Підпишіться 
Про що ви дізнаєтесь:
- Чому Австралія не використовує м'ясо диких кроликів
- Як кролики стали екологічною проблемою континенту
- Чому винищити їх не вдається понад 160 років
Тварини, яких свого часу завезли на континент як мисливську дичину, швидко розмножилися, заселили величезні території та завдають значних збитків сільському господарству й місцевій екосистемі. Главред розповість детальніше.
Як повідомляє Times of India, усе почалося у 1859 році, коли заможний землевласник Томас Остін випустив 13 кроликів у своєму маєтку. Через відсутність природних ворогів і сприятливий клімат тварини швидко поширилися більшою частиною континенту, а їхня чисельність згодом сягнула сотень мільйонів.
Попри величезну кількість дикого м'яса в країні, його не розглядають як харчовий ресурс. Для цього є кілька конкретних причин, пов'язаних із методами боротьби проти цих шкідників.
Ризик через використання біологічного контролю
Влада Австралії двічі масштабно застосовувала віруси для штучного зменшення чисельності кроликів. У 1950-х роках на континенті запровадили вірус міксоми, а в 1990-х - вірус кроликової геморагічної хвороби (RHDV).
Обидва віруси швидко вбивають інфікованих тварин і суттєво скоротили чисельність їхньої популяції. Оскільки ці віруси й досі циркулюють серед диких європейських кроликів, а також існує ризик контакту тварин із засобами боротьби, м'ясо диких кроликів не рекомендують використовувати для споживання.
Масове застосування хімічних отрут
Окрім біологічних методів, у країні активно застосовують хімічне знищення кроликів. Для скорочення їхньої чисельності використовують високоефективну отруту - фтороацетат натрію.
Також поширений метод фумігації, коли підземні тунелі й нори, де кролики ховаються та розмножуються, заповнюють спеціальним газом. Через постійний ризик того, що тварина могла бути отруєна або контактувати з токсичними речовинами, її м'ясо вважають непридатним для споживання.
Відео про те, чому в Австралії не їдять кроликів, можна переглянути тут:
Офіційний статус екологічного шкідника
Через масштабне знищення рослинності, пошкодження сільськогосподарських угідь і спричинення ерозії ґрунтів дикі кролики офіційно класифікуються як екологічні шкідники в австралійському природоохоронному законодавстві. Відповідно, їх сприймають виключно як загрозу довкіллю, а не як об'єкт полювання для заготівлі їжі.
Чому проблему не вдається вирішити остаточно
Європейський кролик має надзвичайно високу здатність до адаптації й може жити в найрізноманітніших умовах - від лісів і луків до сухих внутрішніх регіонів та напівпосушливих зон.
Головна причина виживання виду - висока плодючість. Самки кроликів здатні розмножуватися протягом усього року й народжувати численні виводки. Це забезпечує швидке відновлення чисельності навіть після масового винищення.
Спроби зупинити поширення тварин фізичними бар'єрами, зокрема будівництвом Державної бар'єрної огорожі в Західній Австралії завдовжки сотні кілометрів, також не дали бажаного результату, адже на той момент кролики вже встигли заселити більшість регіонів континенту. Наразі вчені разом із землевласниками продовжують шукати нові способи стримування цього виду.
Читайте також:
- День ангела з 13 по 19 липня - хто святкуватиме іменини наступного тижня
- Сода чи розпушувач - у чому різниця та що краще додавати у тісто
- Місячний календар на тиждень - які дні принесуть успіх, а які випробування\
Про джерело: Times of India
Times of India - індійська англомовна щоденна газета та цифрове новинне медіа, що належить і управляється The Times Group. Це четверта за тиражем газета в Індії та найпопулярніша англомовна щоденна газета у світі. В опитуванні 2021 року Інститут Рейтер визнав TOI найдовіренішим медіа-брендом серед англомовних користувачів онлайн-новин в Індії, повідомляє Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
