Головні цифри:
Українські удари по нафтопереробних заводах завдали економіці країни-агресорки збитків на понад 23,2 млрд доларів - це майже весь дохід російської нафтової галузі за 2025 рік. Щоб приховати масштаб кризи, Кремль обмежив доступ до інформації про обсяги нафтопереробки. Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України.
За даними розвідки, станом на кінець вересня 2026 року із 38 основних російських НПЗ 15 були виведені з експлуатації, ще 12 скоротили обсяги виробництва нафтопродуктів. Унаслідок цього загальні обсяги нафтопереробки на цих підприємствах зменшилися на 55,4% порівняно з початком року.
Найскладніша для окупантів ситуація склалася у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах. Там через зупинку заводів постраждали потужності Славнефть-ЯНОС, Киришинефтегазсинтез, Рязанської нафтопереробної компанії, Газпромнефть-Московського НПЗ та Лукойл-Пермнефтеоргсинтез.
Сукупна частка цих підприємств, за оцінкою ГУР, становить близько 33% загальних обсягів нафтопереробки в Росії.
Водночас продовжують працювати НПЗ, розташовані у віддалених регіонах РФ. Серед них розвідка називає:
У вересні 2026 року загальний обсяг нафтопереробки на цих підприємствах становив 906 тисяч барелів на добу - на 147 тисяч барелів більше, ніж на початку року. На них припадало близько 24% усієї нафтопереробки в РФ.
«Робота віддалених підприємств дозволяє кремлю тимчасово компенсувати дефіцит пального. Однак можливості такого заміщення обмежені географічним розташуванням підприємств. Доставка нафтопродуктів ускладнена через нестачу рухомого складу залізниці та автомобільних цистерн», - йдеться в аналітиці розвідки.
Крім того, у 2027 році обсяги виробництва на цих НПЗ можуть скоротитися. Причина - перенесення на цей період технічних робіт, запланованих цьогоріч.
Про серйозність ситуації, за оцінкою ГУР, свідчить рішення Кремля обмежити доступ до інформації про обсяги нафтопереробки. Відповідні зміни передбачені указом Путіна від 28 вересня № 686. Про підписання указу, який забороняє публікувати дані про роботу паливно-енергетичного комплексу, того ж дня писало видання Meduza.
«Це унеможливлює незалежний моніторинг галузі та створює умови для поширення недостовірних даних, зокрема про обсяги виробництва дизельного пального, серед країн, зацікавлених у закупівлі російської нафти», - зазначено в матеріалі ГУР.
За даними розвідки, точні удари Сил оборони України по об'єктах російської нафтової галузі завдали економіці держави-агресора збитків на понад 23,2 млрд доларів. Це майже дорівнює сукупному доходу галузі за 2025 рік, який становив 26,6 млрд доларів.
Водночас ремонтувати й обслуговувати пошкоджені об'єкти Росії дедалі складніше через міжнародні санкції та високу вартість обладнання. Витрати на заміну пошкодженого обладнання можуть сягати понад 20 млрд доларів.
У розвідці дійшли висновку, що «попри спроби перерозподілити навантаження між уцілілими підприємствами, росія не здатна повною мірою забезпечувати власні потреби в нафтопродуктах і водночас виконувати експортні зобов'язання». Ба більше, росіяни почали імпортувати паливо з інших країн за допомогою «сірих схем» в обхід міжнародних санкцій.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак в інтерв'ю Главреду наголошував, що саме гроші й пальне визначають, як довго Кремль зможе вести війну.
«Звідки взятися ресурсу ще на два роки війни нинішньої інтенсивності – не зрозуміло. Фінанси та паливо – це ключові ресурси, необхідні для продовження війни», - сказав економіст.
Говорячи про пальне, Новак звернув увагу на те, наскільки Росія здатна покривати власний попит.
«Потреби Росії у пальному сьогодні забезпечені всього на 37%, тобто на третину», - зазначив експерт.
Політичний та економічний експерт Тарас Загородній у розмові з Главредом називав удари по НПЗ головним інструментом тиску на економіку агресора.
«Наше основне завдання на шляху до цієї мети – добити російські НПЗ, над чим Україна продовжує працювати. Насамперед це потрібно для того, щоб у Росії не було дизеля. Не буде дизеля – російська економіка зупиниться», - пояснив Загородній.
За прогнозом експерта, наслідки Росія може відчути вже цієї зими.
«Залишилося добити всього кілька російських заводів, щоб у РФ почалася дизельна криза», - наголосив він.
Як повідомляв Главред, у ніч на 5 листопада дрони атакували Рязань. Після атаки, за даними моніторингових каналів, спалахнув НПЗ компанії Роснафта, який виробляє дизель та авіакеросин для армії РФ. За попередньою інформацією, загорівся також логістичний центр Wildberries.
Напередодні, 3 листопада, під ударом опинився Славнефть-ЯНОС у Ярославській області. На території одного з найбільших НПЗ Росії спалахнула масштабна пожежа. У вересні цей завод уже зупинявся після удару.
Тим часом Київ пов'язує подальші атаки на нафтопереробку РФ із позицією Вашингтона. Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Fox News заявив, що Україна готова припинити удари по російських НПЗ лише на період, коли США забезпечують її ракетами Patriot. За його словами, Київ готовий платити за ППО, а не просити допомоги.
Читайте також:
Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук, доцент МАУП. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.