Що сталося в Краснодарському краї:
У ніч на 16 червня ударні дрони атакували нафтобазу в станиці Полтавській Краснодарського краю РФ. Спалахнула масштабна пожежа.
Про атаку безпілотників на нафтобазу повідомив моніторинговий Telegram-канал Exilenova+. Також цю інформацію підтвердили й в Оперативному штабі Краснодарського краю.
"Полтавська, Краснодарський край. Повідомляється про атаку на нафтобазу", — пишуть монітори.
«В результаті падіння уламків БПЛА сталася пожежа на нафтобазі в станиці Полтавській Красноармійського району. Загиблих і постраждалих немає», — йдеться в повідомленні.
Після атаки безпілотників тимчасово перекрито трасу між станицею Полтавською та хутором Трудобеліковським.
На місці працюють спеціальні та екстрені служби.
Зазначимо, що Полтавська нафтобаза є проміжною ланкою між нафтопереробними заводами компанії «Лукойл» та кінцевими споживачами — мережами автозаправних станцій. На території нафтобази розташовано 28 резервуарів для зберігання палива та нафтопродуктів.
На момент публікації матеріалу українська сторона не коментувала обстріл нафтобази в Станиці Полтавській.
Як писав Главред, у ніч на 15 червня кілька російських регіонів зазнали атаки безпілотників. У Московській та Тульській областях після ударів були зафіксовані пожежі, а OSINT-аналітики повідомили про можливе ураження об'єктів, пов'язаних з оборонною промисловістю РФ. Зокрема, йдеться про підприємства, що беруть участь у розробці ракетних і радіолокаційних систем.
Рано вранці 12 червня територію країни-агресора РФ атакували безпілотники. У Самарській області Росії під удар дронів потрапив хімічний завод «Тольяттікаучук», а в Татарстані — хімзавод «Нижньокамськнефтехім».
Вночі на 11 червня безпілотники атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краї РФ. На території підприємства спалахнула сильна пожежа.
Рано вранці 10 червня в російських Чебоксарах (Чуваська республіка) пролунала серія потужних вибухів. Над містом піднявся чорний дим. Ймовірно, під ударом ракет "Фламінго" опинився завод ВНІІР-Прогрес, що випускає компоненти для російської зброї.
Крім того, під ранок 10 червня в Самарській області Росії пролунали вибухи. Губернатор писав про ракетну небезпеку в регіоні. Під удар дронів потрапив Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після серії вибухів над територією НПЗ піднялася пожежа і густий чорний дим.
Пізніше в Генеральному штабі ЗСУ підтвердили ураження підприємства з виробництва навігаційних систем для ракет і БПЛА, нафтопереробного заводу та танкера тіньового флоту.
Забезпечення російської армії паливом і надалі має пріоритетний характер, проте ключовим фактором є здатність РФ покривати ці потреби в умовах ударів по логістичній інфраструктурі та спроб її ізоляції. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
«Чи відбудеться це в липні чи в серпні — залежить від того, наскільки успішно вдасться ізолювати лінію фронту від паливного забезпечення», — зазначив експерт.
Він підкреслив, що певні проблеми з постачанням палива вже фіксуються по всій лінії фронту, а в російських інформаційних джерелах періодично з’являються скарги на труднощі із заправкою важкої техніки. Водночас, за його оцінкою, ці проблеми поки що не є критичними для боєздатності військ.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.