Мирні переговори у Женеві: Зеленський заявив про три різні позиції щодо Донбасу

Україна підтримує продовження діалогу, але не погодиться на умови, що передбачають відмову від територій / Колаж: Главред, фото: УНІАН, t.me/umerov_rustem ​

Україна підтримує продовження діалогу, але не погодиться на умови, що передбачають відмову від територій.

Головні тези:

Президент Володимир Зеленський розкрив деталі мирних переговорів у Женеві, які відбулися 17-18 лютого. За його словами, сторони просунулися в питаннях військового напрямку. Однак у політичних питаннях - зокрема в тому, що стосується Донбасу - у всіх сторін різна позиція. Новий раунд переговорів також відбудеться у Швейцарії.

В інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану Зеленський анонсував документ, де будуть прописані всі деталі того, "як можна або як необхідно здійснювати моніторинг одразу після припинення вогню".

У питанні територій, за його словами, є три різні позиції.

"По політичному напрямку все складніше. У нас немає єдиної позиції - навіть у тристоронньому форматі. У нас три різні точки зору з питання територій", - зазначив Зеленський.

За його словами, у 2025 році в ході мирних переговорів у Саудівській Аравії США запропонували припинити вогонь, зупинитися по лінії розмежування і вирішувати територіальне питання виключно дипломатичним шляхом.

Зараз же сторони "трохи вийшли з тієї позиції", коли США сказали про необхідність говорити про вільну економічну зону.

"Ми відповіли: "Послухайте, ми дотримуємося тієї ж американської позиції, яка була запропонована в Саудівській Аравії... Тому моя позиція - я хочу підтримати будь-який формат, щоб не припиняти діалог. Але це не означає, що я прийму все", - пояснив Зеленський.

Україна не вийде з Донбасу

Зараз Росія пропонує Україні самостійно вийти з Донбасу, після чого війна нібито закінчиться. Однак Київ не може на це піти і не буде юридично визнавати території російськими.

"Ми не можемо просто піти. Як таке взагалі можливо? Це наша територія. І та частина, яка зараз окупована - теж наша територія... Так, це тимчасово окуповані території. Це дуже болісно для нас. Але давайте зупинимося там, де ми знаходимося. І це вже великий компроміс", - заявив Зеленський.

Президент підкреслив, що не може підтримати ідею про те, щоб добровільно віддати територію.

"Просто так віддати її добровільно? Я не можу підтримати таку ідею. І думаю, що навіть у дуже складних обставинах я не впевнений, що наш народ буде до цього готовий. Тому що, як ви сказали, десятки тисяч українців загинули, захищаючи цю частину України", - сказав Зеленський.

Він додав також, що Україні потрібні гарантії безпеки від США, а також присутність представників Європи в Україні і українська армія в розмірі 800 тисяч.

"І один з дуже важливих моментів - лінії оборони. Тому коли ми говоримо про безпеку, коли ми говоримо про Донбас, про Донецьку область, я також думаю як президент про лінії оборони, які там дуже сильні", - додав Зеленський.

Мирний план США з 20 пунктів / Інфографіка: Главред

Де відбудеться новий раунд мирних переговорів

Президент України заявив, що наступний раунд мирних переговорів знову відбудеться в Швейцарії.

"Я завжди порушував це питання, при всій повазі до Близького Сходу та інших країн... Це агресія проти нас і проти Європи. Тому я вважаю, що мирні переговори повинні проходити в Європі", - сказав Зеленський.

Дивіться відео - Зеленський сказав, де відбудеться новий раунд мирних переговорів:

Мирні переговори в Женеві - що відомо

Як писав Главред, 17-18 лютого в Женеві відбулися тристоронні переговори між США, Україною та РФ.

Глава Офісу президента Кирило Буданов заявив, що розмова була "непростою, але важливою". За його словами, українська команда готується до продовження зустрічей вже найближчим часом.

За даними ЗМІ, російська делегація на переговорах у Женеві не змінила першочергових вимог для врегулювання війни РФ проти України. Українській делегації вдалося витримати тиск з боку російської сторони під час переговорів.

Прессекретар Білого дому Керолайн Левітт заявила, що на переговорах обидві сторони продемонстрували "значний прогрес".

За даними The New York Times, сторони намагалися знайти рішення щодо контролю над Донбасом, який залишається однією з ключових перешкод для мирної угоди.

"Україна відмовилася від виведення військ в односторонньому порядку, оскільки це може загрожувати новою агресією з боку Росії. Київ також наполягає на гарантіях безпеки", – зазначають джерела видання.

Повідомляється, що Україна та Росія обговорили можливість створення демілітаризованої зони на Донбасі, яка не буде контролюватися жодною зі сторін.

Чи існує дедлайн щодо укладення мирної угоди: думка експерта

США, ймовірно, хотіли б, щоб ключові домовленості між Україною і Росією – за посередництва Вашингтона – могли бути досягнуті в кінці весни або на початку літа. Про це в інтерв'ю Главреду заявив експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

"У такому випадку Республіканська партія та команда Трампа змогли б влітку будувати свою передвиборчу кампанію, спираючись на цей результат як на зовнішньополітичний успіх", - зазначив він.

У Трампа усвідомлюють: якщо до початку літа вдалося б схилити Росію до підписання хоча б якихось домовленостей, це могло б змусити її відкласти плани щодо літнього наступу.

"Водночас варто розуміти, що це не остаточна позиція. Найімовірніше, згаданий дедлайн - кінець весни або початок літа - міг бути озвучений американською стороною не у формі ультиматуму, а як намір або побажання, при якому США було б зручно і вигідно фіналізувати домовленості до початку літа", - пояснив експерт.

Інші новини:

Про персону: Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко - український політолог і безпековий аналітик, спеціаліст з міжнародної безпеки, воєнної політики, гібридних загроз і стратегій. Обіймає посаду в.о. виконавчого директора Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

До приєднання до «Демініціатив» у 2023-му, був доцентом і запрошеним лектором у кількох українських університетах — зокрема у Національному університеті «Острозька академія» і Українському католицькому університеті.

Має досвід стажування у штаб-квартирі НАТО та штабі Об’єднаних Збройних Сил НАТО у Європі.

Коментує питання допомоги Україні, міжнародної підтримки, ризиків, пов’язаних із геополітичним тиском, а також довгострокових сценаріїв розвитку безпеки в умовах повномасштабної війни в Україні.

Новини заразКонтакти