Схоже, що російська влада втомилася тримати лівобережжя Херсонщини і тепер активно готується накивати пʼятами. За даними Генштабу ЗСУ, росіяни готуються тікати з Олешок та Скадовська – зокрема, місцеві колаборанти почали виїжджати на територію окупованого Криму.
На фоні передачі Україні важкої техніки від західних партнерів росіяни, ймовірно, посилюють захист півострова, що підтверджує факт того, що вже деякий час там будують оборонні споруди.
В інтервʼю Главреду блогер, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко розповів, чому Росія відводить війська з Херсонщини до Криму, як звільнення Маріуполя підкосить Росію на півдні України, чому Крим звільнятимуть так само, як і острів Зміїний, та для чого росіянам потрібна ескалація у Придністровʼї.
Нещодавно від Генштабу ЗСУ зʼявилася інформація про те, що росіяни готуються до відходу у Херсонській області. Щонайменше у декількох населених пунктах почалися процеси, схожі на те, що відбувалося, коли росіяни відходили з правого берега Херсонщини. Про що свідчать такі кроки росіян – у них все настільки погано з живою силою?
З живою силою у росіян насправді все не так погано, але поспішати не потрібно. Зменшення концентрації військ саме на лівобережній частині Херсонщини може бути повʼязано з тим, що сьогодні там сформовано певний буфер вогневого впливу на правий берег. Тобто ЗСУ мають перевагу по завданню високоточних далекобійних артилерійських ударів як ствольною, так і реактивною артилерією.
У свою чергу, росіяни не мають такої переваги, і лівобережну частину вони використовують максимум як майданчик для завдання терористичних ударів ракетним озброєнням (наприклад, реактивними снарядами БМ-21 "Град" по селах та містах правобережжя Херсонщини, та, зокрема, Херсона). Отже, лівобережну частину Херсонщини варто розглядати саме як майданчик для терористичних атак, а для їхнього здійснення великого контингенту не потрібно – лише необхідна кількість підрозділів РСЗВ, підрозділів для зайняття оборонних позицій. І все, цього достатньо.
На мій погляд, росіяни відводитимуть ці підрозділи для того, щоб мінімізувати втрати від вогневого впливу ЗСУ. Бо вони дуже добре розуміють, що форсування Дніпра як елемент контрнаступу не відбуватиметься, тому на лівобережжі достатньо лише двох видів підрозділів – для оборони та терористичних атак. Інших не потрібно, так само, як і колаборантів та інших медійних персонажів, яких РФ використовує для пропаганди. Їх теж росіянам потрібно евакуювати, адже ці персоналії можуть стати обʼєктами для знищення партизанами чи високоточною зброєю ЗСУ.
Тому я б не поспішав з висновками про "жести доброї волі". Хоча, з іншого боку, стан російських військ сьогодні значно гірший, аніж це було у 2022 році. У них дійсно є проблеми з забезпеченням, достатньою кількістю техніки, боєкомплекту тощо. Але щодо лівобережжя поки що не треба поспішати з висновками.
До речі, у повідомленні Генштабу зазначалося, що ці війська відводять до Криму, бо це, наскільки я розумію, найближчий напрямок для відходу. Чи свідчить це, по-перше, про те, що росіяни таким чином, можливо готуються до оборони Криму і посилюють їхню оборону? Чи це свідчить про те, що ці підрозділи спочатку відведуть до Криму, а потім перенаправлять на Донбас чи північ України?
Цікаве зауваження, бо було б логічно відправити ці підрозділи до Запорізькою області для підсилення тих підрозділів, які там знаходяться. Насправді, цього не сталося – їх дійсно відправили на Крим.
У Криму, а особливо у північній його частині зараз знаходиться велика кількість сил та засобів російських окупантів, які не поспішають відправляти на материкову частину України. Тобто це – сили та засоби, які будуть використовуватися саме для ведення оборони, що буде певним барʼєром для проведення операцій з материкової частини до тимчасово окупованого Криму. Тож або росіяни вже готуються для оборони Криму, або розуміють, що не зможуть втримати південь під натиском контрнаступу ЗСУ.
Загалом ті сценарії, які можуть бути використані для звільнення півострова, не стільки контрнаступальні, вони більше будуть схожими на те, що відбувалося, наприклад, з островом Зміїний, де був постійний вогневий вплив на обʼєкти військової інфраструктури окупантів. У Криму є багато таких обʼєктів, тому це, хоч і не буде прямим бойовим зіткненням, але це означатиме постійні втрати серед особового складу, техніки, матеріально-технічного забезпечення підрозділів. Відповідно, можна говорити про те, росіяни постійно знаходитимуться у суїцидально-патовій ситуації, коли для них кожен день може бути останнім. А зробити з цим вони нічого не зможуть, бо тікати з Криму на той момент буде неможливо, адже не буде відповідного наказу від командування. А цю команду не дадуть, бо як це – "жест доброї волі" з тимчасово окупованого Криму?!
