Читайте в матеріалі:
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн опинилася під слідством через групове листування з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, президентом України Володимиром Зеленським, лідером Франції Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Італії Джорджією Мелоні та прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, який днями заявив про свою відставку.
Розслідування нібито стосується дотримання правил прозорості, а не змісту листування, пише Berliner Zeitung.
Зазначається, що про існування секретного чату стало відомо ще в січні 2026 року, після чого нідерландська розслідувальна організація Follow the Money звернулася із запитом про надання доступу до листування.
Європейська комісія відмовила в доступі до листування, заявивши, що його оприлюднення може завдати шкоди міжнародним відносинам ЄС із третіми країнами.
За даними журналістів, у чаті могли обговорюватися питання координації дій європейських союзників та стратегії взаємодії з президентом США Дональдом Трампом, однак подробиці розмов офіційно не розкриваються.
Як писав Главред, на початку червня в Лондоні президент України Володимир Зеленський узгодив п’ять умов для досягнення «справедливого й міцного миру» разом із лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії.
Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон заявив, що глава Білого дому Дональд Трамп змінив своє ставлення до України. За словами Макрона, прийшовши до влади, Трамп вважав, що Україна програє у війні проти РФ — саме тому він наполягав на необхідності якомога швидше домогтися укладення миру. У підсумку подій Трамп побачив, що заяви про поразку України були брехнею.
Як пише Financial Times з посиланням на власні джерела, Дональд Трамп був «надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму» щодо української кампанії повітряних ударів углиб території країни-агресора — РФ. Про це глава Білого дому сказав під час саміту «Великої сімки» у Франції на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Тим часом помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейці на саміті G7 у Франції нібито «нав’язували» президенту США Дональду Трампу шкідливі ідеї про те, що війну в Україні потрібно продовжувати. За його словами, главу Білого дому переконували, що ситуація на полі бою змінюється на користь Києва, що нібито не відповідає дійсності.
Інші новини:
Berliner Zeitung (BZ) — одна з найвідоміших щоденних газет Німеччини з унікальною та складною історією, що сягає корінням епохи Холодної війни.
Газета була заснована 21 травня 1945 року, одразу після закінчення Другої світової війни в Європі. Спочатку її заснувала радянська військова адміністрація, а першим головним редактором був радянський полковник Олександр Кірсанов, пише Вікіпедія.
Після створення Східної Німеччини (НДР) газета перейшла під контроль Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) і стала її ключовим друкованим органом у Східному Берліні. Вона піддавалася жорсткій партійній цензурі.
Після падіння Берлінської стіни та об’єднання країни в 1990 році газета змогла вижити (на відміну від багатьох інших східнонімецьких видань) і була приватизована. Її викуповували різні західні та міжнародні медіахолдинги (зокрема Gruner + Jahr та британська Mecom Group).
У 1990-ті роки видавці навіть ставили амбітну мету перетворити її на «німецьку Washington Post». Повністю реалізувати цю мету не вдалося, але вона залишилася одним із головних аналітичних видань регіону. Основна частина її читачів досі зосереджена в Берліні (особливо в його східній частині).
У вересні 2019 року Berliner Zeitung придбали німецькі ІТ-підприємці та мультимільйонери Хольгер і Зільке Фрідріх.
Історично газета тяжіла до лівоцентристського, ліберального крила.
В останні роки (особливо після 2022–2024 рр.) видання нерідко піддається критиці в Німеччині за свою позицію щодо Росії. Газету дорікають за надмірно м’який або «поблажливий» тон (наприклад, за публікацію гостьових колонок російського посла Сергія Нечаєва або авторів, які закликають до негайних переговорів на умовах Москви).