Головне:
Росія накопичила до 700 балістичних та кілька тисяч крилатих ракет різних типів. Оборонна промисловість країни-агресора здатна щомісяця виготовляти понад 200 одиниць ракетного озброєння, з яких до 110 становлять балістичні. Попри санкції, темпи випуску продовжують зростати. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони України.
Найбільше уваги розвідка приділяє оперативно-тактичному комплексу «Іскандер-М». Поточний запас ракет 9М723 оцінюють приблизно в 115 одиниць, а щомісячне виробництво становить близько 65 штук, що відповідає плану. Для порівняння, у червні ГУР оцінювало виробництво на рівні 55–60 одиниць щомісяця.
Паралельно Росія модернізує комплекс. Прогнозована дальність ураження нової версії становить 550–700 км. Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький у вересні заявляв, що до кінця 2026 року РФ планує випробувати новий тип балістичної ракети з дальністю до 800 км.
Значну частину ударного потенціалу забезпечують зенітні ракети РМ-48У для С-400, які росіяни застосовують проти наземних цілей. Їхні запаси сягають 400 одиниць, щомісяця підприємства випускають близько 40 нових.
Протикорабельних «Оніксів», зокрема модернізованих, Росія накопичила понад 600 одиниць. Щоб ефективніше вражати ними наземні цілі, ракети оснастили потужнішою боєголовкою та збільшили дальність. За сім місяців виготовлено понад 55 таких ракет.
Запас гіперзвукових «Цирконів» перевищує 120 одиниць. Однак виробництво цих ракет залишається повільним: з початку року їх випустили трохи більше 30.
Найпомітніша зміна стосується аеробалістичних Х-47М2 «Кинжал». Їхнє виробництво тимчасово зупинили через низьку точність, а вивільнені потужності спрямували на інші балістичні ракети. Ще в червні розвідка очікувала, що Росія цього року виготовить до 60 «Кинжалів».
Крилаті Х-101, як і раніше, залишаються основою масованих ударів. Місячний план їхнього випуску перевищує 80 одиниць, і окремі підприємства виконують його з запасом. Однак якість цієї продукції викликає у розвідки питання.
«Разом із тим у ракетах фіксують технічні дефекти, зокрема проблеми зі сходженням з авіаційних носіїв. Через це окремі партії повертають на заводи для усунення несправностей», - йдеться у повідомленні ГУР.
Запаси «Калібрів» морського базування перевищують 450 одиниць, щомісяця РФ виготовляє близько 29 штук. Втім, на удари по Україні йде далеко не вся продукція.
«Зараз держава-агресор направляє значну частину цих ракет у стратегічний резерв, зокрема для подальшого оснащення флотів», - зазначає розвідка.
Темпи російського ВПК розвідка фіксує не вперше. У серпні Вадим Скібіцький заявляв, що випуск основних типів російських ракет сягає 110–120 % від місячних планів, тому пауз у ударах по Україні очікувати не варто.
Росія почала застосовувати збільшену версію безпілотника «Гербера-2», здатну долати відстань до 1 200 км і нести боєзаряд вагою до 25 кг. Розширення можливостей БПЛА може свідчити про вихід його застосування за межі України. Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
ГУР оприлюднило інтерактивну 3D-модель безпілотника, інформацію про його складові та електронну компонентну базу.
У «Гербері-2» виявили оновлений польовий контролер, 12-канальну навігаційну систему «Комета» та mesh-модем китайського виробництва Shenzhen Sinosun Technology Co., Ltd.
Також безпілотник отримав новий блок обробки відео «Сосиска», створений на базі китайського мікрокомп’ютера Coke Pi.
Досліджений апарат мав подвійну IP-камеру, закріплену на фюзеляжі над паливним баком. Її призначення - виявлення перехоплювачів.
«Також встановлено наявність версій з курсовими IP-камерами та камерами з тривісними підвісами», - зазначили в ГУР.
Серед виробників електронних компонентів нового безпілотника найбільше китайських - вісім, та американських - чотири.
Російські військові суттєво модернізували апарат, який спочатку створювали як фальшиву ціль для перевантаження української ППО.
Як повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією, у Москві дедалі менше розраховують на те, що Дональд Трамп зможе змусити Київ укласти мирну угоду на російських умовах. На цьому тлі Володимир Путін може зробити ставку на продовження війни та посилення атак на українську територію після проміжних виборів до американського Конгресу.
Якщо республіканці втратять позиції в Конгресі, американському президенту стане складніше чинити тиск на Володимира Зеленського з метою укладення угоди. У Москві, ймовірно, розглядають це як можливість продовжити військовий тиск на Україну.
«У нього може зменшитися простір для маневру, щоб змусити Зеленського укласти угоду, - а це, у свою чергу, може розв’язати руки Путіну для посилення атак на енергетичну інфраструктуру України», - зазначає видання.
Як писав Главред, у ніч на вівторок, 3 листопада, країна-агресор Росія завдала масованого удару по українській енергетиці. Окупанти застосували щонайменше 18 балістичних і гіперзвукових ракет, а також реактивні дрони «Герань-5». Під ударами опинилися десятки українських міст. Цільовими об’єктами стали теплові електростанції.
Вночі окупанти завдали авіаційного удару по лікарні в Немишлянському районі Харкова, в результаті чого постраждали 73 особи. Серед постраждалих - пацієнти медичного закладу, медичні працівники та мешканці сусідніх будинків.
На світанку 3 листопада російська окупаційна армія завдала ударів по Дніпру. Як повідомили в ОВА, росіяни атакували місто ракетами, коли люди спали у своїх будинках. Пошкоджено й лікарні.
Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що окупанти атакували Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також ударними дронами. Станом на 09:00 протиповітряна оборона збила або придушила 309 цілей. Влучання ракет і БПЛА зафіксовано на 23 локаціях, а уламки збитих цілей впали ще на 14.
Інші новини:
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) - розвідувальний орган Міністерства оборони України. Згідно із Законом України «Про розвідку» здійснює добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам, пише Вікіпедія.