Що написано в матеріалі The Economist:
Президент України Володимир Зеленський, оголосивши 25 червня про нову хвилю ударів безпілотниками, спрямованих на посилення тиску на Росію з метою схилити її до мирних переговорів, символічно визначив термін у 40 днів. Як зазначає The Economist, для слов’янської традиції ця цифра має особливе значення, оскільки саме на сороковий день після смерті, згідно з віруваннями, душа залишає земний світ. Автори публікації вважають, що таким чином український лідер надіслав Володимиру Путіну не лише політичний, а й смертельний сигнал.
На думку видання, останнім часом Зеленський дедалі частіше бере ініціативу в інформаційному протистоянні з Кремлем. При цьому журналісти підкреслюють, що ситуація на полі бою залишається складнішою, ніж може здатися з заяв сторін. Водночас погрози Києва, як зазначається в матеріалі, підкріплюються реальними діями.
The Economist звертає увагу, що українські сили продовжують завдавати ударів по російських нафтопереробних підприємствах, що, за даними видання, вже призвело до введення обмежень на продаж палива в ряді російських регіонів. Одночасно атаки на мости, дороги, залізничну інфраструктуру та поромні переправи, що ведуть до окупованого Криму, ускладнюють постачання російського угруповання на півострові. За оцінкою журналістів, застосування Україною безпілотників середньої дальності стало однією з ключових особливостей нинішнього етапу війни.
Як зазначається в публікації, підготовка кампанії з ураження російських логістичних об’єктів на відстані від 20 до 200 кілометрів від лінії фронту розпочалася ще на початку 2025 року. Однак реалізувати цей задум вдалося лише у другій половині травня після формування спеціалізованих підрозділів, розробки необхідної тактики та нарощування виробництва відповідних типів безпілотників.
За даними The Economist, додаткові можливості для українських сил з’явилися після припинення використання російськими військами супутникової мережі Starlink. Командир 413-го полку безпілотних систем, майор Євген Карась, заявив, що переломним моментом стало усвідомлення масштабів знищення російських засобів протиповітряної оборони.
Видання також стверджує, що за останні три місяці українські військові вивели з ладу понад 70 російських систем ППО. За оцінкою авторів матеріалу, відновлення таких втрат може зайняти у Росії тривалий час.
Крім того, Україна продовжує посилювати тиск на логістичні маршрути, що ведуть до окупованого Криму. За інформацією The Economist, безпілотники нового покоління, зокрема напівавтономні моделі, завдають ударів по паливозаправникам та військовій техніці на ключових транспортних артеріях, зокрема на трасі Р-280, що з’єднує Маріуполь із Кримом. Українська сторона стверджує, що обсяг вантажних перевезень цією магістраллю з початку року скоротився на 71%.
Учасники операції кажуть, що до цього - місяці, якщо це взагалі можливо.
«Вважайте це планом оборони, а не перемоги», - заявляє речник українського флоту Дмитро Плетенчук.
Головна мета, за його словами, – ускладнити функціонування величезного кримського військового угруповання Росії.
Джерело в українській розвідці повідомляє, що у росіян є запаси палива на кілька тижнів.
«У них є проблеми, – підкреслює джерело, – але поки що це не вирішальний фактор», – йдеться в повідомленні.
Холмиста місцевість обмежує застосування БПЛА. Щільна мережа доріг з’єднує російські війська з логістичними вузлами в Росії. Темп російського наступу, можливо, сповільнився, але просочування невеликих груп триває.
Тиск на український «пояс фортець» на Донбасі наростає. Тривають запеклі бої в Костянтинівці та поблизу Краматорська й Слов’янська. Командир елітного підрозділу спецназу зазначає, що Росія зберігає помітну перевагу в живій силі та боєприпасах.
«Я не бачу ознак краху противника», – заявляє він.
