Заступниця міністра оборони Великої Британії Аннабель Голді заявила про передачу Україні бронебійних снарядів з збідненого урану до танків Challenger 2. У відповідь на це президент країни-агресорки РФ Володимир Путін заявив, що Росія буде змушена на це реагувати, бо мова нібито йде про зброю з ядерним компонентом.
З не менш громогласною заявою виступив і білоруський диктатор Олександр Лукашенко, і заявив, що відповідь на постачання британських боєприпасів "буде страшною", фактично погрожуючи застосуванням ядерної зброї. Однак у США та Британії на ці заяви окупантів не зважають і називають їх безпідставними.
В інтервʼю Главреду президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з питань енергетики Михайло Гончар розповів, чому насправді Росія влаштовує істерику, чи готова РФ завдати ядерного удару по Україні, та чому "Іскандери" з ядерною боєголовкою у Білорусі не допоможуть РФ виграти війну.
Велика Британія та США повідомили про передачу Україні боєприпасів зі збідненим ураном задля боротьби з танками та бронетехнікою Росії. Не могли б ви розʼяснити, що це за елемент і чому Росія так панікує?
Передусім зазначу, що незважаючи на таку назву, цей уран до ядерної зброї не має жодного стосунку. Просто Росія маніпулює, орієнтуючись на непоінформованість пересічного читача. Бо зрозуміло, що слово "уран" асоціюється з ядерною зброєю, енергетикою, Чорнобилем, Фукусімою – з усім тим, що повʼязано з реакцією поділу радіоактивного матеріалу. Але тут ключове слово "збіднений", тому що його радіоактивність становить менше двох третин від радіоактивності природного урану. Тобто він, навпаки, менш радіоактивний.
Природний уран – це суміш трьох ізотопів: урану 234, 235 і 238. Для виробництва ядерної зброї використовують уран 234 і особливо 235. Але їхня частка в складі природного урану дуже маленька. Більше 99% у природному урані складає 238 ізотоп, який залишається після того, як з природного урану витягли 235 ізотоп. Який піде, наприклад, на виготовлення атомної бомби. Відходи, що залишаються, являють собою так званий збіднений уран, який є низькоактивним і використовується у сучасній військовій справі для різних цілей, не лише для виробництва підкаліберних снарядів з сердечником зі збідненого урану.
Уран в цілому має високу щільність, майже у 2,5 рази більшу густину, ніж залізо. Він важкий і твердий, і це те, що потрібно для пробиття броні. Це більш вигідно і з комерційної точки зору, аніж робити такі самі снаряди з використанням вольфраму, який дуже дорогий порівняно зі збідненим ураном.
Крім того, збіднений уран використовується під час виробництва танкового захисту – контейнери для перевезення радіоактивних відходів теж виробляються, у тому числі з використанням збідненого урану. Тобто він не шкідливий порівняно з природним ураном, якого, як ми знаємо, дуже багато і він сам по собі у природному середовищі людині не загрожує.
Тому в даному випадку Росія маніпулятивно використала цю інформацію. Зрозуміло, що для них таке повідомлення дискормфортне. Бо вони розуміють, що броня їхніх танків, образно кажучи, буде прошиватися за допомогою снаряду з сердечником зі збідненого урану близько до того, як ніж заходить у масло. Для нас це, відповідно, добра новина, а для росіян – погана. Але вони намагаються використати це у пропагандистському плані максимально на свою користь.
Тобто Росія цими заявами працює більше на внутрішню аудиторію?
Так, бо це логічно вписується до набору їхніх страшилок про те, що НАТО нібито воює проти Росії руками українців, готові дати українцям ядерну зброю. Мовляв, ось, вже пішли снаряди зі збідненого урану. Якщо згадати, з чого починалося вторгнення 24 лютого, то росіян тоді якраз вели мову про те, що Україна нібито таємно створила атомну бомбу у Чорнобильській зоні, і саме тому вони туди пішли. З часом ця мильна булька, звісно, луснула. Так само росіяни намагалися щось відшукати на Запорізькій АЕС, де нібито збагачувався уран для ядерної зброї, але МАГАТЕ підтвердила відсутність підозр щодо України. Аж тут трапилась можливість знову роздмухати тему – мовляв, якщо не вийшло з попередніми версіями про те, що Україна таємно розробляє атомну бомбу, то ось, дивіться, британці та американці як ядерні країни дають Україні боєприпаси, а це, по суті, ще один крок до володіння ядерною зброєю.
