Росія вперше за майже два місяці вдалася до масованої ракетної атаки по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила більше 80 ракет різного типу з різних носіїв. Зокрема, ударів ракетами X-22 и Х-47 "Кинджал", які важко збити українській ППО, зазнала енергетична інфраструктура, через що українці мали перебої з електроенергією, водою, теплом та інтернетом.
В інтервʼю Главреду військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов розповів, скільки часу знадобиться Росії для підготовки до нового масованого удару, чому Росія досі завдає ударів по енергообʼєктах та чому вогнева міць ударів РФ до літа слабшатиме.
Масована атака в ніч на 9 березня - перша за тривалий час. Зважаючи на те, які види озброєння були задіяні, якою була мета цієї атаки? На що сподівалася Росія, коли одночасно задіяла і дрони, і літаки?
З військової точки зору усе логічно. Чим більш різноманітні засоби вогневого ураження, тим важче із ними боротися. Що росіяни і продемонстрували – нам було дуже важко, бо усі ці типи озброєння збиваються по-різному. Не кажучи вже про те, що ракетні удари завдавалися одночасно з трьох напрямків – з півночі, півдня, сходу.
Мета росіян залишається без змін – створення максимальної соціальної напруги. Тобто максимальне ураження інфраструктури України для того, щоб роздратувати суспільство у розрахунку на те, що українці почнуть погоджуватися на мир в обмін на території.
Виходить, що Росія увесь цей час збирала озброєння?
Так, це можна обгрунтувати тим, що запаси ракет у РФ виснажуються. Можливо, така тривала перерва сталася за рахунок підготовки в умовах нестачі ракет. Цілком ймовірно, що така тенденція може зберегтися і надалі. Адже росіяни можуть виготовляти за місяць 40-50 ракет. Протягом цієї атаки було 48 крилатих ракет, 6 "Кинджалів", які у РФ у величезному дефіциті, бо їх було вироблено усього кілька десятків з початку їхнього взяття на озброєння. Якщо рахувати удари протягом року, вони вже використали 9 штук. Тому цілком ймовірно, що на наступний удар можемо очікувати десь за 3-4 тижні.
Росія знову била по енергообʼєктах. Чи можуть у неї змінитися цілі для ударів найближчим часом?
Ні, цілі не зміняться, бо росіяни знайшли найслабшу ланку в нашій обороні. Ударами по енергосистемі РФ вирішує кілька завдань, адже цим вони, з одного боку, руйнують її, а з іншого – розхитують ситуацію в суспільстві. Ганятися за розташуванням наших резервів дуже важко, бо тоді треба вести розвідку в режимі онлайн, щоб спіймати військові резерви у районах зосередження. У нас немає складів, бо техніка йде фактично прямим ходом, тому суспільство, на думку росіян, залишається найслабшою ланкою. Наприклад, після нічної атаки пропав інтернет в усій Україні, а це – інформація. Коли люди нею не володіють, починається нервування, яке може перерости в паніку. То чому б Росії, припустимо, не продовжувати удари по містах, де або знаходяться підстанції, які живлять сервери, або по самих серверах?!
Якщо дивитися на атаки, то фактично Росія зосередилася на кількох містах – Харкові, Дніпрі, Києві та Львову. Як би ви це пояснили?
Миколаїв, Житомир, Львів, Харків, Запоріжжя, Дніпро, Одеса, Київ – це ті ключові міста, які найбільше впливають на суспільну думку. Адже фактично Росія не відштовхується від того, куди саме вона може дістати ракетами. Для неї це – не аргумент, адже дальність пуску крилатої ракети "Калібр" сягає 1500 кілометрів, а "Кинджалу" – 2000 кілометрів. Тобто вони покривають усю територію України, тож для РФ немає різниці, у яку частину України бити цими ракетами.
Які, на вашу думку, перспективи подальших ударів? Ви сказали, що Росія, ймовірно, може завдати наступного масованого удару щонайменше за місяць - чи є в неї для цього сили?
Росія, за даними української розвідки, ще має в запасі декілька сотень ракет Х-101 та Х-555, але їхня доля зменшилася. "Калібрів" морського базування теж ще трохи є. Не забуваємо також і про те, що РФ на додачу до цього ще може випускати за місяць 40-50 крилатих ракет.
Чи можуть ці масовані атаки у майбутньому стати передвісником для наступу з боку РФ?
Удари 24 лютого 2022 року від сьогоднішніх кардинально відрізняються, тому що той удар в основному був спрямований на військові обʼєкти. Тоді росіяни намагалися погасити нашу систему ППО та Повітряні сили в цілому. Одразу за цим ударом був масований авіаційний удар. Сьогодні така тактика вже не застосовується, тому що російські літаки бояться залітати до нашого простору. Удар спрямований саме на інфраструктуру, яка здатна створити найбільше складнощів у життєдіяльності суспільства. Відсутність води, електрики, тепла створює дискомфорт для українців, тоді як по військових обʼєктах РФ ударів майже не здійснює. До речі, варто уточнити, що сьогодні збройні сили РФ знаходяться у тому стані, коли не можуть проводити масованих атакуючих дій. Ми це бачимо на прикладі ситуації навколо Бахмута, Авдіївки. У росіян дуже сильно обмежені можливості, і їхня армія вже не та, яка йшла на вторгнення рік тому. Тож тут я б не проводив паралелей, бо рік тому Росія забезпечувала вторгнення своїх військ і громили, в основному, військові обʼєкти ЗСУ.
Якщо РФ щонайменше раз на місяць проводитиме такі масовані удари, чого чекати навесні і влітку – наскільки ці удари можуть становити загрозу для українців?
Нам з вами варто чекати того, що інтенсивність таких ударів буде знижуватися, а ефективність ППО – зростатиме. Не треба забувати, як би росіяни не намагалися б щось виготовити, загальна кількість ракет у РФ зменшується, тому що витрачають вони набагато більше, ніж виробляють. Крім того, до кінця березня ми маємо отримати комплекси "Patriot", що дасть нам шанс боротися з "Кинджалами". Тому для пересічного українця тенденція позитивна.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
