Коротко:
У російсько-українській війні поступово формується новий фронт - протистояння навколо космічної інфраструктури. Україна розширює перелік цілей для дальніх ударів, атакуючи не лише російські військові аеродроми, а й підприємства та об’єкти, пов’язані з космічною галуззю. Про це пише Forbes з посиланням на американських та британських експертів.
Однією з найпомітніших цілей став ракетно-космічний центр «Прогрес» у західній частині Росії. Підприємство випускає ракети сімейства «Союз», які використовуються для виведення на орбіту космічних апаратів, зокрема тих, що пов’язані із забезпеченням місій до Міжнародної космічної станції та запуском розвідувальних супутників.
Експертка Королівського коледжу Лондона Олена Гроссфельд вважає, що атака на «Прогрес» є частиною послідовної кампанії України проти російської космічної інфраструктури.
«Ця остання атака на російське виробництво, пов’язане з космосом, є лише черговим кроком у довгій серії», - сказала вона.
За словами експерта, раніше під удари вже потрапляли інші об’єкти, пов’язані з космічною галуззю РФ. Зокрема, на початку серпня було атаковано головний дослідницький центр «Роскосмосу» в підмосковному Корольові. Крім того, у червні 2026 року повідомлялося про удари по центрах космічного зв’язку в Дубні та інших об’єктах аналогічного призначення.
Додатковою проблемою для Росії можуть стати складнощі з відновленням пошкодженої інфраструктури. Гроссфельд зазначає, що через обмеження доступу до високотехнологічної продукції Москві доведеться шукати необхідні комплектуючі та сучасні мікросхеми через нелегальні канали постачання.
Forbes також нагадує про атаку українського безпілотника на радіотелескоп в окупованому Криму. Об’єкт спочатку створювався українськими фахівцями для забезпечення зв’язку під час космічних місій до Марса та Венери. Після захоплення півострова Росією обладнання почали використовувати для вдосконалення супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС.
На думку експертки Secure World Foundation Вікторії Самсон, характер українських ударів по російській інфраструктурі поступово змінюється. Вона звертає увагу на розширення переліку об’єктів, які стають потенційними цілями.
Космічний вимір війни почав формуватися ще в перші місяці повномасштабного вторгнення Росії. Самсон нагадує, що російська сторона завдавала ударів по наземній інфраструктурі супутникової мережі Viasat, яку Україна використовувала для забезпечення військового зв’язку. Згодом найважливішу роль у комунікації українських військових почала відігравати система Starlink.
Водночас Росія намагається розвивати власну супутникову систему зв’язку «Рассвет». Однак, за словами експерта, Москва поки що не має можливостей для повноцінного розгортання такого угруповання. Для виведення її супутників на орбіту планується використовувати ракети «Союз», що виробляються компанією «Прогрес».
Тим часом Україна продовжує нарощувати можливості далекого ураження. Президент Володимир Зеленський заявив, що нова крилата ракета FP-5 «Фламінго» змогла вразити космічний об’єкт на відстані близько 900 кілометрів від українського кордону. Одночасно українські сили атакували авіабазу «Саваслейка», де розміщуються російські ракетні носії.
Гроссфельд вважає, що збільшення дальності української зброї суттєво змінює ситуацію для російської військової інфраструктури.
«Жоден російський регіон не може бути в безпеці, і, звісно, космічні об’єкти та виробничі підприємства стають цілями», - заявила експертка.
При цьому вона звертає увагу на принципову відмінність між підходами двох сторін. За її словами, Росія завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, тоді як українські атаки зосереджені на військових об’єктах або об’єктах подвійного призначення. Зокрема, підприємство, що випускає обладнання для військового зв’язку, може розглядатися як військова ціль.
Однак поки що протистояння навколо космосу в основному залишається «наземною війною». Forbes зазначає, що ситуація потенційно може вийти за межі Землі. Експерти вказують на розробку Росією протисупутникової зброї та можливість оснащення ракети «Нудоль» ядерною боєголовкою.
У разі застосування ядерної зброї в космосі наслідки можуть виявитися масштабними: один вибух на орбіті здатний вивести з ладу велику кількість супутників зв’язку та систем спостереження.
Таким чином, удари по російських підприємствах та об’єктах космічної галузі стають частиною ширшого протистояння. Поки що воно розгортається переважно на землі, однак розвиток протисупутникових технологій підвищує ризик того, що війна поступово зачепить і космічну інфраструктуру безпосередньо на орбіті.
Серійного виробництва балістичних ракет в Україні не варто очікувати до закінчення війни. Про це повідомив директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський в ефірі телеканалу «Київ24».
Головна перешкода - швидкість, з якою противник змінює систему перехоплення. Рішення, які сьогодні пробивають захист, через кілька місяців можуть виявитися марними, тому кожен виріб проходить безперервне доопрацювання.
«Конвеєрного виробництва до кінця війни не буде. Бо будь-який засіб, який ми запускаємо на ворожу територію, вимагає постійного оновлення. Відповідно, говорити про серійне виробництво поки що зарано», - зазначив Храпчинський.
Класична модель, за якої підприємство штампує вироби одного типу, працює в іншій ситуації, переконаний Храпчинський: коли озброєння накопичують на складах або витрачають під час полігонних стрільб. У бойових умовах цикл інший - параметри та можливості виробу переглядаються кожні три-шість місяців.
Вихід експерт бачить в архітектурі самих виробів: конструкція має дозволяти швидко замінювати окремі вузли, не переробляючи всю платформу.
«Саме тому я наголошую, що будь-яка сучасна зброя має бути модульною», - додав Храпчинський.
Нагадаємо, «Главред» писав, що Сили оборони України 10 серпня завдали удару по нафтохімічному комбінату «Тобольскнефтехим» у місті Тобольську Тюменської області РФ. Зафіксовано влучання в центральну газофракціонуючу установку підприємства.
Раніше стало відомо, що 7 серпня в Єкатеринбурзі було атаковано великий склад компанії Wildberries на відстані понад 2000 кілометрів від українського кордону.
Напередодні, 6 серпня, у Башкортостані було уражено НПЗ «Башнефть-Новойл». У Ярославській області - майже за 700 кілометрів від нашого кордону - НПЗ «Славнефть-Янос».
Інші новини:
Forbes - американський діловий журнал, заснований у 1917 році, з 2014 року належить гонконгській інвестиційній групі Integrated Whale Media Investments, повідомляє Вікіпедія.
Forbes.com є частиною Forbes Digital, підрозділу Forbes Media LLC. До холдингу Forbes також входить частина RealClearPolitics. Разом ці сайти охоплюють понад 27 мільйонів унікальних відвідувачів щомісяця. Сайт Forbes.com працює під гаслом «Головна сторінка для світових бізнес-лідерів» і в 2006 році був визнаний найвідвідуванішим бізнес-сайтом у світі.
Forbes.com використовує «модель передплатників», за якою широка мережа «передплатників» пише та публікує статті безпосередньо на сайті.
У 2020 році Forbes отримав нагороду Webby People's Voice Award у номінації «Бізнес-блог/сайт».