Головні тези:
Україна побоюється, що не може розраховувати на гарантії безпеки з боку союзників в рамках будь-якої потенційної мирної угоди, і тому повинна бути готова самостійно виступити в ролі «сталевого їжака», щоб гарантувати, що російський диктатор Володимир Путін не повернеться для нової атаки. Про це пише видання Politico.
Видання зазначає, що в Києві все частіше виходять з того, що будь-які майбутні домовленості про мир не зможуть гарантувати довгострокову безпеку країни. В умовах невизначеності з міжнародними зобов'язаннями ставка робиться на власні сили.
"В основі побоювань України лежить неспроможність обіцянок Трампа, обумовлена його різкими змінами в політиці — від бажання анексувати Гренландію до сумнівів у цінності союзників по НАТО і налагодження теплих відносин з Володимиром Путіним. Оскільки будь-які гарантії безпеки виглядають досить ненадійними, план "Б" України полягає в тому, щоб покладатися на власні сили", - йдеться в статті.
"Хіба Трамп почне війну з Росією через Україну? Абсолютно ні. Хіба Трамп запровадить санкції проти Росії за порушення режиму припинення вогню? Вкрай малоймовірно", - зазначає аналітик Тімоті Еш.
Politico зазначає, що в Євросоюзі раніше закликали перетворити країну на "сталевого їжака", нездатного стати легкою здобиччю для нинішніх або майбутніх агресорів.
Йдеться про формування постійної численної армії, розвиток безпілотних технологій, ракетних програм і власного виробництва озброєнь. Для цього потрібна глибока реформа оборонного сектора, оновлення системи закупівель, модернізація підходів до набору особового складу і значні фінансові вливання.
Під час переговорів Україна наполягала на збереженні армії чисельністю до 800 тисяч військовослужбовців. Однак навіть у разі перемир'я підтримка такої структури вимагатиме колосальних ресурсів і системної державної підтримки.
Окрема увага приділяється безпілотним системам і високоточним озброєнням.
Юридично зобов'язуючі угоди з США та європейськими країнами, а також можлива присутність багатонаціональних сил розглядаються лише як доповнення до власної оборони.
"Однак вони значною мірою розглядаються як доповнення до власної армії України, а не як її заміна... З таким сусідом українці повинні бути настільки ж ефективними господарями оборони своєї держави, щоб Україна завжди залишалася незалежною та вільною від Росії", — заявила глава місії України при НАТО Альона Гетманчук.
Як писав Главред, Захід розглядає три рівні гарантій безпеки для України. Їхня основна мета — підвищити для РФ ціну нового нападу на Україну в майбутньому. Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що західні союзники зможуть надати гарантії безпеки Україні, але лише після того, як на це дасть згоду країна-агресор Росія.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що після укладення мирної угоди в Україну можуть бути направлені "тисячі французьких солдатів". Він підкреслив, що ці сили не будуть залучені до бойових дій.
Тим часом Дональд Трамп заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі США в майбутній обороні України, але лише через впевненість у тому, що країна-агресор Росія не зробить ще одну спробу вторгнення в країну.
Як пише видання Financial Times з посиланням на вісім джерел, знайомих з переговорами, гарантії безпеки від США будуть залежати від згоди України на мирну угоду. Цей майбутній документ передбачає виведення українських військових з неокупованих Росією частин Донецької та Луганської областей. У Вашингтоні також зазначили, що можуть запропонувати Україні більше озброєння для зміцнення її армії після війни, якщо Київ погодиться на мирну угоду.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає, що гарантії безпеки для України у форматі п'ятої статті Статуту НАТО або Будапештського меморандуму не будуть ефективними, оскільки мають скоріше характер політичних домовленостей, ніж реальних інструментів захисту.
Експерт також переконаний, що армії країн-партнерів не братимуть безпосередньої участі в бойових діях на території України. Крім того, у разі повторної агресії з боку Росії миротворчі контингенти, за його оцінкою, швидко покинуть країну.
"Уявімо, що у нас з'являється певний контингент з Європи, умовні французькі легіонери або експедиційний корпус зі Штатів. Росія через півроку починає наступ. Що цей контингент буде робити? Вони почнуть захищати наші території? Вони будуть так само, як і наші хлопці, рік або два залишатися на "нулі" без відпусток, щоб захищати Україну? Думаю, ні. Вони одразу відправляться в свій Вісконсін, Чикаго, Торонто, Париж і так далі. Але при цьому ми не отримаємо тієї безпеки, на яку сподіваємося", - сказав експерт в інтерв'ю Главреду.
Інші новини:
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".