Христина Лукащук

Дякую! У Вас цікаві запитання. Так, правда, соромляться. Чому? Думаю, тому що практично безповоротно відірвалися від традицій, де все було вкладено в звичаї, обрядовість як на свята, так і на будні. Не було псевдо-соромливості, але були чіткі правила поведінки, підтверджені загальним баченням світобудови, тобто життя в злагоді зі світом. Те забули, а нового не навчились, бо нове сьогодні - то бізнес і політика. А як же любов? :)

Дякую. Поняття еротики було притаманне людині від моменту її появи на Світі, тому не дивно, що на багатьох артефактах - елементи еротики, які, правда, не завжди вдається правильно трактувати в силу втрачених знань і розуміння світобудови. Цивілізація і розвиток сприяють, на мою думку, одкровенню. Аби щось змінити, потрібно осмислити проблему, знайти причину - для цього відвертість і потрібна.

Дякую. Насправді я не є літературознавцем за фахом і цього питання грунтовно не вивчала, але думаю, що так, має. Нам багато чого і коли забороняли, тому в основному форма - завуальована. Також має значення аудиторія, бо чим вона ширша, тим все має бути більш узагальнено і спрощено. Я ж собі таких завдань не ставляю. А починали працювати, мабуть, чимало людей потроху, а хто - так, як я. :)

Дякую. Ні, намагаюся нічого не змінювати, але точно намагаюся проаналізувати що саме відбулося з твором, відколи він з"явився на люди. :)    Теми, яких я уникаю, є. Але роблю це не тому, що соромлюся чогось чи приховую щось, а тому, що внутрішньо не готова до їх осмислення. Пишу лише про те, що дуже болить.

Дякую. Це була моя спроба побути чоловіком. Писала майже місяць, а в образі була довше. Ловила себе на тому, що іноді продовжую думати "а що б на це відповів чи як би відреагував мій герой?".

Всіляких. Особливо відвертих – таких, як моя проза. :)

Дякую. Думаю, більше, ніж видається насправді, але багатьом важко це визнати (поки що:)).

Дякую дуже. Це – болюча для мене тема. :) Я в пошуку. :) Це не так легко, як я собі гадала. Бо пишу я систематично, а малюю тільки коли є нагода, але, впевнена, що все вдасться.

Дякую. Я є співзасновником галереї «Коралі» у Львові. Також займаюся живописом. Більше – на сайті www.artcoralli.com.

Дякую. Це роман про любов. :) Так, планую.

1. Дякую. Мій читач – людина з життєвим досвідом.    2. Поки що 500-1000 примірників. :)    3. Товаришую з Нікою Нікалео. А знайома, безумовно, з багатьма. Думаю, що більшість із них відкриті, адже це частина професії. З мого досвіду чим письменник більш вартісний, тим він відкритіший.    4. О, та я б зі задоволенням писала б різними мовами, та не знаю їх так добре, щоб сказати про все, що відчуваю, у всіх відтінках. Коли пишу, то смакую кожне слово. Насолоджуюсь і сподіваюся, що мій читач робитиме це разом зі мною. До речі, російськомовні друзі кажуть, що читати мою прозу легко і приємно. :) (Це я себе похвалила:))

Дуже дякую за запитання – гарне. Почну з кінця. Вітчизняних конкурентів не маю. :) Працюю в цьому жанрі з першої книжки (всього їх в мене їх шість), у 2006 році, що стала лауреатом «Коронації» того року, «Рожевий і ще рожевий». Щоб зірватись, потрібно стримуватись, а я не стримуюсь. Я є така. І єдиним фільтром для моєї прози є відвертість із самою собою.

Дякую. Вони важко адаптувались до того, що роблю, але зараз з нетерпінням очікують нових творів. Найважче було з мамою. Найпростіше – з чоловіком.

Дякую. Так, залюбки. Мені цікаво побувати за лаштунками. Там винятково своєрідна атмосфера. :)

Дякую! Чесно – не знаю, можливо, гордощі. :) Участь, думаю, мало б що дала, якби не премії щороку. І особливо ця остання відзнака з накращий еротичний твір. :) Мабуть, все-таки добавило крил, яких я умудрилася позбутися до своїх... е... 16 років. :)

Дякую! На нескромне питаня – нескромна відповідь. :) По-всякому. :)

Дякую. В мені переважає жінка. :) З недавнього часу вчуся нею бути. :) Якраз завдяки і письменництву, і мистецтву (живопис, графіка).

Дякую. Так насправді, то я нічого не вирішувала. Коли писала, то навіть у гадці не було, що жанр, в якому пишу визначать як еротичний. Я його таким би не назвала – радше це соціально-психологічні твори. Але, думаю, що мене віднесли до еротичного жанру тому, що мої твори важко вмістити в якийсь звичний жанр.