Після першого пришестя інопланетного ікластого чудовиська Венома пройшло пару років. Він цілком собі непогано уживається в тілі інфантильно-добродушного репортера Едді Брока (Том Харді) і в його ж захаращеній холостяцькій квартирці в Сан-Франциско. Брок годує Венома шоколадками і все схиляє того, щоб той перейшов на курячі мізки і перестав мріяти про смачні мізкі людські. Але тут знайомий ірландський коп Мілліган (Стівен Грем) просить Брока допомогти і розговорити серійного вбивцю Клетуса Кессіді (Вуді Харрельсон), який явно має намір зіграти з журналістом у свою криваву гру.
Веном - хороший приклад того, як корпоративні ігри великих студій призводять до дивовижних творчих результатів. Навряд чи страхолюдному інопланетному персонажу-вбивці загрожувала поява на екрані в якомусь іншому вигляді, крім лиходійського (яким він постав, наприклад, в третій частині Людини-павука з Тобі Магуайром). Але Всемогутньому володареві кіновсесвіту Марвел Кевіну Файгі вдалося уламати керівництво Sony (якому належали права на всесвіт Спайдермена) знімати всі подальші фільми про Пітера Паркера спільно. І тому в японській корпорації вирішили зробити ставку на Венома і перетворити його з лиходія в антигероя. У такому дусі був знятий перший фільм - розмашистий, неохайний і гуркітливий. Кіно зібрало величезні гроші і, значить, питання зйомок сиквела було вирішеним.
Режисера Флейшера змінив Енді Серкіс (більш відомий як актор, який зображував Голлума у Володарі кілець і Кінг-Конга в однойменному фільмі). Втім, як часто буває у великих продюсерських проєктах, навряд чи у нього було безліч можливостей проявити свій стиль. А у випадку з Веномом 2 - ще й часу. У фільму невеликий хронометраж (трохи більше півтори години), і тому він починається з місця в кар'єр. Треба віддати належне і Серкісу, і тому Харді (який в цьому фільмі ще й сценарист) сюжет і дія не провисають ні на секунду. Жарти з приводу взаємовідносин Брока і Венома (часом відверто заходять на територію романтичних комедій) постійно змінюються екшен-сценами, кривавими рівно настільки, на скільки дозволяє Підлітковий рейтинг PG-13 (і це, по-великому рахунку, головна претензія, яку можна пред'явити продюсерам - що не зважилися зняти фільм 18+).
Харді грає легко і з вигадкою - місцями навіть відверто полемізуючи зі своїми попередніми ролями героїчних чоловіків (як той же Бейн в Нолановському Бетмені). У нього вийшов переконливий інфантильний 40-річне одоробло, яке, тим не менш, у важку хвилину здатне на героїчний вчинок.
читайте також"Номерок блатний-два нулі і семерочка": рецензія на фільм "не час вмирати"
Харрельсона, з усього видно, просили нічого не вигадувати, а грати (з невеликою часткою пародії) персонажа, який колись приніс йому славу (Міккі з природжених вбивць Олівера Стоуна) і з поправкою на те, що тілом Кессіді командує ще більш кровожерливий монстр, ніж Веном-криваво - червоний Карнаж. І навіть мотивація у нього практично та ж сама, як в стоуновському фільмі - Кессіді / Карнаж рятує свою улюблену-горласту мутантку Френсіс Баррісон (Наомі Харріс).
Любовний інтерес Брока, юристку Енн Вейінг (Мішель Вільямс) використовують, як і всіх інших в цьому яскравому бойовику-капуснику - як привід для декількох жартів і екшен-сцен.
Тим не менш, у Sony вийшло відмінна, майже еталонна, попкорнова розвага. Фільм не дає ні на хвилину занудьгувати, ні толком відірвати погляд від екрану. А сцена після титрів (мало того, що порадує фанатів коміксів Marvel) точно говорить про те, що пригоди Едді Брока / Венома ще не закінчені. Сподіваємося, що хоча б крові в них буде більше.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
