Андрій Шевченко

Це цікава гіпотеза. Але мене Ви не переконали.

Спеціально для Вас: я вважаю неприпустимим міряти людей за національністю. :)

В історії із запитом Мохника йдеться про зовсім інше: чиновник не може на власний розсуд вирішувати, яку інформацію розкривати, а яку ні. Це справа смого депутата, який подавав у ЦВК свою автобіографію – він уже тоді знав, що цей документ буде оприлюднений.

1. Балотуватися в мери Києва – це право кожного киянина, в тому числі й Миколи. Так само право "Батьківщини" – робити свої висновки, якщо він піде у розріз із позицією фракції. Розмови про кандидатів у мери вважаю сьогодні передчасними. Попри повний провал Попова у Києві, опозиція поки не виглядає готовою до виборів. Якщо все буде так йти і далі, то прогноз простий: мером буде або Кличко, або Попов.

У великій битві за Україну – ми на одному боці. Для мене це важливіше. Маємо також бути прагматичними: нам життєво необхідні голоси виборців "Свободи" для перемоги на майбутніх президентських виборах. Нагадаю, що навіть після Помаранчевої революції Ющенко набрав лише 53%. У 2015 (або раніше) кожен голос буде безцінним.

Емоції людей розумію, методи – не поділяю. Щодо жінок це було відверте хамство – мені було соромно. З Колесніченком – інша історія. Це свідомий провокатор, який свідомо викликає на себе гнів.

Мене безумовно тривожить те, що бульдозер влади серйозно взявся за мирні протести. Судові заборони акцій опозиції та інших вуличних протестів – це лише перші квіти. Влада вибудувала довершену судову вертикаль, яка за однією командою здатна провести будь-яке рішення, необхідне владі.
Чи можемо ми протиставити цьому закон про мирні збори – велике питання. Я – обережний прихильник ухвалення такого нового закону. Виклик у тому, що за нинішнього розкладу у Верховній Раді ніхто не візьметься гарантувати якість (і демократичність) майбутнього закону.
У мене зараз уже є дві версії нового закону, напрацьовані громадськими активістами. У травні зберемо робочу групу, яку Комітет з прав людини утворив спеціально для супроводу цього закону. Я обраний її головою. Там і будемо приймати рішення. З великою долею вірогідності ще на цій сесії буде зареєстрований новий законопроект про мирні збори. Поки вважаю нашою великою перемогою, що ми вибили з порядку денного і поховали старий зконопроект № 0918, який у такому вигляді виглядав би катастрофою для мирних зборів. Зараз можна і треба вдумливо працювати з чистого аркуша.

Я проти того, щоб змушувати людей розкривати національність. Це справа внутрішнього відчуття. Ніколи не розумів людей, які кричать про свою національність – у цьому або зверхність, або навпаки меншовартість

Для цих людей є відповідна стаття Кримінального кодексу. Мовчання влади говорить про те, що цей шабаш її влаштовує. У ширшому сенсі російському шовінізму ми можемо протиставити лиш одне – справжній український успіх. В Америці громадянам дозволено пропагувати найдикіші речі – вихваляти нацизм і навіть спалювати американський прапор. Але нормальній людині, яка хоче бути почутою, таке в голову не прийде: будь-які посягання на Батьківщину одразу виклидають таких людей на маргінес або на посміховисько. Провокації проти нас будуть завжди. Питання, коли ми станемо достатньо сильними, щоб зробити для наших ворогів такі провокації безглуздою тратою часу?

Кандидат у мери Ющенко - це жарт. Немає більше в Україні такого політика

В Одесі був перед виборами. Дуже сподобалося: місто причепурилося і виглядало повним абсурдом, що Одеса не отримала Євро-2012.
Костусєв – це проблема місцевої корумпованої команди "регіоналів". Вони за нього і мають відповідати, як і за всі очевидні провали місевої влади.

Бачу проблему не стільки в законах, скільки в людях. У мене повна зневіра у тих, хто своєю роботою перетворив суди на продажну і потворну машину викачування грошей і політичної розправи. Допускаю варіант повної кадрової люстрації – набрати з чистого аркуша нових людей, які ніколи не вимазувалися. Підтримую автоматичне звільнення тих суддів і прокурорів, чиї вироки були переглянуті Європейським судом з прав людини. На сьогодні така очистка уже викинула би з системи кілька тисяч недобросовісних суддів та прокурорів.

Це плювок в обличчя людям. Саме через такі історії люди абсолютно втратили віру у справедливість в Україні. Окремо соромно за Колесніченка, який не знайшов мужності відсторонитися від цієї історії. Але це не найбільша його проблема.

