Головні тези:
Вже через три-шість місяців ситуація для Кремля може стати критичною, якщо ціна російської нафти утримається на рівні 40–45 доларів за барель, а зовнішній тиск на неї збережеться. Такий прогноз озвучив економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків, колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран в інтерв’ю Главреду.
Головним чинником, що визначає перспективи Росії на найближчі півроку, залишається вартість чорного золота на світових ринках.
«Прогноз на півроку залежатиме насамперед від цін на нафту. Причому не стільки від ціни на Brent, скільки від реальної ціни російської нафти. Ситуація, яку ми спостерігали в січні, лютому і навіть у першій половині березня, показала: якщо російська нафта протягом трьох-шести місяців коштує 40–45 доларів за барель, їхня економіка починає задихатися», - зазначив Шапран.
Втім, останніми місяцями Росія отримала несподіваний бонус ззовні, який дозволив їй тимчасово поліпшити фінансове становище.
«Війна навколо Ірану стала для них великою удачею. Вони скористалися цим і, за моїми оцінками, отримали додатково від 10 до 15 мільярдів доларів», - розповів економіст.
Однак цей ефект уже вичерпується, а нафтові котирування знову повертаються до низьких значень, повторюючи ситуацію початку року.
«Зараз вони намагаються продовжити цю ситуацію. Нібито США, Ізраїль та Іран уже трохи знизили напругу, ціни почали падати, і російська нафта також подешевшала. На початку липня її ціна становила приблизно 40 доларів за барель. При цьому у них залишався дорогий фрахт. Фактично на початку липня Росія знову повернулася до того анабіозного стану, в якому перебувала в лютому», - пояснив Шапран.
Щоб не допустити повернення до кризового стану, Кремль вдається до звичного інструменту - ескалації напруженості в регіонах, важливих для нафтового ринку.
«Але тепер вона знову намагається роздувати конфлікт - і всередині Ірану, і навколо нього. Знову активізувалися хусити, які традиційно є прихильниками РФ і фінансуються з Москви. Вони почали обстрілювати Саудівську Аравію», - розповів експерт.
Мета цих дій, на думку аналітика, - вплинути на глобальну кон’юнктуру ринку, хоча й не так ефективно, як раніше.
«Таким чином Росія через своїх партнерів намагається домогтися зростання світових цін на нафту. Зараз це допомагає їй вже не так сильно, як у березні-квітні. Але залежність Росії від цін на нафту, її бюджету, державних фінансів і загального добробуту становить приблизно 60–70%», - зазначив Шапран.
Ключовим інструментом впливу на нафтові доходи Кремля експерт називає координацію з зовнішніми покупцями сировини.
«Якщо вдасться або знизити ціни на нафту, або обмежити російський експорт за допомогою санкцій та співпраці з Індією, ситуація для Росії стане критичною. Індія свого часу скоротила частку російської нафти приблизно на 40% від свого імпорту. У лютому така ситуація вже була, і Трамп, наскільки я розумію, вплинув на це. Але після подій навколо Ірану індійці знову почали активніше закуповувати російську нафту», - розповів Шапран.
Щодо тривалості можливого опору Кремля в умовах жорсткого тиску оцінки економіста досить однозначні.
«Якщо обвалити російські нафтові доходи, не думаю, що вони протримаються більше трьох місяців. Можливо, спочатку не буде заворушень, але ми побачимо перехід економіки у стан 1990-х років, а потім - ще гірший. Саме динаміка ціни на російську нафту є ключем до відповіді щодо термінів. Чим гіршу ситуацію ми разом із партнерами створимо для Росії на нафтовому ринку, тим вища ймовірність, що РФ буде поступливішою на мирних переговорах», - підсумував Шапран.
Дивіться відео - Інтерв’ю Віталія Шапрана Главреду про наслідки ударів по складах у Росії:
Як писав Главред, у ніч на 31 липня та вранці в п’ятницю в країні-агресорі РФ пролунали вибухи. Логістичний склад Wildberries та нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» зазнали атак і горять у Волгограді. Одночасно дрони завдали удару по логістичному центру компанії в Зеленодольську, а в Нижньокамську після серії вибухів зафіксовано сильне горіння на НПЗ.
30 липня безпілотники атакували великий логістичний центр Wildberries у Пензенській області, на об’єкті спалахнула масштабна пожежа. Також під удар потрапив склад WB в Удмуртській Республіці.
29 липня Сили оборони України знищили склад Wildberries і атакували НПЗ у Рязані. На території логістичного центру спалахнула масштабна пожежа, а завод почав екстрено скидати тиск у системі.
25 липня в країні-агресорі Росії пролунали вибухи. Україна атакувала дронами склад Wildberries в Єкатеринбурзі на відстані близько 1750 кілометрів від адміністративного кордону.
У ніч на 24 липня російський Санкт-Петербург зазнав масованої атаки дронів. Виникли масштабні пожежі на двох складах Wildberries. Деякі сектори складів подвійного призначення знищені повністю.
Вночі на 23 липня у двох російських регіонах пролунали вибухи. Під удар, можливо, потрапив логістичний хаб Wildberries у Воронезькій області та об’єкт нафтопереробної промисловості в Ульяновській області.
Вночі на 22 липня Краснодарський край і Ставропольський край Росії атакували безпілотники. Спалахнули масштабні пожежі на території логістичних центрів Wildberries. Крім того, під удар дронів потрапив НПЗ.
Інші новини:
Віталій Шапран - економіст, фінансовий аналітик.
У 2007-2018 рр. працював головним аналітиком одного з провідних національних уповноважених рейтингових агентств, у 2018-2019 роках обіймав посаду головного експерта з питань грошово-кредитної політики Секретаріату Ради НБУ.
У листопаді 2019 року був призначений Верховною Радою України на посаду члена Ради НБУ.
З травня 2020 року - член редакційної колегії міжнародного наукового економічного журналу VUZF Review (Софія, Болгарія). Також є членом громадських організацій: Українське товариство фінансових аналітиків (УТФА) та Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів і страхувальників (УПАЗИКС). Має науковий ступінь PhD, який визнано в ЄС.