На фронтах війни Росії проти України взимку очікується активізація бойових дій. Поки погода не дозволяє проводити великі наступальні операції, Київ і Москва продовжують готуватися до нових протистоянь на полі бою. Сили оборони України ставлять перед собою завдання звільнити всі окуповані ворогом території та потребують додаткових постачань озброєнь. Росія завдає ракетних ударів по критичній інфраструктурі України, намагаючись добитися поступок від Києва, і, як і раніше, будує плани щодо захоплення українських земель.
В інтерв'ю Главреду азербайджанський військовий експерт, офіцер запасу Збройних сил Азербайджану Агіль Рустамзаде пояснив, чому Росія навряд чи здатна ще раз піти на Київ, розповів, коли ЗСУ зможуть проводити масштабні наступальні операції, роз'яснив, чому Крим буде звільнити легше, ніж Донбас і зробив прогноз про терміни виходу армії України на кордони 1991 року.
Головком ЗСУ Валерій Залужний в інтерв'ю The Economist заявив, що в період від кінця січня по березень 2023-го року війська РФ можуть піти в масштабний наступ і ризикнуть захопити Київ. Як ви оцінюєте загрозу? Чи може Москва піти за сценарієм 24 лютого, чи росіяни здатні атакувати тільки на одному з напрямків?
Хочу почати з того, що у шановного генерала Залужного набагато більше інформації про ситуацію. Враховуючи рівень оперативного мистецтва цієї людини та його здібності як полководця, я не маю доповнень до заяв, які він окреслив у цій статті.
Інша справа - генерал Залужний позначив один зі сценаріїв бойових дій. Ми знаємо, що військова аналітика завжди передбачає можливий розвиток декількох сценаріїв. І цей сценарій є ймовірним.
Однак Російська Федерація, швидше за все, не зможе накопичити достатньо ресурсів, щоб піти на реалізацію таких завдань. У Росії проблеми. Довгий час я говорив про проблеми Росії з артилерією, і наразі реально помітно, що у армії немає достатньої її кількості. Звідки вона знайде артилерію на, умовно кажучи, 150 000 людей, які формуються як ударне угруповання?
Просто військові завжди повинні готуватися до всього. Навіть до малоймовірних сценаріїв.
Водночас ми ж не можемо виключати, що Росія піде ва-банк і почне серйозне загострення на певному напрямку?
Росія зробила багато чого ірраціонального в цій війні. Дійсно, такий сценарій існує. Але це сценарій низької ймовірності.
Наскільки я розумію, зараз війська Росії зосередяться на захопленні Донбасу - на Бахмутському напрямку, з метою просування до Слов'янська і Краматорська, так?
Однозначно. Сили і ресурси російських військ на інших напрямках зосереджені на обороні, але в напрямку Бахмута – а також на півночі і півдні Донбасу – росіяни проводять дрібні наступальні операції.
Контроль над Бахмутом їм потрібен для виконання двох завдань – створити переможний образ у своїх медіа та скувати українські війська, щоб вони не переходили в наступ. Вони хочуть, щоб сили оборони України залучили туди додаткову кількість військ, які могли бути використані для наступу на будь-якій іншій ділянці фронту.
Як ви оцінюєте перспективи наступу ЗСУ в Луганській області? Глава ОВА Сергій Гайдай говорить про те, що українські війська просуваються на напрямку Сватове-Кремінна, проте рух йде повільно і складно. Ворог встиг там серйозно зміцнити свої позиції.
Я взагалі з самого початку війни казав, що Україна – це не Росія. Вона не буде класти свій особовий склад, солдатів і офіцерів, під вогонь кулеметів. Протягом всієї війни ми бачимо, що Україна робить ставку на тактику витіснення противника і не застосовує тактику Другої світової війни, коли піхота за підтримки величезної кількості танків, не рахуючись з жертвами, намагається подолати лінію фронту.
У Донецькій і Луганській областях земля зараз розкисла, що призводить до великих труднощів для ведення і забезпечення наступальних операцій. Однак наступ йде, українська армія малими темпами витісняє там противника.
Думаю, перспективи для наступу ЗСУ в Луганській області є, але мова йде скоріше про дрібну наступальну операцію. Вихід української армії в цій області до Луганська та до кордону з Російською Федерацією мало що дасть українським військам. Тому я не вважаю, що на Луганщині може відбутися якийсь широкомасштабний наступ. Але процес планомірного видавлювання противника з української території продовжується.
У Білорусі продовжують проводитися різні маневри. У Генштабі ЗСУ припустили, що дії Мінська можуть вказувати на підготовку країни до бойових дій. Як ви вважаєте, чи є ймовірність прямого вступу Білорусі у війну Росії проти України?
Білорусь не готова вступити війну - як політично, так і з точки зору військової підготовки. Для того щоб розгорнути бойові дії, треба провести цілий цикл заходів – збільшити бойову готовність, здійснити мобілізаційні заходи. Всього цього на території Білорусі ми не бачимо.
