Ключові тези:
Тривале закриття навіть одного київського мосту здатне завдати столиці більшого удару, ніж здається на перший погляд. Місто не зупиниться, але кияни почнуть втрачати години в дорозі, а бізнес - клієнтів. Атаки на переправи можуть бути спрямовані не на параліч Києва, а на витіснення частини його мешканців. Таку думку висловив транспортний експерт Дмитро Беспалов в інтерв’ю Главреду.
Вразливість міста закладена в самій його географії. Понад 40% населення проживає на сході міста, решта - на іншому березі Дніпра. Розподіл майже рівномірний, хоча східна частина густіше заселена через багатоповерхову забудову.
«А ось із робочими місцями ситуація зовсім інша. За довоєнними даними, співвідношення становило приблизно 80 до 20: близько 80% робочих місць - на правому березі. Тому якщо ви живете на лівому березі, то, найімовірніше, працюєте на правому», - зазначив Беспалов.
На правому березі зосереджено значно більше вакансій: офіси, держустанови, міністерства, чимало медичних закладів.
Звідси - критична роль сполучення через Дніпро для щоденного ритму столиці. Експерт пояснює, що саме відбувається, коли його якість погіршується.
«Якщо ми погіршуємо транспортну доступність між лівим і правим берегами, місто не зупиняється. Але якщо дорога починає займати дві години, виникає інша проблема. Замість того щоб працювати, відпочивати, навчатися або користуватися товарами та послугами, людина витрачає зайву годину вранці й зайву годину ввечері просто на дорогу», - підкреслює Беспалов.
Такі втрати експерт називає величезними в соціально-економічному вимірі. Транспортні планувальники, навпаки, прагнуть скоротити тривалість поїздок, адже чим швидше містом переміщуються люди та вантажі, тим активніше працює економіка.
Саме в цьому Беспалов вбачає можливий задум ударів по переправах.
«Тому я вважаю, що мета таких атак може полягати не стільки в тому, щоб буквально паралізувати Київ, скільки в тому, щоб зробити місто менш комфортним і змусити частину людей виїжджати. Якщо пересування містом стає надзвичайно складним і небезпечним, це починає позначатися на малому бізнесі. Який сенс у кафе, якщо туди ніхто не ходить, бо людям небезпечно або занадто довго добиратися?» - припустив Беспалов.
За його словами, далі запускається ланцюгова реакція: скорочується економічна активність, а разом із нею й надходження.
Окремий ризик експерт вбачає в іміджевому аспекті. Київ є столицею та певною мірою вітриною України для іноземних партнерів, які сюди навідуються.
«Раніше ми могли говорити, що місто добре захищене, що тут працюють «Патріоти». Зараз ситуація сприймається вже інакше. І якщо зараз ще деякі делегації приїжджають, то це може бути ненадовго», - застерігає експерт.
Як писав Главред, перший удар Південний міст отримав вдень 1 жовтня, коли два дрони влучили поблизу його опори. Рух метро та наземного транспорту зупинили, але фахівці «Київавтодормосту» критичних пошкоджень не виявили.
Моніторинговий канал «єРадар» повідомив, що окупанти здійснили атаку реактивним БПЛА безпосередньо по конструкції Південного мосту в Києві.
Того ж вечора росіяни атакували міст повторно, і цього разу наслідки виявилися серйознішими. За попередніми даними, дрон пошкодив опору мосту, відбійник, дорожнє полотно та захисну бетонну огорожу метрополітену. Рух транспорту по мосту знову зупинили, а фахівці метро знеструмили колію.
Вночі 2 жовтня російська окупаційна армія атакувала Київ. Під удар знову потрапив Південний міст. У зв’язку з нічними атаками в Києві тимчасово обмежено рух громадського транспорту по окремих мостах, а саме по Південному мосту, мосту «Метро» та мосту Патона.
Вранці 3 жовтня росіяни завдали удару по Північному мосту в столиці.
На Північному мосту пошкоджено дорожнє полотно та контактну тролейбусну мережу. Рух по мосту з лівого на правий берег тимчасово перекрили.
3 жовтня у Київській міській військовій адміністрації повідомили, що на Південному мосту обмеження руху під час повітряної тривоги діє лише в одному напрямку. Транспорт з лівого на правий берег рухається без будь-яких перешкод, тоді як у зворотному напрямку рух зупиняють на чверть години з моменту оголошення сигналу тривоги, після чого його відновлюють.
Більш жорсткий режим запроваджено на Подільсько-Воскресенському мосту. Там транспортний потік зупиняють двічі - і на початку, і після завершення тривоги.
Решта мостів столиці продовжуватимуть працювати у штатному режимі незалежно від повітряних тривог. Без обмежень рухатиметься транспорт по Північному, Дарницькому мостах, мосту Патона та мосту «Метро».
У столичній адміністрації закликали водіїв заздалегідь врахувати ці правила.
Інші новини за темою:
Дмитро Беспалов - український транспортний експерт, фахівець із транспортного планування та моделювання. Директор компанії ProMobility («Про мобільність»), співзасновник Bespalov Lab («Беспалов ЛАБ») та старший викладач кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА).
У 2008 році закінчив КНУБА за спеціальністю «Міське будівництво і господарство», після чого розпочав роботу на кафедрі університету. Професійно займається транспортним моделюванням понад 18 років, працював над проєктами в Україні та за кордоном. Серед замовників і партнерів його проєктів - Світовий банк, ЄБРР, EGIS, PTV Group та Zaha Hadid Architects.
У 2019 році був позаштатним радником заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури, а у 2021–2024 роках - позаштатним радником міністра інфраструктури, а згодом віцепрем’єр-міністра з відновлення України. Також у 2019–2024 роках входив до Технічної ради Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Спеціалізується на питаннях міської мобільності, організації громадського транспорту, транспортного моделювання, дорожньої інфраструктури та планування транспортних систем. Є автором і співавтором наукових робіт у цій сфері.