Ірина Зайцева

Должна отметить, что в тестах нет ничего такого, чего бы не было в школьной программе по истории. Упрекать меня или Центр, что он фальсифицирует историю – странно. Программы разрабатываются Министерством образования. Предлагаю Вам вступить в дискуссию с Министерством по поводу концепции программы по этому предмету.

Діти не тільки цього року, а взагалі, скаржаться на низький власний результат. Для цього передбачена процедура проведення апеляції. Тобто за бажанням вони можуть подати заяву на переглядання свого результату. Саме зараз працює апеляційна комісія, яка цим займається.
Щодо невдоволення з інших причин – були поодинокі, але повинна сказати, що таких скарг майже не надходило до Українського центру оцінювання якості освіти.

Звичайно, Центр проводить порівняльний аналіз. Щодо кількості зареєстрованих – цього року зареєстрованих більше, ніж у 2011 році, але менше, ніж у 2012 на 6,5 тисяч абітурієнтів. Протягом трьох років у нас майже не змінюється кількість тих абітурієнтів, які не змогли впоратися з виконанням тесту на 124 бали. Тобто це приблизно 10%.
Щодо спеціальності юриста-міжнародника – тут традиційно високі бали. Хоча 744 бали – це доволі високий результат. Вважаю, що шанс отримати омріяну спеціальність у Вашої дитини є. Але все залежатиме від того, скільки охочих вступатиме на цю спеціальність. Потрібно ретельно стежити за рейтингом та реагувати відповідним чином.

Не дуже розумію, чому Ви порівнюєте рівень базоввих знань та можливість талановитих дітей навчатися в університетах. Та абсолютно зрозуміло і підтверджено, що введення ЗНО створило більш рівні можливості для всіх абітурієнтів при вступі до вищих навчальних закладів. І ця можливість є не тільки у тих, хто навчався у мегаполісі, а й у тих, хто навчався в сільській школі наполегливо і якісно. Один із показників такого становища, про який неодноразово говорили ректори – у гуртожитках вищих навчальних закладів після введення ЗНО різко стало не вистачати місць. На мій погляд, саме це свідчить, що ЗНО вирівняло умови вступу до вищих навчальних закладів. Хоча, звичайно, є ще над чим працювати.

Складність тесту – питання, щодо якого можна дискутувати. Але одна з основних вимог при складанні тесту з будь-якого предмету – його абсолютна відповідність програмі загальноосвітньої середньої школи. Нічого такого, чого в цій програмі немає, в тесті не може бути. А щодо простоти тесту, то він простим і не повинен бути. В тесті є завдання, які під силу тим, хто вчився на задовільні оцінки, хто вчився на добрі оцінки, і тим, хто у школі отримував тільки відмінні оцінки. Тобто завдання розв’язуюють тільки ті, хто навчався дуже і дуже наполегливо.
Якщо є міркування щодо змісту окремих завдань у тестах, звертайтеся до Українського центру – такі пропозиції ми дуже уважно розглядаємо.

Іноді складається. Але все ж таки, мені здається, що зараз в освіті робиться чимало позитивного. Щодо ЗНО – наприклад, радію, коли до обговорення наших проблем долучаються вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, викладачі вишів, коли вони дають поради, іноді дуже цінні, як нам удосконалювати систему. І по ставленню молодих людей до отримання освіти бачу, що не все так погано. Хоча, звичайно, ще є що вдосконалювати. Наприклад, одна з нагальних проблем – краще було б, якби випускники вищих навчальних закладів після закінчення вишів потрапляли на кращі і більш вагомі місця у сфері виробництва. Є й багато інших проблем, та я все ж таки дивлюся оптимістично і на формування нашої еліти. Хоча ми можемо посприяти, щоб це було більш ефективно.

Не слышала о таком разрешении. Думаю, что речь идет о том, что мы называем автономией вузов. В разумных пределах изменения, связанные с началом учебного года, вполне возможны. Это определяется типом вуза, его направленностью и т.д. Это все равно будет только нюансом, так как любой вуз должен проводить учебный год в определенном количестве учебных недель, в любом случае делать это до начала вступительной кампании. Поэтому если какой-то вуз сдвинет начало учебного года на две-три недели аргументировано – ничего страшного.

Согласна. Мы действительно слишком стремительно дистанцировали преподавателей и студентов, что было негативно воспринято, прежде всего, представителями гуманитарных областей. Наверное, недостаточно учли особенности национальной системы образования. Сейчас прилагаются усилия, чтобы это исправить. Но то, что болонскую систему нужно корректировать в соответствии с нашими национальными условиями, это очевидно.