Так, у ході війни вони весь час проводять навчання в напрямку кордону з Україною, відбуваються навіть певні дії провокаційного характеру. І в своїй статті генерал Залужний вказав Білорусь як місце, звідки може бути наступ російських військ. На мій погляд, маркером того, що з території Білорусі можлива якась загроза, стане збільшення спільного військового угруповання Росії і Білорусі до 100 000 людей. Коли вони звідти заходили, чисельність військ становила приблизно 100 тисяч людей – і у них нічого не вийшло. Який сенс знову заходити тими ж силами? Щоб знову зайти, їм потрібне угруповання мінімум 200-300 тисяч осіб.
Я думаю, що говорити про можливість проведення наступальної операції можна буде тільки тоді, коли там набереться угруповання в 100 тисяч військових. А поки мова йде про психологічні операції проти України.
Західна преса (Forbes, The New York Times) пише про те, що наступним напрямком контрнаступу ЗСУ може стати Запорізька область з метою звільнення Мелітополя, який називають "дорогою до Криму". Як ви оцінюєте перспективу виходу ЗСУ впритул до Кримського півострова?
Ви знаєте, для проведення широкомасштабної операції оперативного рівня потрібно задіяти десь від 5 до 10 бригад - близько 20-30 тисяч людей. Угруповання військ повинно виконувати бойові завдання протягом місяця з потрібною кількістю всіляких видів боєприпасів, обсягами палива, забезпеченням. Україна наразі не має таких ресурсів. Тому я вважаю, що протягом одного-двох місяців проведення українськими збройними силами широкомасштабної наступальної операції є сценарієм низької ймовірності.
Однак до Нового року і вже після Нового року, коли земля зміцниться, Україна силами 3-5 бригад може реалізовувати масштабні наступальні операції строком на 1-2 тижні на будь-якому операційному напрямку.
Навряд чи буде великий наступ відразу з виходом до Криму – це, умовно кажучи, нереально. Але Україна дійсно може виконувати наступальні операції на якій-небудь ділянці фронту силами від 3 до 5 бригад.
Генштаб ЗСУ у своєму зведенні повідомив, що війська РФ відводять частину військ з Каховки і Нової Каховки до населеного пункту Нижні Сірогози на лівому березі Херсонщини. Наскільки я розумію, в цьому районі йде траса на Мелітополь. Як ви вважаєте – чим продиктовані дії росіян? Вони зміцнюються, готуються до боїв або це якийсь маневр з метою "замилювання очей"?
Під час війни йде інформаційна війна. Ворог теж проводить якісь заходи, щоб заплутати вас. Я не думаю, що російська армія зараз має будь-які плани щодо відходу з Нової Каховки. Ймовірно, росіяни залишаються там під вогнем артилерії і можуть відсунутися на декілька кілометрів назад, щоб вийти з-під вогню української артилерії.
Росія переживає "бовтанку" - їй потрібен позитивний медійний ефект. Навряд чи вони зараз будуть готові до нового негативу – ще одного медійного удару через те, що вони здали Нову Каховку без бою. Тому я вважаю, що війська просто вийшли із зони обстрілу української артилерії.
Експерти в Україні кажуть, що Крим буде легше звілильнити, ніж Донбас, де більш щільно розташована логістика військ РФ. Водночас на Заході сигналізують про загрозу застосування Росією тактичного ядерного удару у разі звільнення Криму військовим шляхом. Чи згодні ви з тезою, що Кримський півострів буде простіше повернути, ніж Донбас?
Крим дійсно буде легше звільнити, ніж Донбас. Тому що з боку Донбасу дуже коротке плече забезпечення – є можливість обстрілювати з території Росії весь східний периметр російсько-українського кордону. Що стосується Криму, там однозначно проблема з логістикою, до того ж півострів оточений морем.
Однозначно Крим буде легко брати, але справа в тому, що повинні дозріти умови, щоб армія України зайшла в Крим. Колективний Захід неспроста дозує вам постачання зброї. Треба, щоб в російському суспільстві і керівництві з'явився ефект звикання. Вони постійно звикають до поганих новин, після чого захід українських військ до Криму здасться їм не чимось неординарним, а лише ланкою у всьому ланцюжку подій. Я неодноразово підкреслював, що українська армія – застосовуючи виключно військовий інструментарій – може потягнути війну з Росією тільки протягом 3-5-7 років. Повинні працювати політичні, економічні інструменти, а також психологічний і соціальний тиск на громадян Російської Федерації.
Наведу наступний приклад. Якби на початку першого етапу війни Захід завалив би вас зброєю і ви кинулися б зачищати Крим, війна для Росії могла стати народною. І ви могли б отримати тактичний ядерний удар і хвилі мобілізації. Але зараз ця війна серед росіян непопулярна, народ не хоче брати в ній участь. Сумніваюся, що у політичного керівництва з'явиться бажання застосувати тактичну ядерну зброю.
