Російські окупанти помітно посилили обстріли Харкова. У зв'язку з безперервними повітряними атаками місто вимушене жити за графіками вимкнення світла і страждати від постійних прильотів, зокрема, по житлових районах. На тлі терору Харкова в Росії запустили "вкид" про нібито наміри Путіна незабаром його захопити.
Главред зібрав усі подробиці щодо вибухів у Харкові та прильотів за останні дні. Читайте в матеріалі, які цілі ворог переслідує, обстрілюючи місто, і до чого тамтешнім мешканцям варто готуватися.
Харків - як прифронтове місто-мільйонник - страждає від обстрілів Росії з самого початку повномасштабного вторгнення. Але за весь цей час місто переживало і моменти умовного "затишшя".
Росія відновила потужні удари по міській інфраструктурі Харкова з кінця лютого, у середині березня удари по українцях досягли свого поки що апогею.
Мало хто пам'ятає, але ще 1 березня президент Володимир Зеленський попереджав поки що не повертатися до Харкова, тому що у міста немає повноцінного протиповітряного захисту.
Як неодноразово зазначав експерт Олег Жданов, Харків особливо вразливий до ударів балістичних ракет С-300 і С-400, якими ворог активно користується.
Наприклад, 20 березня РФ знову вдарила по житловому будинку в Харкові, внаслідок чого загинуло 5 осіб.
Ситуація з обстрілами дійшла до примусової евакуації дітей із низки населених пунктів Харківської області.
Як підсумував міський голова Ігор Терехов, ЗС РФ зосереджено б'ють не тільки по енергетиці, а й намагаються вбивати якомога більше цивільного населення безпілотниками та ракетами С-300. На його думку, йдеться про зміну тактики окупантів.
С-300 - це зенітно-ракетна система (ЗРС), розроблена ще в Радянському союзі. На озброєння система вийшла наприкінці 70-х років. Комплекси мали бути розроблені для ППО (С-300П), для сухопутних військ (С-300В) і для кораблів ВМС (С-300Ф).
Головне призначення С-300 - протиповітряна оборона, вона має знищувати ворожі літаки, балістичні та аеродинамічні ракети. Як ППО її використовують у всіх пострадянських країнах і в деяких країнах Європи. Також Росія експортувала модифіковані С-400 в Індію, Туреччину і Китай.
В Україні до повномасштабного вторгнення РФ налічувалося понад 250 систем С-300 за даними лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Також установки С-300 передані Україні від східноєвропейських країн у рамках військової допомоги.
Установка здатна бити на відстань до 75 км або до 100 км і до 200 км залежно від типу елементів сімейства С-300.
Потрапляти в ціль "земля-земля" С-300 може на відстань близько 40 км. Тому під удар окупантів зазвичай потрапляють Харків, Запоріжжя, Херсон та інші прифронтові міста.
Ще з радянських часів у країни-агресора РФ залишилося багато ракет С-300 (за різними даними, від 5 до 8 тисяч).
Відстань у 40 км ракета С-300 долає буквально за хвилину і летить занадто низько, щоб на неї відреагували локатори зенітно-ракетних комплексів України. Тому тривога часто вмикається вже після вибуху.
Крім того, С-300 під час удару "земля-земля" летить за траєкторією дуги і може маневрувати.
Відбити атаку С-300 можуть комплекси Patriot і SAMP-T.
22 березня під час повітряної атаки РФ на Україну окупанти вдарили по енергетичних об'єктах, що ще працювали. У місті одразу ж почалися перебої зі світлом. Крім того, через знеструмлення насосних підстанцій спостерігалися проблеми з водопостачанням.
За словами міського голови Терехова, ворог знищив усі трансформаторні підстанції, але мешканцям потихеньку вже почали повертати воду і світло. Руйнування критичної інфраструктури Терехов оцінив як "дуже серйозні". Харків живе в умовах мережевих відключень.
Жданов вважає, що удари по об'єктах, які забезпечують містян водою і теплом, є навмисними. Ба більше, можна говорити про проведення Росією "політики" геноциду.
"Росіяни просто "гасять" Харків. Вони знають, що в місті, незважаючи ні на що, ще велика кількість населення, і, якщо залишити Харків без електроенергії та води, це буде катастрофа, гуманітарна катастрофа. А це вже геноцид у чистому вигляді", - сказав експерт.
Укренерго констатує, що в Харкові склалася найважча ситуація з електрикою.
За березневими підрахунками ЗСУ, у Харківській області Росія утримує понад 100 тисяч своїх солдатів, з яких тільки 40 тисяч - штурмові війська. Харківську область ворог обстрілює КАБами, мінометами та касетними боєприпасами.
На тлі загального загострення ситуації як загалом на Куп'янському напрямку, так зокрема і в Харкові, у російських ЗМІ вийшла стаття про нібито наказ Путіна захопити Харків найближчим часом.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленконазвав публікацію вкидом. Експерт підкреслив, що для захоплення такого великого міста у РФ просто немає достатньої кількості живої сили.
"Щонайменше 500 тисяч осіб, повністю штатно укомплектованих технікою, які мають резерв щонайменше 100-150 тис. осіб. При формуванні саме такого ударного угруповання можна говорити про зростаючу небезпеку для Харкова. Але ось у тому-то й річ, що такої кількості в окупантів немає навіть на тимчасово окупованих територіях у зоні бойових дій", - пояснив Коваленко.
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив". Провідний експерт Українського центру дослідження проблем безпеки. Український політичний та економічний блогер під ніком "Злий одесит".
Не дуже вірять у великий наступ на Харків й аналітики Інституту вивчення війни. За їхніми словами, оточення міста було б "надзвичайно амбітним проєктом" Кремля. Адже для цього росіянам потрібні тривалі пересування відкритою місцевістю, яких вони не проводили з початку повномасштабного вторгнення.
На думку експерта Олега Жданова, єдиний у світі комплекс, який може створити захист для Харкова, - Залізний купол.
Але, оскільки Ізраїль не поспішає ділитися своєю розробкою з Україною, наразі реалізованим є тільки один метод - відтіснити окупантів подалі від кордону далекобійними засобами ураження.
У попередній публікації Главреда вже обговорювалося, як захистити міста-мільйонники. Наприклад, Олександр Коваленко зазначав, що серед оптимальних варіантів - Gepard, ЗСУ-23-4 "Шилка", 2К22 ЗРПК "Тунгуска", зенітно-ракетні Сorothale, Alvis Stormer, Стріла-10, "Оса", L3Harris VAMPIRE.
Матеріал підготувала: Яна Ставська