Головне із заяви:
Україна продовжує далекобійні удари по нафтопереробній галузі країни-агресорки Росії у відповідь на атаки по українській енергетиці. Наступні кроки Києва вже визначені. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в Telegram.
Глава держави подякував кожному підрозділу за влучність, а Силам оборони і безпеки - за системність українських далекобійних санкцій.
Глава держави наголосив, що російські удари по українській інфраструктурі не припиняються, а Москва відкинула деескалацію. Водночас Зеленський нагадав, що війна може закінчитися, якщо таке рішення ухвалить Путін.
«Наші електростанції, енергомережі, теплове забезпечення, обʼєкти водопостачання, цивільна логістика - все це під постійними ударами «шахедів» та ракет. Росіяни не змінюють характеру своєї агресивної активності, відмовились від деескалаційних кроків, про які говорили партнери, і розраховують на подальші удари. Ми визначили наступні наші відповіді», - заявив він.
Президент не уточнив, які саме об'єкти було уражено. Водночас, як повідомив моніторинговий канал Exilenova+, вранці 6 листопада дрони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї РФ. Офіційного підтвердження ураження заводу наразі немає.
Як приклад Зеленський навів гуманітарну операцію в окупованих Олешках на Херсонщині. Там 27 жовтня запровадили режим тиші, а Міноборони РФ підтвердило припинення вогню.
Президент наголосив, що Україна прагне миру, однак рішення про припинення війни має ухвалити Москва.
«Як показав досвід гуманітарної операції в Олешках, якщо є рішення Путіна зупинити війну, може настати тиша. Україну не треба переконувати, що мир потрібен якнайшвидше. Ми цього хочемо. Треба, щоб Росія вирішила, що час війни вичерпано», - заявив глава держави.
За його словами, саме сукупний тиск на агресора здатен підштовхнути Кремль до діалогу.
«Наші далекобійні санкції, наші мідлстрайки, а також увесь тиск від партнерів проти Росії за цю війну - це те, що створює мотивацію до реальних переговорів», - підсумував Зеленський.
Фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі, директор спеціальних програм НТЦ Психея Геннадій Рябцев у коментарі Слово і Діло зазначив, що ефект ударів не варто оцінювати лише за кількістю пошкоджених заводів, адже частину установок росіяни вже відремонтували.
«Удари наносяться впродовж достатньо тривалого періоду часу, і велика кількість тих установок, які були пошкоджені, вже відремонтована і знову випускає нафтопродукти. Тобто зараз виробництво нафтопродуктів у російській федерації справді перебуває на мінімальному за останні 20 років рівні, але це не означає, що на російський ринок не надходять нафтопродукти у достатньому обсязі», - зазначив експерт.
Водночас, за словами Рябцева, кожне ураження великого НПЗ створює для Росії логістичні проблеми на внутрішньому ринку пального.
«Є проблеми, пов'язані з тим, що пошкодження того чи іншого нафтопереробного заводу призводить до проблем з логістикою. Наприклад, пошкоджується Московський НПЗ. Доти, доки не буде перенаправлено паливо з інших НПЗ, у Москві на окремих заправках може не бути бензину чи дизельного палива», - пояснив Рябцев.
Як повідомляв Главред, Зеленський в інтерв'ю Fox News заявив, що Україна може призупинити удари по російських НПЗ. За його словами, Київ готовий до паузи в ударах по НПЗ на період, коли США забезпечать Україну ракетами Patriot. Іншим варіантом президент назвав взаємну відмову сторін від ударів по енергетиці.
Тим часом Росія посилює атаки на українську енергосистему. В Укренерго назвали атаку 3 листопада однією з наймасштабніших на енергетичну інфраструктуру країни. Експерти прогнозують, що найважче взимку буде у прифронтових областях.
Наприкінці жовтня в окупованих Олешках стартувала гуманітарна місія. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про режим тиші в Олешках, який запровадили з 03:00 27 жовтня. Медіаторкою переговорів виступила перша леді США Меланія Трамп.
Читайте також:
Геннадій Рябцев – директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея", експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі, головний консультант у Національному інституті стратегічних досліджень, професор Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича у Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, професор, державний службовець 6 рангу.