Ви дізнаєтеся:
Переговори адміністрації президента США Дональда Трампа з Москвою щодо завершення війни в Україні вийшли за межі обговорення мирного врегулювання. Тепер сторони розглядають можливість укладення багатомільярдної угоди щодо міжнародних активів російської нафтової компанії «Лукойл». До процесу залучені спеціальні посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Про це повідомляє The New York Times.
За інформацією трьох джерел, обізнаних із деталями переговорів, Володимир Путін порушив питання про продаж активів «Лукойлу» під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером у Кремлі 5 вересня. Один із співрозмовників видання стверджує, що російський президент таким чином хотів продемонструвати росіянам можливість відновлення ділового співробітництва зі США.
Американські представники погодилися розглянути цю пропозицію. Потенційна угода розглядається не лише як інструмент поліпшення відносин із Кремлем, а й як спосіб вплинути на зниження світових цін на енергоносії.
Предметом переговорів став масштабний міжнародний портфель російської нафтової компанії. Він включає нафтові родовища, переробні підприємства та мережі автозаправних станцій у кількох країнах.
Зокрема, йдеться про нафтові родовища в Камеруні, нафтопереробні заводи в Європі та автозаправки в американському штаті Нью-Джерсі.
Незважаючи на те, що «Лукойл» є приватною компанією, укладення угоди вимагає згоди як американських властей, так і Кремля. У Москві остаточне рішення з цього питання фактично пов’язують із Володимиром Путіним.
На початку 2026 року компанія оцінювала вартість своїх закордонних активів у 20 мільярдів доларів. Однак конкретна ціна продажу та остаточна структура угоди поки що не визначені.
Основним претендентом на активи стала група інвесторів на чолі з американським бізнесменом Тоддом Боелі. До неї також увійшли дві близькосхідні структури та підрозділ уряду США.
Американську сторону представляє Міжнародна фінансова корпорація розвитку США. В агентстві заявили, що потенційна угода відповідає інтересам економічної безпеки країни, її зовнішньої політики та завданням зниження вартості енергоносіїв.
Передбачається, що найбільшу частку в бізнесі, що купується, отримає катарський конгломерат, який перебуває під контролем братів Мутаза та Рамеза Аль-Хайятів.
Ще одним учасником угоди може стати інвестиційний фонд з Абу-Дабі, пов’язаний із шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль-Нахайяном.
Потенційний продаж активів «Лукойлу» привернув додаткову увагу через зв’язки деяких учасників угоди з людьми, безпосередньо залученими до переговорів між Вашингтоном і Москвою.
Раніше брати Аль-Хайят уклали партнерство з Джаредом Кушнером та Іванкою Трамп для фінансування масштабного проєкту елітного готельно-курортного комплексу на півдні Албанії.
Шейх Тахнун, у свою чергу, контролює фонд Lunate. Він входить до числа найбільших акціонерів приватної інвестиційної компанії, яку Кушнер заснував після відходу з Білого дому.
Крім того, один з інвесторів, які претендують на активи «Лукойлу», є співвласником криптовалютної компанії World Liberty Financial, одним із співзасновників якої виступив Стів Віткофф.
При цьому доказів того, що Кушнер або Віткофф особисто отримають фінансову вигоду від угоди, немає. Представниця спецпосланця заявила, що у нього «немає конфлікту інтересів і немає фінансової зацікавленості в цій справі».
На міжнародний бізнес російської нафтової компанії раніше претендували кілька потенційних покупців, зокрема американські енергетичні корпорації, серед яких була Chevron.
У січні приватна інвестиційна компанія Carlyle досягла попередньої домовленості про придбання значної частини активів. Однак процес узгодження угоди американськими властями затягнувся.
Згодом провідні позиції в переговорах зайняв консорціум Тодда Боелі, близькосхідних інвесторів та представників уряду США.
Раніше Міністерство фінансів США також заблокувало початкову пропозицію швейцарського енергетичного трейдера Gunvor, який мав намір придбати міжнародні активи «Лукойлу».
Остаточне рішення про продаж поки що не ухвалено. Угода має отримати схвалення Міністерства фінансів США, яке відповідає за дотримання режиму санкцій.
За даними джерел, значну роль у цьому процесі відіграє Кирило Дмитрієв, економічний представник Володимира Путіна. Раніше він повідомляв, що Москва і Вашингтон продовжують діалог за різними напрямками, зокрема в енергетичному секторі.
Особливе значення мають нафтопереробні заводи «Лукойлу» в Нідерландах, Болгарії та Румунії. Ці підприємства виробляють дизельне та авіаційне паливо і розглядаються як важлива частина міжнародного бізнесу компанії.
Тим часом обмеження, введені проти закордонних активів «Лукойлу» у США та інших країнах, неодноразово продовжувалися на тлі триваючих переговорів. Останнє продовження, згідно з наявною інформацією, діє до 29 жовтня.
«Главред» писав, що, за словами голови Офісу президента Кирила Буданова, сподіватися на те, що війна в Україні може закінчитися ще до початку зими, можна, однак варто бути готовими й до продовження бойових дій взимку.
Він додав, що зараз готується нова тристороння зустріч представників США, України та Росії, під час якої планується обговорити скорочення ударів по енергетичній інфраструктурі.
Нагадаємо, «Главред» писав, що Дональд Трамп сумнівається, що Володимир Путін погодиться на енергетичне перемир’я до настання зими. Водночас Україна вже отримала від Росії певні сигнали про готовність розглянути таку домовленість.
Раніше повідомлялося, що після нових російських атак на українські міста, незважаючи на переговори, у Конгресі США посилилися заклики до президента Дональда Трампа застосувати додаткові економічні інструменти проти Росії.
Напередодні стало відомо, що Україна не очікує припинення вогню в Чорному морі, яке б розблокувало експорт зерна, у найближчі місяці - Росія відхилила всі пропозиції, які передавали Києву країни-посередники.
Читайте також:
The New York Times - американська щоденна газета, що базується в Нью-Йорку. The New York Times висвітлює внутрішні, національні та міжнародні новини, а також містить статті, звіти про розслідування та огляди. Як одна з найстаріших газет у Сполучених Штатах, вона є однією з головних газет країни. Станом на 2023 рік The New York Times отримала 137 Пулітцерівських премій, пише Вікіпедія.