Виходить, якщо Україна звільнить Крим військовим шляхом, Росія з цим змириться?
Для Росії після Нового року і наприкінці лютого настане реальність, коли їй буде не до втрати Криму. Будуть зовсім інші проблеми і турботи. Так, вони спокійно переварять звільнення Криму. Тому я і кажу, що потрібно, щоб працювали всі інструменти. Якщо вдасться виснажити всі їхні запаси озброєнь і дуже сильно стиснути економічні можливості, в лютому РФ зануриться в зовсім іншу реальність.
Як може виглядати ця реальність?
У армії Росії не буде артилерії, снарядів, щоб воювати на полі бою. Ось вам реальність, і вона вже вимальовується. Росіяни на лінії фронту в 1 000 кілометрів ніде не можуть вести наступальні дії. На жодному з напрямків у них немає над вами вогневої переваги. До лютого ситуація буде ще гіршою. В умовах, коли в армії немає боєприпасів для продовження війни, у Росії будуть готові до втрати Криму та інших окупованих територій.
А якщо хтось спробує надати Росії військову допомогу?
Росії допомагає Іран. Однак, швидше за все, отримати серйозну допомогу вона вже не зможе. Наприклад, зброя є у країн Африки, які живуть в зовсім іншій політичній парадигмі. Вони можуть передати озброєння. Інша справа, що запаси російської зброї в світі вже виснажені. Запаси радянської і російської зброї, яких стає все менше, вже шукали Росія (для себе, - ред.) і британська розвідка для України.
Росія може отримати балістичні ракети від Ірану. Ракети можуть бути застосовані, вони створять незручності і проблеми в тилу. Я заявляю, що тактика генерала Дуе – терор міст – ніде себе не виправдала, навіть за часів Другої світової війни. І чим більше бомб падало на голову цивільного населення, тим зліше ставали солдати на землі.
Якщо військової доцільності немає, для чого тоді це робиться?
Ви знаєте, військова доцільність є. Це знищення інфраструктури для виробництва зброї, логістики. Знищення цивільної інфраструктури - швидше за все, крок психологічного тиску на керівництво і населення країни. Щоб Україна погодилася на перемовини і пішла на поступки.
У вас в Україні наразі дві різні війни – війна на полі бою і битва за інфраструктуру. Але війну за інфраструктуру Росія вже програла – у Москви немає такої кількості ракет, щоб одним залпом вивести з ладу інфраструктуру Києва. Так, проблеми є, але все відновлюється.
Виходить, Росія діє просто і примітивно за накатаною схемою?
Так, дійсно. Швидше за все, це розраховано на медійний ефект. Ось 16 грудня було завдано чергового масованого ракетного удару по Україні. Але це не та кількість ракет, не той рівень вогневого впливу, який може призвести до певного результату. Люди вже до цього звикли і запаслися необхідними речами, щоб автономно існувати тиждень або 10 днів. Ефекту від таких ударів все менше, проте Росія продовжує їх наносити.
На Заході і в Україні часто говорять, що 2023-й рік буде вирішальним. Як ви вважаєте, чи закінчиться війна в 2023-му, чи можуть відбутися такі події, в результаті яких вона затягнеться?
Зізнаюся, я інколи помилявся з термінами. Коли ви володієте інформацією щодо того, скільки ресурсів і боєприпасів є у конкретної сторони, ви, виходячи зі споживання ресурсів і можливостей сторони проводити наступальні дії, можете визначити терміни.
У випадку з Україною прогноз зробити дуже складно. Ви залежите від постачань західних партнерів. Захід за 1 місяць може збільшити кількість ваших боєприпасів, наприклад, на 20%. Але може і взагалі нічого не дати, і тоді запаси, які у вас є, скоротяться. Це дуже сильно заважає прогнозу і аналітиці бойових дій.
Однак я бачу перспективу і ставлення до української війни. На мій погляд, якщо постачання боєприпасів і систем високоточної зброї в Україну збільшаться на 10-20%, а паралельно можливості Росії зменшуватимуться, Україна має перспективу влітку - на початку осені (на початку вересня) вийти на свої кордони 1991-го року.
Але до фіналу війни можуть призвести різні сценарії. Є така річ, як його величність випадок, він може призвести до фінішу війни вже завтра. Наприклад, людині сьогодні погано - щось сталося, і в Росії змінилася політична парадигма, що призвело до завершення війни. Або можуть бути застосовані настільки дикі санкції, що економіка РФ просто впаде в перспективі трьох місяців, а війна завершиться.
Війна, швидше за все, закінчиться в 2023-му році – до осені або до кінця 2023-го року. Але завдяки чому закінчиться війна – перемозі України на фронті, зміні політичної парадигми в Росії або погіршенню фінансово-економічних можливостей – тут стільки складових, що гарантувати високу ймовірність прогнозів дуже важко.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