Тому росіяни триматимуть півострів максимально довго, і так само максимально довго терпітимуть удари.
Щодо півдня ситуація така – росіяни дійсно можуть відтягувати туди війська в надії, що ЗСУ підуть в наступ на Крим у піхотній складовій. Використання цих військ на інших напрямках теж можливе, але це буде послабленням позицій російських військ у Криму. Якщо у Запорізькій області найближчим часом відбудеться каскадне руйнування оборони росіян, то ЗСУ можуть опинитися біля адміністративної межі Криму вже за два тижні, або ще швидше, навіть за тиждень. Але це якщо станеться таке каскадне руйнування. І ризикувати такими відведеннями сьогодні росіяни не можуть, тому що повноцінного ресурсу їм не вистачає. Відтак його можуть зберегти саме на території Криму.
Вже тривалий час відбувається наступ росіян на Донбасі. Як би ви його оцінили, адже була інформація, що Путін нібито може згорнути його вже у березні. Чи бачите ви таку можливість найближчим часом?
Так чи інакше, але російське військово-політичне керівництво вже у березні має оголошувати мобілізацію, бо їм може не вистачити людського ресурсу для затяжної війни, про яку вони постійно говорять.
Сам наступ відбувається…ніяк, тому що той ресурс, який вони накопичували, та та пропаганда, якою вони насичували інформаційний простір, про "великий наступ" не відповідає дійсності, бо нічого схожого на це не відбувається. Росіяни втрачають великі ресурси біля Вугледару, до березня так і не захопили Бахмут та навіть не взяли його у повноцінне оточення. На Луганщині також фактично нічого не відбувається – накопичено ресурси, але усі стоять. Немає великого наступу, бо є значна кількість факторів, які нівелюють ідеї щодо марш-кидку на Купʼянськ, Лиман і так далі. Тобто зараз росіяни втрачають особовий склад, техніку під постійним вогневим впливом та у боєзіткеннях із ЗСУ, але масштабного результату не мають ані на Луганщині, ані біля Бахмута. Марʼїнка, Авдіївка не захоплені, Сіверськ не оточений. Навіть Білогорівку, яка знаходиться безпосередньо в балці впливу з боку російських окупантів є дуже вигідним трампліном для контрнаступу в напрямку лисичансько-сєвєродонецької агломерації, росіяни не можуть захопити. Натомість її вже протягом декількох місяців намагаються штурмувати, але в них нічого не виходить. Тому цей наступ на сьогодні кволий та має дуже низький результат. Його можна порівнювати із захопленням селища, що вже стерте з лиця землі, але епічної складової у ньому немає. Росіяни взагалі ставили собі плани у березні вийти на адмінмежу Донецької області, але ми розуміємо, що це нереально.
Ви сказали, що для того, щоб росіянам далі триматися, Путіну доведеться оголошувати мобілізацію. Чи піде він на це за поточних умов і коли це може статися?
А що йому заважає оголосити мобілізацію? Вони можуть її назвати як завгодно, наприклад, не загальною репресивною мобілізацією, а придумати якусь іншу назву – гуманітарна мобілізація, обмежена мобілізація тощо. Вони – хворі люди з хворими думками.
Чому росіянам потрібна мобілізація? Їм сьогодні щомісяця потрібно мобілізовувати від 50 до 100 тисяч для того, щоб, по-перше, компенсувати втрати, яких вони щомісяця зазнають у зоні бойових дій, по-друге, для того, щоб створювати нові підрозділи та ударні угруповання, без яких неможливо здійснювати наступальні дії або навіть утримання позицій. Без такої кількості російським окупаційним військам неможливо далі продовжувати цю війну. А це можливо зробити виключно тоді, коли триває загальна або часткова мобілізація.
Отже, так чи інакше, росіяни будуть змушені це зробити, тому що до березня у них значно зменшиться ресурс, який вони накопичували для цього великого наступу. Бо біля Вугледара сьогодні триває вже друга хвиля наступу на місто за рахунок того, що повністю знищені підрозділи 40-ї, 155-ї ОБРМП та інших. Зараз вони насичили підрозділи частково мобілізованими і починають наново. Але усе це – ресурс, який виснажується, тож його за місяць вже треба буде замінювати. І це не тільки на напрямку Вугледара, а й на інших. Отже, березень може стати місяцем, коли буде оголошено нову мобілізацію в Росії.