Звичайно, це розраховано передусім на внутрішню аудиторію. Ми також бачимо, що білоруський недофюрер погрожує розміщенням на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї. І для того, щоб дати підстави Росії для розміщення "Іскандерів" з ядерними боєголовками на території Білорусі, потрібно певне підґрунтя. Саме таке "підґрунтя" вони і знайшли. Звідси і весь шум навколо підкаліберних снарядів з сердечником зі збідненого урану.
Хотіла б уточнити щодо заяви Лукашенка – наскільки реально те, що Росія може піти на такий крок і розмістити зброю з урановим сердечником на території Білорусі?
"Іскандери" вже є на території Білорусі, але зі звичайною бойовою частиною. Але Росія в Калінінградській області також тримає дивізіони "Іскандерів", які можуть нести ядерну бойову частину. Тому принципово розміщення такої зброї на території Білорусі не має сенсу, Калінінградська область у цьому плані більш "комфортна" щодо тих цілей, які можуть бути уражені Росією в європейських країнах-членах НАТО. Але з точки зору додаткових пропагандистських впливів як на внутрішню аудиторію РФ та Білорусі, так і на зовнішню вчергове показати "кузькину мать" Заходу і те, які вони в Кремлі рішучі, РФ може це зробити. Оскільки мова йде про те, що триває тотальне ігнорування міжнародного права, будь-яких міжнародних договорів з боку Росії, від них можна очікувати чого завгодно. І в даному випадку усе може обмежитися або риторикою, до якої вдається Лукашенко, або ж вони можуть вдатися до певних маневрів щодо тимчасового розміщення, оскільки, попри всю риторику, вони не відважаться на якесь постійне розміщення "Іскандерів" з ядерною бойовою частиною, бо для цього треба не просто щось розмістити, а й створити ракетно-технічну базу для їхнього обслуговування. Але цього вони не зроблять, бо Білорусь з усіх боків оточена країнами НАТО. Навіть якщо умовно незалежна Білорусь припинила б своє існування і стала б частиною західного федерального округу РФ.
Це, скоріше, розрахунок на непоінформованого, нажаханого агресією НАТО проти Росії пересічного російського обивателя. Звісно, це те, що і потрібно Росії, яка перетворила своє населення на некритично мисляче покірне стадо. Адже створення психологічного тиску на європейців, мовляв, дивіться до чого призвела ваша підтримка України (до ядерної ескалації), а ми діємо у відповідь і тим самим змушені збільшити загрозу для європейців. Такого роду пропагандистські вкиди можуть мати місце, якщо Путін і Лукашенко за риторикою про загрозу з боку НАТО і необхідність розміщення у Білорусі "ядерного щита" перейдуть до якихось практичних дій. Але такі дії матимуть більше демонстраційний характер. Бо комплекси "Іскандер" мобільні – це не міжконтинентальні балістичні ракети, які базуються в шахтних пускових установках, які не можна нікуди перемістити.
У Росії є снаряди зі збідненим ураном – ними комплектують Т-90, з яких Росія починала вторгнення рік тому. Чи може російська істерика бути повʼязана з тим, що росіяни через санкції чи ще з якихось причин не можуть виготовляти ці снаряди?
Не те, що вони не можуть. Ми теж достеменно не можемо сказати, що росіяни зараз можуть зробити. Світ клином на бронебійних снарядах з урановим сердечником не зійшовся. Значно ефективніше працюють кумулятивні снаряди, і усе те, що стріляє на знищення танку, як, наприклад, українські протитанкові комплекси типу "Стугна" чи британсько-шведський NLAW, має кумулятивний ефект. Тобто вони пропалюють броню танку. А підкаліберний снаряд, хоч з урановим сердечником, хоч з вольфрамовим, впливає на танк кінетичним чином і ніби пробиває броню.
У цьому контексті сказати, що поява у Росії чи в України бронебійних снарядів матиме якесь вирішальне значення на хід бойових дій, не можна. Цього не буде, але це має психологічний ефект на непідготовлених людей, бо "снаряд з урановим сердечником" звучить як щось жахливе і руйнівне. Бронебійні снаряди були, є і будуть, просто ефективність снаряду з сердечником зі збідненого урану полягає в його більшій пробивній здатності. Бо, як я зазначав вище, він важчий за залізо і має кращі показники твердості і міцності. За різними оцінками, ці снаряди на 20-30 відсотків ефективніші, ніж звичайні підкаліберні снаряди.
Росія позиціонує передачу цих снарядів саме як "брудну бомбу" - як вона може використати цей наратив у подальшому на міжнародній арені проти України?
