Що сталося на Афіпському НПЗ:
В ніч на 11 червня безпілотники атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краї РФ. На території підприємства спалахнула сильна пожежа.
За даними місцевих пабліків, атака на нафтопереробне підприємство в селищі Афіпський почалася після півночі. Місцеві жителі повідомляли про звуки прольотів дронів з інтервалами в кілька хвилин.
У мережі з'явилися відео з роботою систем протиповітряної оборони та масштабною пожежею на території підприємства.
Афіпський НПЗ – один з найбільших нафтопереробних заводів на півдні Росії з проектною потужністю понад 6 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє паливо, яке, зокрема, постачається для російської окупаційної армії.
Дивіться відео атаки на Краснодар у Telegram-каналі Главреда за посиланням.
В Оперштабі Краснодарського краю підтвердили атаку і заявили про падіння уламків безпілотників у селищі Афіпському.
«В результаті сталося загоряння на території НПЗ», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що уламки БПЛА також впали за трьома адресами приватного сектора, в результаті загорілася господарська будівля, в одному будинку вибуховою хвилею вибило скління, порушено газопровід.
Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв заявив, що уламки БПЛА потрапили в багатоквартирний будинок у Краснодарі. В результаті сталося загоряння.
«На місці працюють оперативні та спеціальні служби. За попередньою інформацією, є двоє постраждалих. Зараз їм надають всю необхідну допомогу», — повідомив він.
Ще одна людина постраждала в Сіверському районі краю, пошкоджено приватні будинки, заявив губернатор.
За даними російського Telegram-каналу Astra, адреса пошкодженого будинку: вул. Московська, 61. Будинок розташований у Центральному внутрішньоміському окрузі Краснодара.
Як писав Главред, рано вранці 10 червня в російських Чебоксарах (Чуваська республіка) пролунала серія потужних вибухів. Над містом піднявся чорний дим. Ймовірно, під ударом ракет «Фламінго» опинився завод ВНІІР-Прогрес, що випускає компоненти для російської зброї.
Глава Чувашії Олег Ніколаєв підтвердив ракетний удар по місту.
Зазначимо, Чебоксари розташовані приблизно за 1000 кілометрів від кордону з Україною.
Крім того, під ранок 10 червня в Самарській області Росії пролунали вибухи. Губернатор писав про ракетну небезпеку в регіоні. Під удар дронів потрапив Новокуйбишевський нафтопереробний завод.
Після серії вибухів над територією НПЗ спалахнула пожежа і піднявся густий чорний дим.
Куйбишевський НПЗ у Самарі — це одне з найбільших підприємств нафтової галузі в регіоні, входить до складу ПАТ «НК «Роснефть». Відомо, що зараз переробні потужності НПЗ становлять не менше 8-9 мільйонів тонн нафти на рік.
Пізніше в Генеральному штабі ЗСУ підтвердили ураження підприємства з виробництва навігаційних систем для ракет і БПЛА, нафтопереробного заводу та танкера тіньового флоту.
Забезпечення російської армії паливом і надалі має пріоритетний характер, проте ключовим фактором є здатність РФ покривати ці потреби в умовах ударів по логістичній інфраструктурі та спроб її ізоляції. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
«Чи відбудеться це в липні чи в серпні — залежить від того, наскільки успішно вдасться ізолювати лінію фронту від паливного забезпечення», — зазначив експерт.
Він підкреслив, що певні проблеми з постачанням палива вже фіксуються по всій лінії фронту, а в російських інформаційних джерелах періодично з’являються скарги на труднощі із заправкою важкої техніки. Водночас, за його оцінкою, ці проблеми поки що не є критичними для боєздатності військ.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.