Столько гуманитариев стране, конечно, не нужно. Это очевидно, и много раз об этом сказано. Для того чтобы мотивировать детей становиться не только инженерами, но и представителями тех дисциплин, которые связаны с естественными и математическими науками, нужен целый комплекс мер. Отчасти он уже реализуется. Например, в Условиях приема есть ряд особенностей, которые позволяют с меньшими сложностями поступить как раз на инженерные специальности. Сейчас создается интернат "Детская инженерная академия". Надеюсь, к началу учебного года он уже будет создан. Это разумная и последовательная пропаганда того, что для современного общества специальности, связанные с инновациями и техникой, должны быть на первом месте.

Було б краще і корисніше відповідати, якби було зрозуміло, що саме мається на увазі.
Жодного разу за час роботи в Міносвіти та в Українському центрі я не спостерігала жодного некоректного вислову Міністра з будь-якої проблеми. А що стосується тих висловлювань, які були оприлюднені Дмитром Табачником як фахівцем-істориком, то це його право як науковця. Ще раз підкреслюю, що не можу назвати якогось випадку, коли прозвучало щось неправдиве, образливе чи некоректне.

Це питання, яке не дуже стосується Українського центру – це галузь загальної середньої освіти. Але з департаментом загальної середьої освіти ми співпрацюємо доволі щільно. І, як я можу спостерігати, ці новації вони запроваджують помірковано і коректно. Тобто коли такі нововведення вирішено втілювати в життя, то, звичайно, прораховуються і фахівці, і підручники. Це у мене тривоги не викликає. Мені здається, що це планомірна і доволі корисна робота.

Щось мені підказує, що переважна більшість була б на доволі середньому рівні, і 200-бальників ми б не дочекалися.

Коли працюєш у центральному апараті Міносвіти, то будь-які рішення, які приймаються, це рішення, зумовлені ефективністю роботи команди. Міністр вирішив, що я буду більш корисною саме на цій посаді. Я його аргументи вислухала і погодилася з ним.
З Дмитром Володимировичем Табачником і на посаді заступника міністра, і на посаді керівника Українського центру я працюю і з натхненням, і з задоволенням, бо, на мій погляд, міністр має найважливіші для керівника якості. Він дуже послідовна людина, дуже ерудована людина, людина, яка не боїться брати на себе відповідальність. Я це дуже ціную і вважаю, що мені пощастило працювати з таким керівником.

Абсолютно позитивно. Мені це навіть подобається. Я ж дійсно директорка установи, яка проводить ЗНО. Є такий образний прийом, коли частина називається по цілому, або навпаки. Вважаю, що це не найгірше прізвисько.

Передусім абсолютно не погоджуюся з терміном "обшукувати" –  жодного випадку обшуку однозначно не було. Як тільки ми перестанемо знаходити заборонені пристрої у деяких учасників ЗНО, одразу припинимо таку практику і будемо концептуально змінювати процедуру організації. Зараз це абсолютно виправдано і, на мій погляд, етично. Значно неетичніше йти на ЗНО та намагатися нечесним шляхом отримати вищий бал, ніж дозволяють знання.

Вже неоднаразово говорила, що не дуже підтримую щорічне введення новацій. Цього року ми намагалися зберегти сталу процедуру тестування, вважаю, що нам це вдалося. Можливо, можна вважати новацією введення технологічної перерви – перерви під час написання тестів, яка проводиться з єдиною метою: створення для всіх рівних умов при проходженні тестування. Ця новація абсолютно себе виправдала. До речі, вона зовсім не хвилювала абітурієнтів – більше хвилювала їхніх батьків. Вважаю, дуже дробре, що ця новація закріплена законодавчо, і цього року підготовлено спільний наказ Міносвіти та МВС, який врегулював всі моменти, які стосувалися цієї не дуже простої процедури. Ми оцінюємо цей досвід абсолютно позитивно і будемо його поширювати й під час інших кампаній ЗНО.

Не тільки виживе, а з кожним роком буде удосконалюватися. Я не мала жодної відмови від керівництва Міносвіти на будь-яку пропозицію від Українського центру. Це стосується і затвердження нового штатного розкладу, і інших наших ініціатив. Особисто від міністра освіти і науки Дмитра Табачника за час роботи на цій посаді маю тільки підтримку.

Таких лазівок немає. До початку тестування у будь-який день з будь-якого предмету зміст тестів вважається конфіденційною інформацією. За це несуть відповідальність і працівники Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, і представники державної служби охорони, які доставляють тестові завдання до пунктів тестування. Тому якщо зміст тестових завдань стане відомим до початку тестування, до 11 години дня, це буде надзвичайною подією, і ми будемо на це відповідно реагувати. На щастя, таких випадків до сьогодні не було і, сподіваюся, не буде.

Хороший вопрос. На должность директора Украинского центра оценивания качества образования я пришла с должности заместителя министра образования. Это назначение Кабмина, которое произошло по представлению Министра.
Что касается педагогического опыта, то я, прежде всего, вузовский преподаватель. Прошла путь от ассистента до профессора, и в министерство пришла с должности проректора по научной работе. Есть восьмилетний опыт работы в школе, который очень ценю. Параллельно с работой в вузе я преподавала в старших классах средней школы (с 8 по 11 класс) филологические дисциплины по авторским программам. До поступления в вуз был год работы в дошкольном заведении. То есть все звенья образовательной системы мне знакомы.

