Ключові тези:
Під час першої хвилі нічної балістичної атаки по Україні Повітряні сили не отримали від іноземних партнерів попередження про запуск ракет. Однак під час наступних трьох хвиль така інформація вже надходила. Українська сторона з’ясовує причини збою в системі обміну даними, адже за балістичної загрози на реагування залишаються лічені секунди. Про це повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі Новини.Live.
Відсутність попередження зафіксували близько 22:40. За словами військового, подібна ситуація виникла й попередньої ночі, коли українська сторона також не отримала відповідних даних від партнерів. Наразі триває спільна робота, щоб встановити причини інциденту.
«Є певна система обміну інформацією, яка працює, але цього разу щось пішло не так. Виникли збої, які потрібно з’ясувати. Тому ми працювали над цим питанням і попередньої ночі, і цієї», - зазначив Ігнат.
Під час наступних трьох хвиль ударів, які тривали до сьомої ранку, попередження від партнерів уже надходили. Водночас військовий наголосив, що навіть своєчасне інформування не гарантує достатнього часу для реагування: балістичні ракети долають відстань до цілі надзвичайно швидко.
«Реагувати потрібно негайно, адже від моменту виявлення швидкісної цілі до можливого влучання можуть залишатися лічені секунди. Щойно надходить повідомлення про ракету, яка рухається в напрямку Києва, часу на реакцію майже немає. Іноді йдеться лише про 10–15 секунд, тому реагувати на перше попередження потрібно максимально швидко», - наголосив Ігнат.
Однією з особливостей нічного обстрілу стала значна кількість ракет, що рухалися балістичною траєкторією. За словами представника Повітряних сил, зафіксовано чотири влучання, однак не всі випущені ракети досягли цілей. Російські війська застосовували різні типи озброєння, зокрема ракети С-400 та «Циркон», намагаючись завдати масованого удару з різних напрямків. Цілями атак були об’єкти енергетичної інфраструктури України.
«Противник комбінує різні типи ракет. Застосовує С-400, а також “Циркони”. Це озброєння має різну вартість, тому для масованого удару з кількох напрямків Росія використовує різні засоби ураження», - сказав Ігнат.
Після обстрілу Києва в моніторингових каналах з’явилися повідомлення про можливе застосування Росією реактивних безпілотників проти західних регіонів України. Ігнат підтвердив, що такі апарати вже дрони до західної частини країни, зокрема до Івано-Франківської, Львівської та Рівненської областей.
Водночас масштаби майбутніх атак залежатимуть від виробничих і фінансових можливостей Росії. За оцінкою представника Повітряних сил, реактивні безпілотники дорогі у виробництві через вартість двигунів та інших компонентів, які мають ускладнювати їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).
«Реактивні безпілотники - недешева зброя. Лише один двигун може коштувати близько 40 тисяч доларів. Крім того, апарати оснащують додатковими компонентами, зокрема спеціальними антенами, які мають допомагати їм протидіяти засобам радіоелектронної боротьби», - зазначив Ігнат.
Він також звернув увагу на зміну інтенсивності російських атак безпілотниками. Якщо раніше Росія могла запускати сотні апаратів за одну атаку, то тепер, за спостереженнями військового, їхня кількість становить приблизно 120–150. Однак це не означає, що загроза для західних областей зникла.
Українські сили протиповітряної оборони продовжують випробовувати нові засоби перехоплення, зокрема турельні установки та дрони-перехоплювачі з реактивною тягою. Ефективність протидії залежатиме також від дальності польоту безпілотників, запасу пального та маси їхньої бойової частини.
Ігнат наголосив, що реактивні безпілотники за своїми характеристиками поступово наближаються до крилатих ракет. Як приклад він навів російську модель «Герань-5», яка за розмірами та льотно-технічними параметрами має ознаки такого типу озброєння.
Росія може знову завдати Україні комбінованого масованого удару ракетами та безпілотниками, однак її можливості для проведення атак такого масштабу обмежені. Військовий експерт Олег Жданов вважає, що одна з головних проблем Москви пов'язана зі станом стратегічної авіації, яка необхідна для застосування частини ракетного арсеналу.
"Повторити масований удар вони можуть... Але я думаю, що без авіації. У них величезна проблема зі стратегічною авіацією", - сказав Жданов у коментарі ТСН.ua.
Російське командування, за оцінкою Жданова, не відмовилося від планів масштабних атак, проте стикається з труднощами під час їх підготовки. Наявних ресурсів, на його думку, недостатньо для регулярного застосування такого самого обсягу озброєння, як раніше.
"Я думаю, що вони не відмовляються. Єдина причина, на мою думку, полягає в тому, що на сьогодні вони не здатні організувати такий масштабний удар", - зазначив експерт.
Окремим обмеженням залишається застосування ударних безпілотників. Жданов вважає, що українська протиповітряна оборона ефективно протидіє звичайним російським дронам «Герань-2», а виробництво реактивних безпілотників не забезпечує потреб російської армії.
"Вони хочуть завдати максимальних збитків, але при цьому, як бачите, навіть кількість реактивних дронів постійно коливається", - сказав Жданов.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, прем’єр-міністр Сергій Корецький поінформував про масовані удари по критичній інфраструктурі столиці та регіонів, внаслідок яких уражень зазнали всі три ТЕЦ у Києві. За його словами, через пошкодження ключових енергетичних потужностей щонайменше 600 тисяч абонентів залишилися без електропостачання, а також є загиблі та поранені серед цивільного населення.
Президент Володимир Зеленський деталізував масштаби ворожої атаки, зазначивши, що противник випустив 39 балістичних ракет та понад 120 безпілотників, унаслідок чого пошкоджено 26 об'єктів енергетики та 4 нафтогазові споруди. Очільник держави підкреслив нагальну потребу в міжнародній реакції та звернувся до партнерів по термінову допомогу з постачанням додаткових протиракетних засобів.
Водночас у ДСНС повідомили про ліквідацію наслідків нічного обстрілу Києва, де було зафіксовано влучання у житлові та нежитлові будівлі, зокрема пожежу площею 400 кв. м в одному з районів. На місцях уражень рятувальники евакуювали та врятували 16 мешканців; загалом відомо про 21 постраждалу особу, серед яких є дитина.
Читайте також:
Український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, речник Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена Данила Галицького (2022).
Юрій Ігнат закінчив Львівський інститут при Національному університеті «Львівська політехніка» (з 2009 року - окрема Національна академія сухопутних військ) за спеціальністю «Військова журналістика».
Станом на 2017 рік - начальник відділу редакції Повітряних сил Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія».
Нині - начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Повітряних сил Збройних сил України.