Коротко:
У деяких населених пунктах України можуть не вимикати світло за графіками. Йдеться про споживачів, у яких були дуже тривалі аварійні відключення. Про це повідомив віцепрем'єр із відновлення України Олексій Кулеба.
За його словами, Кабінет міністрів розробляє можливості, щоб не вимикати електроенергію за графіком споживачам, у яких тривали аварійні відключення по 8 годин. Саме ці райони намагатимуться не вносити в планові графіки, передає 24 Канал.
"Зараз Міністерство енергетики працює, щоб такого не відбувалося і ті, хто сидів понад 8 годин без електрики, не потрапляли одразу в план графіків відключень", - наголосив він.
Про актуальні відключення світла сьогодні можна почитати в матеріалі: Графіки відключень на 31 грудня: чи будуть будинки українців зі світлом на Новий рік.
Як писав Главред, у ніч на 27 грудня в більшості областей України оголошено повітряну тривогу через атаку російських ударних безпілотників. Окупанти запустили і крилаті ракети.
В Україні гриміли вибухи. Основним напрямком атаки був Київ та область.
Під ударами ворога були об'єкти критичної інфраструктури, підприємства, магазини та житло мирних людей. У Білоцерківському районі внаслідок ворожої атаки загинула жінка 1978 року народження.
У Києві та Київській області через ворожі атаки на енергетичні об'єкти залишилися без електропостачання понад 500 тисяч споживачів, а на Чернігівщині - понад 22 тисячі.
29 грудня народний депутат фракція "Слуга народу" Сергій Нагорняк повідомив, що після чергової атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України найскладніша ситуація залишається в Броварах і Вишгороді через ураження підстанції Укренерго. За його словами, пошкодження були "болючими", що призвело до значних руйнувань. Час відновлення індивідуальний для кожного об'єкта.
31 грудня в ДТЕК повідомили, що Вишгород знову зі світлом після масованої атаки. Енергетики відновили електропостачання для понад 9 тисяч сімей. Ворог сильно пошкодив підстанцію. Роботи тривали 4 доби без зупинок.
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар заявив, що попри атаки по енергетичній інфраструктурі України, говорити про катастрофічний розвиток подій не варто.
За його словами Гончара, очікування "фатального сценарію" часто штучно роздмухується - як у рамках інформаційно-психологічних операцій з боку ворога, так і через панічні настрої в суспільстві.
"Ми пройшли чергову хвилю ударів. Це не привід для відчаю", - сказав Гончар в інтерв'ю Главреду.
Експерт додав, що ситуація залишається складною, але контрольованою.
"Удари будуть і далі, графіки відключень теж будуть - і всю зиму, і, ймовірно, надалі. І це, в принципі, не найгірший сценарій. Тож ми пройшли чергову хвилю ударів. Тому все, що зараз відбувається, не є приводом для відчаю", - зазначив Гончар.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.