Нам не завадило б взяти дещо з радянської системи освіти. Наприклад, у радянській системі освіти взагалі не було навчання за контрактом, і, на мій погляд, це було дуже добре. Адже до вищого навчального закладу потрапляла людина, яка пройшла конкурс. Не секрет, що сьогодні для тих, хто вступає на контракт, умови значно лояльніші.
І ще одне – роль учителя за радянських часів була значно більш поважною, ніж зараз, і в матеріальному плані, і в інших аспектах.
Щодо порівняння – це все ж таки питання, яке потрібно вивчати, бо в перші роки незаледжності ЗНО ще не існувало. У нас є тільки дані, які можуть бути отримані з особистих справ тодішніх учнів. Їх потрібно серйозно проаналізувати, і, впевнена, такий аналіз буде дуже корисним.

По-перше, не погоджуюся з тим, що "часто експерти-освітяни нарікають". Деякі висловлювання з цього приводу є, але вони не є частими. По-друге, не можу погодитися з тим, що нівелюється роль ЗНО. Зараз можна говорити, що система ЗНО відбулася, і зараз ми працюємо над удосконаленням і організацією ЗНО, а також над змістовою частиною тестів. Тобто щороку відбуваються не дуже явні зміни, але те, що щороку є вдосконалення, можу стверджувати абсолютно впевнено.

Я б назвала дві групи проблем. Перша – ще недостатня матеріальна база для проведення ЗНО. Це стосується і комп’ютеризації навчальних закладів, де проводиться ЗНО, та деяких інших проблем. Вони поступово вирішуються і, сподіваюся, з часом будуть повністю вирішені. Друга група проблем, яка мене непокоїть більше – доволі низький рівень свідомості молодих людей, які вступають до дорослого життя. На жаль, ми доволі часто стикаємося з тим, що людина, яка проходить тестування, розраховує не стільки на свої знання, скільки на допоміжні засоби, якими можна скористатися. Кількість виявлених і запротокольованих порушень свідчить саме про це: під час основної сесії 529 осіб були позбавлені права продовжувати роботу над тестами у зв’язку з тим, що вони порушували процедуру проходження ЗНО. Я впевнена в тому, що людина, яка йде до вищого начального закладу, зобов’язана розраховувати тільки на свої знання, бо це основа того, що з нею відбуватиметься надалі.
Думаю, що оцінку того, як усе пройшло, повинні давати незацікавлені особи. Але можу сказати, що цього року ЗНО відбулося абсолютно спокійно та організовано, без будь-яких порушень. Такі висновки роблять і громадські спостерігачі, і ті, хто безпосередньо брав участь у ЗНО. Це, безумовно, сталося завдяки спільним зусиллям не тільки Українського центру та регіональних його підрозділів, а й управлінь освіти усіх рівнів – районних, міських, обласних. Я всім суб’єктам ЗНО дуже дякую.

Щодо перспектив розвитку ЗНО. Напевно, Ви маєте на увазі не відкриту форму тестування, а завдання відкритого типу, які є складовою деяких тестів. Завдання відкритого типу були складовою тесту з математики до 2010 року. На жаль, цього року завдання відкритого типу були вилучені з тесту. І, на мою думку, це було кроком назад, звичайно. Один із пріоритетних напрямків Українського центру оцінювання якості освіти щодо змістової частини тестів полягає саме в поверненні таких завдань у тест із математики. Це ми сподіваємося зробити найближчим часом. Є плани щодо введенння завдань такого типу і в тести з історії. Згодна, що такі завдання дозволяють якомога краще перевірити мислення того, хто сккладає тест.
Звичайно, ми думаємо над тим, аби додати в мовні тести завдання з аудіювання, але для цього нам потрібно буде забезпечити всіх учасників ЗНО місцем за комп’ютером. Як тільки матеріальна база буде достатньою, будемо втілювати в життя всі ці нововведення.
Щодо кількості 200-бальників. Зараз оголошені результати основної сесії ЗНО цього року. Ми маємо 683 особи, які набрали 200 балів з різних предметів. З них 48 набрали по 200 балів із двох предметів, 6 – з трьох предметів.
Я не можу виділити один певний регіон, де більше 200-бальників. І це свідчить про те, що в країні всюди є талановиті учні, які, сподіваюся, будуть успішними студентами.
Щодо порівнння з минулим роком – у відсотковому вимірі ми ще не порівнювали. В абсолютних числах 683 – це менше, ніж торік, не набагато, але менше. Але таке порівняння не дуже коректне, бо ми повинні порівнювати також і кількість учасників ЗНО.
Дуже хочу подякувати Вам за таке помірковане ставлення і зацікавлення нашими проблемами, це стосується концептуального розвитку нашої системи.