Так, вони будуть лементувати. Але це не більше, ніж політична тріскотнява, тому що жодних порушень британцями міжнародних конвенцій чи багатосторонніх договорів немає, бо цих договорів щодо використання такого типу боєприпасів просто не існує. Це не хімічна, не ядерна зброя. Росіяни можуть підняти ґвалт (і, фактично, вони це вже роблять) – Небензя (постійний представник Росії в ООН Василь Небензя. - Главред) може виступити з трибуни ООН з якоюсь черговою маячнею, РФ може скликати засідання, проводити конференції, наводити на них дані якихось досліджень наслідків використання цих снарядів в Іраку чи Югославії. Але там немає жодних масових наслідків, тому що їх в принципі бути не може. Бо якщо снаряд пробиває, наприклад, танк, практично знищується його екіпаж, то і залишки снаряду теж залишаються там, у танку. Металобрухт відправили на переплавку. Як я зазначив, радіоактивність збідненого урану нижча, ніж у природного, і його, навпаки, використовують у якості міцного матеріалу і не помічено негативних наслідків. Одну з пластин багатошарової броні американських танків Abrams виробляють саме зі збідненого урану, тому що він міцний і цей уран, фактично, додатково захищає екіпаж. І випадків, коли б щось траплялося з екіпажем цих танків через уран, не зафіксовано. Тому так чи інакше якісь нісенітниці росіяни розповідатимуть у притаманному їм стилі, але я не думаю, що це матиме якийсь вплив.
Британці теж, очевидно, аналізували наслідки, як і кожен з постачальників зброї Україні. Логіка британців – класична військова, а логіка росіян йде від іншого. Бо їм потрібно дискредитувати те, що роблять союзники України як в очах власного населення, та налякати європейців. Але пересічні європейці навряд чи цікавляться тим, що собою являє снаряд із сердечником зі збідненого урану. Звичайно, там це теж може справити враження, але пересічний європеєць має доступ до різних джерел інформації і не зациклюється лише на тому, що говорять офіційні джерела. Тому ті, хто нам постачає зброю, навряд чи зупиняться через дії РФ. Варто згадати, як рік тому обговорювали надання нам "Patriot", якщо Захід не може закрити небо над Україною, і тоді ми чули, що це неможливо. Але не минуло й півроку, як те, що вважалося нереальним, тепер є у порядку денному. Тому і тут така ситуація, що коли мова йде про постачання техніки (у даному випадку - британських Challenger 2), то постачається і необхідний боєкомплект для того, щоб ця техніка потім була максимально ефективно використана. Цим боєкомплектом з-поміж інших снарядів застосовуються і бронебійні з сердечником зі збідненого урану. Тому британці не побачили у цьому нічого такого, що виходить за межі постачань звичайного озброєння.
Якщо говорити про застосування ядерною зброї Росією, то заяви Медведєва і Шойгу свідчать про те, що Росія може "псіханути" і вдатися до таких кроків?
Приводів "псіханути" у росіян і без цього вистачає, або ж вони можуть такі приводи придумати, за ними не стане. Інша справа, коли йдеться про практичне застосування, щоб це не була просто риторика для пропаганди. Це не просто так, коли дали команду, і ракета з ядерним боєзарядом кудись полетіла.
Те, з чого виходять росіяни – вчергове намалювати червону лінію, і потім почати лякати застосуванням ядерної зброї. Тактичної ядерної зброї, бо стратегічну проти України РФ застосувати не може в принципі, адже та призначена для ураження обʼєктів на великій відстані. Але для такого безпрецедентного застосування треба провести відповідну підготовку та випробування, бо ніде практично така зброя не застосовувалася. А для цього потрібно провести підготовчі роботи на якомусь з полігонів, що не залишиться непоміченим. У цьому контексті росіяни вже неодноразово отримали попередження, передусім з боку США, що навіть у разі одиничного використання інцидент не залишиться без уваги. І якщо хтось у Москві вважає, що американці як завжди попереджають, але нічого не робитимуть, то це не так. Звісно, впевненості РФ додає ганебна реакція Штатів на знищення їхнього беспілотника, але насправді росіянам буде важко ризикнути, оскільки такі дії викличуть протидії не лише з боку США, а й Китаю. Бо Китай теж не схвалить подібної акції. Тому росіяни, швидше за все, намагатимуться спровокувати якийсь інцидент на ЗАЕС, бо вони відчули слабину Заходу у покаранні їх за захоплення атомних обʼєктів. Тому вони відчувають, що у цьому напрямку можуть діяти більш розкуто. Що стосується застосування ядерної зброї, то для них тут більше ризиків, аніж отримання переваги. Та й тактична ядерна зброя може дати лише тактичну перевагу, але не стратегічну. Тому ядерним кийком росіяни періодично махають, але на більше вони не будуть здатні, бо самі не впевнені в тому, що це матиме якийсь ефект.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
