Андрій Новак

Якщо будуть підвищені ціни на газ для населення, тобто вартість енергоносіїв, це розпочне ланцюгову реакцію підвищення цін по всій економічній системі. Якщо ще й паралельно буде продовжуватися девальвація гривні, це пришвидшить зростання цін на імпортні товари і ресурси. І, таким чином, ланцюгова реакція буде підживлена ще більше. Якщо й у 2013 році уряд продовжуватиме практику латання дефіцитних дір на товарних ринках закупівлею "дешевого" імпорту, замість підтримки відповідного національного виробника, то ланцюгова реакція зростання цін під кінець року може бути досить масштабною.

Обвал гривні цілком можливий, якщо ринок, тобто банки і ми, громадяни, отримаємо поганий сигнал про невідновлення співпраці з МВФ, тобто відсутність в уряду і НБУ фінансових можливостей як для інтервенції на валютному ринку, так і для виконання витратної частини бюджету.

Не розумію про яку "історичну справедливість" йдеться. Хіба що її вести лише з певних історичних моментів і в певні історичні періоди, як колись говорив Щербицький: "Історія українського народу починається з 1917 року".

Деталі переговорів України з РФ відомі лише самим переговорникам. Хоча йдеться про публічну політику, економіку і витрачання коштів платників податків. Чи буде перегляд і на яких умовах - повністю залежить від стійкості і контраргументованої адекватності позиції української сторони. У нас для діалогу з РФ є маса адекватних економіко-політичних контраргументів. Потрібне лише бажання їх використати.

Це буде залежати від економічного і політичного аспектів. Економічний - зменшення проблем українського бюджету, перш за все, за рахунок зменшення дефіциту Нафтогазу, що потребує підвищення цін на газ для населення. А політичний аспект - чи основні донори МВФ (США і європейські країни) побачать, що українська політична влада все ж має намір бути якщо не демократичною, то хоча б цивілізованою.

Ні в якому разі Україні не можна вступати повноцінно в Митний союз на його сьогоднішніх принципах і правилах, бо це напряму закриє дорогу до набагато об"ємнішого, платоспроможнішого і перспективнішого ринку ЄС, що підтверджено офіційною позицією європейського керівництва. Саме тому очевидно, українська влада і пропонує РФ зустрічні компромісні формати - чи то "3+1", чи то приєднання лише до окремих позиції Митного союзу, що не суперечать правилам як ЗВТ з ЄС, так і СОТ.

Я б хотів, щоб ми якомога швидше дожили до рівні європейських економічних проблем. Багато шуму навколо цієї теми, але насправді природа економічної кризи в Європі і Україні є зовсім різними. В Європі криза фінансової дисципліни, а в Україні - глибока індустріальна криза. Тому нам треба перестати шукати зовнішні причини своїх економічних проблем, бо насправді більшість з них носять суто внутрішній структурно-функціональний характер.

Офшорні зони є одним із наслідків конкуренції податкових систем різних країн, особливо невеликих, яким важко чимось іншим привабити капітал на свою територію. Виробники всіх країн використовують офшорні схеми для оптимізації своїх витрат. Але, як правило, це не більше 10-15% обороту. У нас все гіпертрофовано до навпаки: 10-15% "чесне" відтворення в національній економіці, а решта через офшори. Але це вже питання як до якості податкової митної системи, так і до бажання їх виконувати зі сторони самої економічної влади України.

Минулого року маємо унікальне явище - найбільше досягнення і найбільш провал в одному питанні - економічний аспект підготовки і проведення Євро-2012.

Життя в борг потрібно розрізняти. По-перше, величина боргу, а, по-друге, напрямок його використання. І перше, і друге в Україні неконтрольоване і непідзвітне. Саме тому борги ростуть, а жодна сфера української економіки не ожила завдяки цим боргам. На сьогодні співпраця з МВФ українському уряду і НБУ вкрай необхідна, оскільки в цьому році треба повертати зовнішній борг 9 мільярдів доларів, з них 6 мільярдів доларів - самому МВФ, та ще й терміново поповнити золотовалютні резерви НБУ. Виконати перше і друге без значних сум чергових траншів Україні буде неможливо, оскільки можливості для внутрішніх запозичень дуже обмежені через внутрішній фінансовий голод.

Проблема вирішується: старі борги покриваються за рахунок збільшення нових. Все дуже просто і «ефективно».