Генеральний штаб України оцінює російське угруповання в Україні в 721 300 осіб – скорочення лише на 3 000 з початку року. Росія вдвічі перевершує Україну за артилерійським вогнем і випускає до 90 ракет та 300 керованих бомб на день.
Офіційні особи, наближені до Офісу президента, натякають, що цей термін розрахований так, щоб збігтися з наступним можливим моментом для переговорів. Очікується, що переговори перейдуть із закулісних каналів у відкриті в серпні, коли російське вище командування (тобто Путін) вирішить, чи йти на осінньо-зимову кампанію.
Україна сподівається, що тиск на Крим зможе підштовхнути Путіна до серйозних переговорів. Якщо в серпні не вдасться змусити його піти на вирішення, війна перейде в зиму - з відновленням російської кампанії зі знищення української енергосистеми.
Тоді маятник може знову хитнутися в бік від України. 40-денний термін, заявляє джерело, причетне до кримської дронної операції, мало що змінює на землі.
«Але це ключовий інструмент у когнітивній війні», - підкреслює він.
Український підхід «роби вигляд, поки це не стане правдою» добре розрахований на те, щоб підтримати дух українців і переконати американського президента Дональда Трампа, який шукає «переможців». Але це більше, ніж пропаганда. Зміна у військовому становищі реальна, хай і перебільшена. А перемога в інформаційній війні має наслідки.
26 червня призначений Росією «голова» Криму оголосив режим надзвичайної ситуації. Російські націоналісти вимагають від Путіна відповіді.
«Я думав, вони почнуть кричати десь у липні, - заявляє майор Карась. - Вони почали кричати наприкінці травня. Побачимо, де вони будуть у серпні».
Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко вважає, що масовані удари українських Сил оборони по об’єктах у глибині території Росії зміцнюють переговорні позиції Києва та сприяють наближенню завершення війни.
Водночас він підкреслив, що такі атаки дійсно впливають на хід подій і підштовхують процес до завершення, однак поки що не стали фактором, який кардинально змінив би підхід Кремля. На його думку, Володимир Путін, як і раніше, переконаний у можливості здобути перемогу.
Чаленко також зазначив, що в нинішніх умовах у Росії вже немає підстав висувати більш масштабні вимоги, ніж припинення бойових дій за поточною лінією фронту.
«Нічого більшого, ніж зупинитися на лінії зіткнення, росіяни точно не можуть вимагати. Навіть виходячи з того, як розвивається ситуація, Україна може ще додати певні вимоги для переходу до деескалації», - зазначив експерт.
Як раніше писав Главред, Україна кардинально змінює стратегію ведення війни, роблячи ставку на видовищні та регулярні атаки безпілотників углиб території РФ. Після відносного затишшя на лінії фронту, що триває з моменту контрнаступу 2023 року, Київ демонструє нову тактику виснаження супротивника. Саме це має стати тим важелем, який змусить Кремль сісти за стіл переговорів, пише Bild.
Володимир Зеленський повідомив, що в ніч на День Конституції українські сили завдали ударів по двох нафтопереробних заводах на території Росії. За його словами, були уражені об’єкти в Краснодарському краї та Ярославській області. За словами Зеленського, українські «далекобійні санкції» вразили одразу два російські НПЗ.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп під час останніх контактів із Володимиром Зеленським продемонстрував помітну зміну підходу до питання про завершення війни. За даними співрозмовників, наближених до переговорного процесу, американський лідер дедалі більше схиляється до думки, що саме успіхи України на полі бою можуть змусити Кремль серйозно ставитися до дипломатичних контактів.
Читайте також:
The Economist - впливовий щотижневий англомовний журнал. Виходить в Англії з 1843 року. У 2006 році тираж перевищив мільйон примірників, більше половини з яких було продано в Північній Америці. Через глобальну орієнтацію The Economist не вважається виключно британським виданням. Традиційно видання вважає себе газетою і не підписує публікації, пише Вікіпедія.