Читайте в матеріалі:
Палата представників Конгресу США 262 голосами проти 159 ухвалила законопроект про санкції проти російського енергетичного сектору та направила його на підпис президенту Дональду Трампу. Документ дозволяє запроваджувати мита до 100% для країн, які найбільше купують російську нафту та газ, передбачає санкції проти п’ятірки найбільших імпортерів цих ресурсів, а також продовжує дію санкцій проти Ірану до 2031 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Паралельно з ухваленням закону адміністрація рухається в протилежному напрямку. За словами двох джерел, наближених до переговорів, Білий дім зараз розглядає можливість укладення ділових угод з Росією ще до припинення бойових дій в Україні. Американський чиновник пояснив, що такі домовленості мають засвідчити серйозність намірів США щодо перезавантаження відносин із Москвою, повідомляє The New York Times.
Це відхід від торішньої позиції самого Трампа, який обіцяв не вести бізнес із Росією до врегулювання війни. Автор законопроекту, конгресмен-республіканець від Техасу Майкл Маккол, наполягав, що прийняти документ потрібно було до зими - доки Росія не почала масово наносити удари по цивільній інфраструктурі, зокрема по системах електропостачання та водопостачання.
«Це вдарить їх по найболючішому місцю і надасть їм важелі, необхідні для того, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Це також дасть важелі тиску на Китай, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів, бо вони теж постраждають від цих мит», - сказав Маккол.
За даними сенатора від Нью-Гемпшира Джин Шахін, на Китай припадає 51% доходів Росії від імпорту викопного палива. Законопроект понад рік просував покійний сенатор Ліндсі Грем, а після його смерті влітку документ швидко рушив уперед. Представник Білого дому підтвердив, що Трамп планує його підписати.
Частина демократів голосувала проти через побоювання, що розширені тарифні повноваження будуть використані не за призначенням. Найвищий за посадою демократ у комітеті Палати представників з питань закордонних справ Грегорі Мікс поставив під сумнів саму логіку документа.
«Цей законопроект наділяє президента Трампа широкими новими повноваженнями щодо введення тарифів і дозволяє йому скасувати ті самі санкції, які, як стверджується, він збирається запровадити, санкції, які він міг би запровадити вже сьогодні, але вважав за краще не робити цього протягом останніх 19 місяців», - заявив Мікс.
Експерт із зовнішньої політики Брукінгського інституту Томас Райт звертає увагу на ціну, яку Конгрес платить за цю поступку.
«За час свого другого терміну Трамп показав, що любить інструмент запровадження тарифів, що він хоче постійно застосовувати й коригувати його з метою примусу щодо інших країн», - сказав Райт.
Багато законодавців вітають ухвалення закону як перемогу на підтримку України, але при цьому задаються питанням: «Чи варта символічна перемога того ризику, який спричинить надання йому нових повноважень щодо введення мит?».
Сенатор-демократ від Коннектикуту Річард Блюменталь, який очолював роботу над документом у Сенаті, звернувся безпосередньо до Кремля.
«Ваша економіка в шоці. Ми збираємося задушити вашу військову машину», - сказав він.
Контури можливих домовленостей залишаються непрозорими. Радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков після зустрічі Путіна зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером 5 вересня повідомив, що сторони детально обговорювали економіку та потенційні великі взаємовигідні російсько-американські проєкти. З початку нового терміну повноважень Трампа Москва пропонувала угоди щодо рідкоземельних елементів та алюмінію, спільні підприємства в Арктиці та навіть залучення американських компаній до продажу російського газу в Європі.
Колишній дипломат ЄС у Києві Балаж Джарабік, який нині працює в аналітичній компанії R. Politik, переконаний, що всі ознаки вказують на готовність США розглядати більш серйозні поступки Росії.
«Вашингтон зараз сигналізує про те, що деякі угоди можуть бути укладені, якщо Москва спочатку продемонструє конкретну стриманість. Раніше Вашингтон чинив опір підписанню подібних угод до припинення вогню», - зазначив Джарабік.
Під час вересневої зустрічі в Кремлі Путін запевняв посланців, що за кілька місяців російські війська захоплять весь Донбас і що Росія готова зруйнувати українську енергосистему напередодні зими. Саме тоді Кушнер спробував заперечити.
«З усією повагою, ви говорили нам те саме рік тому. Які шанси, що ми повернемося сюди через рік, і ви знову скажете те саме? Можливо, ми й не втратимо рік?» - сказав Кушнер російському президенту.
Переговори про виведення українських військ з решти Донбасу зайшли в глухий кут. Виступаючи через відеозв’язок на щорічній зустрічі YES у Києві минулих вихідних, Кушнер окреслив позиції сторін.
«Президент Путін визначив свою лінію дій, яку він хоче реалізувати. Якби Україна захотіла відступити відповідно до цієї лінії, то, очевидно, у нас є решта угоди, яка вже складена й оформлена. Україна зараз цього не хоче», - сказав Кушнер.
Завдання адміністрації як посередників він описав як пошук креативного рішення, яке дозволить обом сторонам рухатися вперед, і додав, що, за його інформацією, Путін також дуже зацікавлений у переговорах. Через два дні російський реактивний безпілотник влучив у поїзд на прикордонному переході, яким їхали високопоставлені особи, зокрема колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
Українські чиновники заявляють, що тристоронні мирні переговори за участю США, України та Росії можуть поновитися в жовтні. Очікується, що на них обговорюватимуть обмежене припинення вогню - відмову від ударів по суднах у Чорному морі або по енергетичній інфраструктурі.
Як писав Главред, президент України Володимир Зеленський виключив можливість угоди, вигідної одночасно Москві та Києву. За його словами, у війні Росії проти України не може бути перемоги для обох сторін, а єдиним реальним результатом він називає припинення бойових дій заради збереження людських життів.
Раніше Зеленський повідомив, що очікує перших результатів переговорів до кінця вересня. Українська сторона готується до контактів і розраховує, що кінець вересня може стати переломним моментом для переговорного процесу. Зеленський зазначив, що наприкінці вересня в Нью-Йорку може відбутися зустріч з американською делегацією.
Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що черговий раунд мирних переговорів попередньо заплановано на жовтень 2026 року.
Об’єднані Арабські Емірати готові надати майданчик для переговорів щодо війни в Україні - про це спадковий принц Абу-Дабі особисто повідомив Володимиру Путіну. Паралельно в Кремлі заговорили про тристоронню зустріч у найближчій перспективі.
Інші новини:
The Wall Street Journal (WSJ) - щоденна міжнародна англомовна газета, орієнтована на ділові та фінансові новини. Заснована 8 липня 1889 р. Чарлзом Доу, Едвардом Джонсом і Чарльзом Бергстрессером. Одне з найвпливовіших та найбільших американських видань, що публікує статті за тематикою: політика, економіка, бізнес, технології, лайф-стайл тощо, пише Вікіпедія.