Путін, певно, також розуміє, що йому потрібно набирати людей, але оголошувати про мобілізацію він поки не поспішає. З чим це може бути повʼязано, і якщо він дійсно її оголосить, чи може це призвести до наслідків всередині РФ?
Я гадаю, що ні, тому що у російському суспільстві відсутні протестні настрої, які могли б сколихнути соціальну ситуацію в Росії. Цього не було і не станеться, тому що громадяни Росії – це, у першу чергу, аморфна маса, вони не є активним елементом. Тому очікувати якоїсь зміни у відношенні до "СВО", мобілізації не доводиться.
До того ж, зараз росіяни намагаються каталізувати ситуацію в Придністровʼї. І саме під цю ситуацію вони можуть оголосити нову хвилю мобілізації. Тобто, мовляв, зʼявилася загроза для Придністровʼя, "нацистський режим у Києві у змові з нацистським режимом у Кишиневі та НАТО обʼєдналися для того, щоб придушити маленьку, незалежну, процвітаючу республіку, де проживає багато російськомовного населення". Саме за допомогою таких наративів РФ може розпочати нову мобілізацію.
Бо Україна за цей рік багато кому з росіян у певному сенсі набридла – споживач інформаційного фастфуду також потребує чогось нового. Знову ж таки, розповідати про "українських нацистів" вже нецікаво, треба розповідати про молдавських. Тож росіянам тепер можуть згодувати нову порцію.
Повертаючись до південного напрямку, хотіла б уточнити. Якщо дійсно станеться так, що Росія відведе війська на Херсонщині, як це відобразиться на подальших подіях на фронті протягом весни-літа? Чи допоможе це ЗСУ?
Залежно від того, на яку відстань відведуть ці війська – чи вони повністю залишать лівобережжя Херсонщини, чи це буде частковий відхід на 20 чи 30 кілометрів від Дніпра. Якщо вони дійсно залишать лівобережну Херсонщину, то можна буде казати про те, що це означатиме кінець для їхнього південного угруповання, бо в Запорізькій області залишати війська також не буде жодного сенсу.
Українські війська отримають можливість вогневого впливу вже безпосередньо на лівобережній частині Херсонщини, тимчасово окупованій частині Запорізької області і, таким чином, з двох боків, з півночі і заходу, здійснюватиметься вплив на це угруповання. Але це – пастка для них. Фактично, це угруповання буде в ситуації оперативного оточення.
Якщо вони дійсно відійдуть, ми отримаємо змогу діставати до Криму і руйнувати Кримський міст?
Умовно кажучи – так. Тому що найбільше вигідна позиція для того, щоб це робити – з Генічеська та Бердянська. І це – найкраща локація для того, щоб завдавати ударів по мосту. Лівобережна Херсонщина теж дозволяє це робити, але допоки цей боєприпас звідти летітиме до Кримського мосту, з ним багато чого може трапитися. Тому найвигідніше саме Бердянськ та Генічеськ. А також саме звідти є можливість відправлення морських елементів впливу на Кримський міст – катерів з бойовими частинами тощо.
Останнім часом почали багато говорити про можливу деокупацію Маріуполя – це звучало від Залужного, і до того ж протягом останніх днів там пролунала низка вибухів. Чи є в України цього року можливість повернути Маріуполь? За яких умов це може статися?
Така можливість є. Умова – звільнення півдня. Тобто якщо буде звільнено Запорізьку область та лівобережну Херсонську, це надає нам можливість брати під вогневий контроль Маріуполь та виходити до його адмінмежі, брати під вогневий контроль основні траси, які є логістичним забезпеченням російських окупантів на сході (і не тільки). Таким чином поступово чинити тиск на російське угруповання, яке знаходиться у місті.
Відповідно, аби підсумувати, чи здатен відхід росіян з Херсонщини створити перспективи для того, щоб до кінця року відігнати росіян за межі 1991 року?
Ні, кордони 1991 року, мені здається, ми не зможемо повернути у 2023 році. Це буде задача 2024 року. Поки що у них достатньо ресурсу, щоб чинити спротив, особливо на територіях, які були захоплені у 2014 році. Ми не повинні поспішати, бо нам дуже важливо збереження ресурсу та його раціональне використання. Щоб це не був ура-патріотизм, мовляв, ми звільнимо усі території одним контрнаступом. Це неможливо, усе потрібно робити з розумом. Тому перспектива звільнення територій до кордонів 1991 року буде більшою саме у 2024 році.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