Хочу вас розчарувати: економічної політики в Україні не існує як такої. Існує лише розпис державного і місцевих бюджетів на найближчий рік. А це не економічна політика, а лише розпис доходів і витрат. На мій погляд, правильна методологія економічної політики повинна бути такою: спершу стратегічна модель економічного розвитку країни, потім на її поетапне виконання приймаються річні-дворічні програми, а вже на їх забезпечення затверджуються державний і місцеві бюджети. У нас же все з бюджету починається і ним же закінчується. А це означає відсутність не те що економічної стратегії, а навіть тактики економічного реагування, в тому числі на кризові явища. Тому й маємо такі негативні економічні результати при надзвичайно багатих, найбагатших в Європі економічних ресурсів.    Для порівняння: минулого року відбувся відомиї з"зд компартії Китаю, на якому було відзвітовано про успішне виконання попередньої 25-літньої економічної стратегії і прийнято наступну стратегію до 2046 року. Ось вам рівень національного економічного моделювання.    А в нас, повторюю - розпис державного бюджету на найближчий рік.

Частково прогноз курсу гривні закладено, запрограмовано в Державному бюджеті на 2013 рік - 8,5. Але я б цей курс назвав лише оптимістичним. Реально ситуація буде залежати від того, чи вдасться українській владі залучити значні зовнішні валютні ресурси вкарй необхідні як для поповнення золотовалютних резервів НБУ, так і для покриття величезного дефіциту Державного бюджету на 2013 рік, який зріс на третину і досягає 50 мільярдів гривень.    За долар і євро особливо не хвилюйтеся. Всупереч апокаліптичним страхам з ними нічого поганого не буде, оскільки ці валюти надзвичайно крупних економічних систем, які є провідними як за технологічним, науковим, ресурсним, так і фінансовим аспектом.

Проблеми у банківській сфері України є постійно діючими через надмірну ліберальну політику НБУ по відношенню як до грошових агрегатів, кредитної політики, так і регулювання діяльності комерційних банків. Саме тому майже щороку ми спостерігаємо проблеми як з групами банків, так і з так званими системними банками, постійно діючу девальвацію гривні, яка за свою коротку 16-річну історію девальвувала вже у майже 6 разів. Сьогодні проблеми у банківській системі України відтворюються ще й у тенденції покидання її іноземними банками, що красномовно говорить про її нездровий стан.

А) Націоналіст він або є, або його немає. У моєму розумінні націоналістом, тобто патріотом своєї землі, повинен бути кожен громадянин України, як і кожен англієць, француз, німець і навіть мультинаціональний і мультикультурний американець.    А економіст я не регіональний, а просто економіст, кандидат економічних наук - навчався в Європейському університеті, канадському вузі, а захищав кандидатську дисертацію в Київському національному університеті ім. Шевченка.    Б) Північним і Південним потоками РФ не може замінити всю ГТС України, а лише диференціювати постачання свого газу в Європу. Україні в цей самий час треба мінімізувати об"єми закупівлі російського газу, і, таким чином, мінімізувати свою енергетичну, а за нею і економічну та політичну залежність від однієї держави, не важливо якої. Так залежати від одного джерела постачання енергоресурсів не дозволяє собі жодна країна, яка дбає про національну безпеку.

1. Рівень життя вищий не в РФ, а в Москві і котеджному Підмосков"ї та на нафтових, газо-нафтовидобувних і лісорубних роботах.    2. Майбутнє всіх земель України є спільним і залежить від загальної економічної і політичної ситуації в країні.    3. Об"їздив із авторськими лекціями, проведенням форумів, семінарів, круглих столів всі українські області разів чотири. Міг би жити в будь-якій області - Україна всюди надзвичайно красива.

Є офіційна позиція Європейського Союзу, що положення ЗВТ з СНД, до якої Україна вже приєдналася, не суперечить положенням ЗВТ з ЄС. А от правила Митного союзу - прямо протилежать і є несумісними із зоною вільної торгівлі з ЄС. Крім того, норми Митного союзу створили б масу проблем для України і в рамках СОТ. Тому мізерні "переваги" Митного союзу у вигляді тимчасових знижок на енергоносії не варті масштабної торгово-фінансової ізоляції України від найбільш розвинутих об"ємних і фінансово платоспроможних частин світу.    Тепер про державний контроль над ціноутворенням - вважаю, що найбільш ефективну і економічно обгрунтовану держава повинна впливати на ціну на певних ринках, перш за все, ціноутворюючих, не так контролем, як власною нижчою ціновою пропозицією від державних або спільних із державними підприємств. Тоді таке ціноутворення буде конкурентним, стимулюючим, а не шкідливим.    Тепер про програму по виведенню України з кризи - так, вона у мене є і називається Трифункціональна Економічна Модель України, яка подана в книзі "Як підняти українську економіку", що пройшла вже три видання і зараз готую четверте.