Якщо ви про американців, то правильніше – Uncle Sam. SEM – це більше схоже на щось українське або єврейське. :) Я не встигаю рахувати мільйони, які отримую від буржуїв і масонів. Чекаю, поки за мене зробить це Forbes. :)

Я теж втомився слухати цих ораторів. Проблема в тому, що інших спікерів, якими можна заповнювати ефіри, у Партії регіонів немає.

"Якщо ви не робите помилок, значить, ви вирішуєте занадто прості завдання. І саме це – велика помилка" (Френк Вільчек)

Ніяк: давно втратив інтерес.

Дивує розгубленість влади: вони не знають, як працювати з цією Радою.
Обурює – неперсональне голосування: не розумію, що штовхає авторитетних і маститих регіоналів тиснути дві кнопки, навіть знаючи, що за 5 хвилин вони будуть виставлені на загальне посміховисько. Ще обурює бездіяльність. 7 робочих днів за перші 100 днів каденції – це ганьба.
Смішить інколи Рибак: видно, що йому непросто дається нова роль.
Парламент 7 скликання мені подобається набагато більше, ніж два попередні. У ньому відчувається вітер великих змін.

З Партії регіонів побіжать після президентських виборів, які програє Янукович. На жаль, зрада вражає всі команди – вона не щадить ніяких партійних прапорів.

Звичайно, ті рішення незконні. Більше того: деякими з цих рішень регіонали самі загнали себе в глухий кут. Наприклад, вони, не розібравшись, "проголосували" не за той закон щодо персональних даних (№2282), який був узгоджений з європейськими експертами. Тепер Мін’юсту разом з Єфремовим доведеться думати, як відігравати ситуацію назад.
4 квітня – день безславного безсилля Партії регіонів. Це була просто втеча – від опозиції, від преси, від Конституції і від народу. Просто було соромно за цей ГКЧП. Цей настрій поділяє і багато "регіоналів", яких загнали на цей цирк.

Луценка звільнили за лічені дні до завершення місії Кокса-Квасьневського лише для того, щоб "відмазатися" від європейців. Верхом цинізму є подавати це як прояв благородства щодо людини, у якої вкрали більше двох років життя і тонну здоров’я. Ця ситуація не змінить ставлення до Януковича ні в Україні, ні в Європі.

За Президента Януковича в Україні вільною Тимошенко не буде. Це дико, але очевидно.

Звільнення Луценка окрилює багатьох із нас: ми вже дуже давно не отримували добрих новин. Я безмежно радий бачити його на свободі, і коли чую його голос у телефонній трубці, то здається тепер, що останні два роки його життя – це був просто страшний сон. Для опозиції, для всіх, хто не вірить цій владі і хоче змін, звільнення Луценка нас всіх, безумовно, посилює. Його досвід, моральний авторитет, розум і почуття гумору – зараз безцінні. Окремо щасливий за всю родину Юри. І він сам, і Ірина, і хлопці всю цю історію пройшли не просто достойно – це приклад мужності і гідності.

Я проти референдумів: при тоталітарних режимах референдуми майже завжди використовуються для маніпуляцій громадською думкою в інтересах влади. На мовне питання просту відповідь дав перепис населення: 67% українців назвали рідною мовою українську. Для мене питання не в тому, як переписувати Конституцію, а як зробити так, щоб і україномовний громадянин, і російськомовний почували себе в Україні вільно і заможно.

Різні бувають документи... Різні бувають підробки…

Я справді не замордований режимом (постукав по дереву)... :) І сподіваюся цей режим пережити разом із Вами. Пільги – не замалі.

Для мене національність депутата – важлива, але не вирішальна. Оприлюднення інформації підтримую. Всі кандидати в депутати вписували національність, коли подавали документи в ЦВК. За законом "Про доступ до публічної інформації" тепер – це відкриті дані.

Гриценка перевиховувати будь-кому пізно і Вам не раджу. Це зрілий, мудрий і авторитетний політик, до чиєї думки завжди прислуховуюсь. Окремі заяви його можуть шкодити фракції, але саме таким його і залучали в команду – критичним і безкомпромісним. Головне, щоб це принесло користь у великій битві.

Економічними законопроектами дуже навіть займаємося. Інша справа, що зараз проводити їх через Раду нереально. Важливіше інше, щоб у нас був чіткий план дій після зміни влади. Бачу і свою місію в тому, щоб наша команда таку роботу проробила. Над цим і працюємо.