Як СРСР "обікрав" громадян: куди зникли гроші з ощадкнижок

Про що ви дізнаєтесь:

• Куди поділися гроші з радянських ощадкнижок
• Куди держава витрачала гроші громадян

Для мільйонів громадян СРСР ощадна книжка була символом стабільності. На неї роками відкладали гроші "на чорний день", на омріяну "Волгу" чи кооперативну квартиру. Проте на початку 1990-х ці цифри на папері раптово перетворилися на пил.

Куди поділися мільярди карбованців, хто насправді їх "проїв" і чи загрожує сучасній Росії повторення цього сценарію через військову авантюру Кремля — Главред розповість про механіку державного грабунку.

Ілюзія стабільності: як працювала система ощадкас

Як розповідають на каналі WAS: Популярна історія, система радянських ощадкас виглядала надійною лише зовні. Люди вірили, що їхні гроші зберігаються в сейфах або працюють на благо економіки. Насправді ж Ощадбанк СРСР не був банком у сучасному розумінні.

Це був централізований фінансовий механізм, який:

• збирав готівку з населення;
• акумулював її в державному бюджеті;
• не мав зобов’язань реально повернути ці кошти у вигляді товарів чи послуг.

Фактично ощадкаса виконувала роль "пилососа", що висмоктував гроші з економіки споживання.

Рекомендуємо:

Професії, що назавжди лишилися в СРСР: як зміни технологій стерли цілі спеціальності

Куди держава витрачала гроші громадян

Протягом десятиліть радянська влада використовувала заощадження населення для латання системних проблем:

Гонка озброєнь. Мільярди карбованців ішли на танки, ракети, ядерні програми та підтримку проксі-режимів у світі.

Нерентабельні мегапроєкти. Гігантські будівництва, які ніколи не окуповувалися й не створювали реальної доданої вартості.

Прихована інфляція. Держава штучно стримувала ціни на базові продукти, компенсуючи це дотаціями з "позичених" у населення коштів.

У результаті внутрішній борг СРСР перед власними громадянами до кінця 1980-х став астрономічним.

Відео про те, куди зникли гроші з радянських ощадкас, можна переглянути тут:

Чому гроші зникли "раптом"

Ключова проблема полягала в тому, що гроші на рахунках існували лише номінально. Вони не були забезпечені товарною масою.

Коли економіка почала розвалюватися:

• полиці магазинів спорожніли;
• готівки стало забагато;
• реальних товарів — критично мало.

Після розпаду СРСР нові держави отримали у спадок порожні фінансові зобов’язання. Гіперінфляція 1991–1992 років лише юридично зафіксувала факт: заощаджень більше не існувало.

Те, що вчора дорівнювало вартості автомобіля, за кілька місяців стало ціною пачки цигарок.

Чи можливе повторення сценарію в Росії

Сьогодні питання безпеки заощаджень у РФ знову стає критичним. Експерти дедалі частіше проводять паралелі між пізнім СРСР і сучасною Росією.

Основні ризики:

Замороження накопичень. Пенсійні заощадження росіян фактично заморожені ще з 2014 року — це вже тестування механізму.

Мілітаризація бюджету. Значна частина державних коштів іде на військово-промисловий комплекс, який не створює споживчих товарів і лише спалює ресурси.

Ризик примусових рішень. У разі посилення санкцій, скорочення нафтових доходів і бюджетного дефіциту можливі:

• примусові державні позики;
• обмеження доступу до валютних вкладів;
• часткове замороження рахунків.

Історія ощадкнижок СРСР — це не про "раптову катастрофу", а про довготривалий системний обман. Держава роками жила в борг у власних громадян, не маючи наміру чи можливості цей борг повернути.

Сьогодні Росія дедалі більше відтворює ту саму модель: війна, мілітаризація економіки та пошук внутрішніх ресурсів. А отже, ризик того, що заощадження знову стануть "віртуальними цифрами", вже не виглядає теоретичним.

Вас може зацікавити:

• Чому в СРСР переучували шульг: блогер здивував правдою
• В СРСР цю закуску розмітали зі столу за хвилину: рецепт давно забутої страви
• Навіщо у СРСР клеїли газети під шпалери: несподівана причина

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред