключових її членів, які обіймуть посади прем’єр-міністра, генерального прокурора, голів ключових міністерств. Це мають бути люди, які своїм попереднім життям довели спроможність працювати ефективно і чесно.

Якщо говорити про фракцію "Батьківщина", то ситуація насправді краща, ніж Ви її описали. Дехто з колег-депутатів ще в ході засідання фракції відстукує свої повідомлення у Твіттер і висвітлює найбільш гарячі дискусії. Інколи такі повідомлення розміщує і керівництво фракції, ще до завершення її засідання. Прміром, так було, коли приймалося рішення щодо виключення мене зі складу фракції. Щойно я вийшов із зали засідань і включив мобільний телефон – на ньому вже було 15 дзвінків без відповіді з різних телеканалів, сайтів, газет. До речі, однією з причин обговорення "персонального питання Гриценка" якраз і було звинувачення на мою адресу щодо публічних заяв врозріз з "правильною лінією партії". Свою незгоду з рішеннями фракції я виголошую публічно лише тоді, коли вичерпав усі можливості переконати колег в рамках фракції.

Насамперед хочу подякувати журналістам «Главреда» за можливість поспілкуватися з вами. Питань багато – спробую відповісти на всі. Гарантую, що мої відповіді будуть прямими і щирими.
Мій прогноз? Угоду з Євросоюзом у Вільнюсі буде підписано. Ймовірність – понад 90%. Насамперед тому, що це відповідає довгостроковим стратегічним інтересам і ЄС, і України.
Думаю, що Юлія Тимошенко отримає можливість пройти лікування у Німеччині. Якщо не до вільнюського саміту, то одразу після нього.