Ваша ситуація мені добре знайома, бо маю маму і батька пенсіонерів з такою ж пенсією, як у Вас, і обоє є "сердечниками".    Така невідповідність між доходами і цінами є наслідком економічної деградації України, бо в слабкій економіці не може бути високих соціальних стандартів.

Підприємництво є різне за видами діяльності, стартовими можливостями і масштабами. В цілому підприємцю треба як мінімум не заважати, забезпечити прості і рівні податкові, митні, адміністративні правила, а як максимум - сприяти на рівні місцевої влади та грошово-кредитної політики. А це вимагає в умовах України комплексних фіскально-монетарних і галузевих реформ відповідно до обраної стратегічної моделі економічного розвитку.

По-перше, вперше за багато років доходи Державного бюджету на цей рік менші за доходи минулорічного бюджету - на 4%. Це говорить в цілому про те, що сам уряд не очікує позитивного розвитку економічних подій у 2013 році.    По структурі доходної і витратної частини. Впадає в око те, що, недивлячись на здійснені так звані бюджетну, податкову і пенсійну реформи, структура доходів Державного бюджету не змінилася. Виникає запитання: то де дія цих реформ?    Як і всі попередні роки, основним податком, який дає 53% всіх податкових надходжень, є ПДВ. Крім того, у витратній частині Бюджету ПДВ також займає велике місце у зв"язку з його відшкодуванням. Тобто наша бюджетна система і надалі надзвичайно ПДВ-залежна.    Щодо витратної частини, то впадає в око зменшення витрат на армію, освіту, науку, молодь, спорт, підтримку аграрного сектору і водночас підвищення витрат на силові структури і адміністративний держапарат в середньому на 20%. Тобто бюджет став більш орієнтованим на силові і адміністративні структури.    Важливим для кожного українця буде те, що у витратній частині з 15 до 5, тобто на 10 мільярдів гривень, зменшено витрати на покриття тарифів на енергоносії для населення. Тобто фактично бюджетом вже заплановане виконання основної економічної умови МВФ до української влади.

Розпочну з кінця запитання. Хто знищує промисловість Донбасу - звичайно ж, ті, хто цю промисловість приватизував, і замість розвивати лише експлуатує, виводячи більшу частину заробленого через офшори на власні рахунки. Я думаю, своїх "героїв" ви самі добре знаєте.    Тепер про "преимущества ТС"... Там такі ж "преимущества", як і в мишоловці сир за знижкою. Нам треба визначатися, чи ми хочемо належати до клубу розвинутих країн, чи до вічно відсталих.

Підемо по порядку питань. Олігархи, думаю, не є дурними, інакше б не стали олігархами. Змусити їх розбудовувати державу Україна можна, як і все в економіці, не силовими, а стимулюючими методами. Якщо ж олігарх більше боїться, ніж впевнений, то більшу частину заробленого він буде виводити, а залишати в країні буде лише мінімально необхідне для забезпечення виробничого обороту і суспільної легалізації. Щоб стимулювати через податкове законодавство притік або хоча б не відтік капіталів, це законодавство мусить бути конкурентним з найбільш сприятливим податковим законодавством, яке існує у світі. А на сьогодні найбільш прогресивними тут є арабські країни. Саме тому вони переживають інвестиційний бум - на піщаних пустелях в прямому значенні з"являється не міраж, а справжній рай. Тому капітал, який через розвиток інформаційних технологій зараз надзвичайно мобільний і динамічний, природно може обирати. І тут український інвестиційний клімат, м"яко кажучи, не конкурентний. Саме тому, відповідаючи на наступне питання, іноземні банки йдуть з України. Водночас банки з РФ посилюють свою присутність, оскільки економічна співпраця з РФ ніколи не була суто економічною, а завжди підпорядковувалася політичному тиску РФ. Якщо українська влада буде й надалі поступатися в економічних і фінансових питаннях, то можемо дійти не лише до експансії рубля, а й до прив"язування до нього курсу гривні, що було б найгірше.

Нестандартний хід можливий. Це на хоча б три роки акцентувати у бюджетній кредитній і податковій політиці на дефакто найбільш конкурентних на сьогодні сферах, напрямках української економіки. А це авіакосмічна, ІТ, фармацевтична та аграрна сфери.