Головне із заяви Зеленського:
Україна та Росія готуються до найбільшого обміну військовополоненими за весь час повномасштабної війни. Домовленість підтвердили посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі з Володимиром Зеленським у Дубліні. Наступний раунд мирних переговорів, за словами українського лідера, відбудеться вже за участю Європи.
Підсумки тижня зустрічей президент Володимир Зеленський виклав у Telegram-каналі. Глава держави виділив три ключові результати. Перший - масштабне звільнення полонених. Другий - повноцінне залучення європейських представників до переговорного процесу на рівних умовах. Третій - підготовка нових зустрічей у багатосторонньому форматі.
Окремо президент наголосив, що Київ відстоює не лише власні інтереси, а й інтереси всього континенту. Він подякував Віткоффу та Кушнеру за інтенсивний діалог, а Ірландії - за організацію саміту Європейської політичної спільноти та надану платформу для контактів. Завершуючи звернення, Зеленський дав зрозуміти, що пауз у переговорному процесі не передбачається.
«Дипломатія й надалі буде активною», - наголосив Зеленський.
Найвідчутніший для українських сімей підсумок зустрічей президент Володимир Зеленський розкрив у спілкуванні з журналістами в Дубліні. Розмова з американцями в Ірландії відбулася після того, як Віткофф і Кушнер повернулися з Москви, де вели переговори з диктатором РФ Володимиром Путіним.
Для Києва цей напрямок залишається пріоритетним. Повернення захисників із російського полону президент поставив першим пунктом у списку досягнень тижня.
«По-перше, результат дуже важливий, і тепер, слідом за Росією, американська сторона також підтвердила, що ми обміняємося військовополоненими. Як мені сказали Стів і Джаред, це буде найбільший обмін військовополоненими», - заявив Зеленський.
Окрім гуманітарного напрямку, у Дубліні обговорювали й місце проведення нового раунду. Президент Володимир Зеленський назвав два можливі майданчики - один на Близькому Сході, інший - у Європі. Остаточне рішення, за його словами, ухвалять переговорні групи, а Київ готовий до будь-якого з варіантів.
«Можуть бути й в Еміратах, і в Швейцарії, ви знаєте, це залежить уже від команд. Тобто ми відкриті», - сказав Зеленський.
Глава держави пояснив, що його позиція гранично проста: за можливості прискорити процес, щоб повернути людей з полону, рухатися до припинення вогню та наступних етапів врегулювання.
Президент також підтвердив, що за столом наступних мирних переговорів буде Європа. За його словами, для України це було принциповою умовою, за яку Київ боровся два роки.
На запитання про позитивні сигнали Зеленський відповів обережно й дав зрозуміти, що частина домовленостей поки що залишається за кадром.
«Буде наступна зустріч... Дай Боже, щоб війна завершилася... І ще багато різних речей, про які я поки що не готовий говорити», - відповів глава держави.
Європейська тема знайшла продовження у відповідях президента щодо майбутнього устрою оборони континенту. Журналісти запитали Володимира Зеленського, чи може він розповісти про формування нової системи безпеки в Європі та чи зацікавлений у цьому процесі Путін.
Президент зізнався, що про наміри господаря Кремля не знає. Однак всю подальшу структуру він пов’язав із тим, яким буде фінал російської агресії.
«На мій погляд, багато що залежить від того, коли і як закінчиться війна в Україні. І це вплине на всі наступні кроки. Усі ці кроки будуть зроблені після закінчення війни, після надання гарантій безпеки Україні», - сказав Зеленський.
Український лідер наголосив, що надійний захист України вже сьогодні невіддільний від захисту всього континенту. За його словами, країна вже стала оборонним рубежем Старого Світу.
«Україна вже має можливості, які є серйозними для Європи. Ми є частиною Європи і вже є частиною архітектури безпеки», - пояснив президент.
Президент Володимир Зеленський описав, як виглядатиме система захисту Європи у разі членства України в Альянсі. За його словами, тоді сформується єдина структура, оскільки в блоці з’явиться нова сильна держава з потужною армією.
«До речі, у Європі всі цьому раді. Ми сьогодні про це говорили. Усі дуже раді перспективі нашого вступу до НАТО», - сказав український лідер.
Якщо ж Україна не вступить до НАТО, то, як зазначив Зеленський, Європі доведеться вибудовувати іншу архітектуру безпеки.
Дивіться відео - Заяви Зеленського, Віткоффа та Кушнера після переговорів у Дубліні:
Як писав Главред, 10 листопада в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів завершився перший день тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо врегулювання війни. Учасники перебували за столом переговорів понад чотири години.
Другий день переговорів в Абу-Дабі тривав щонайменше дві години. Сторони обговорили архітектуру майбутньої безпеки та гуманітарні питання. Територіальне питання залишається однією з найскладніших перешкод для досягнення домовленостей.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі делегація країни-агресора Росії відмовилася обговорювати енергетичне перемир’я та перемир’я на морі. Тепер Київ розраховує, що відповідь Кремля привезуть посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які мають зустрітися з Путіним.
12 листопада спецпосланці президента США прилетіли до Москви на зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним.
Під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером Путін висловився проти обговорення так званих «сірих зон» і заявив, що Москва визнає лише один варіант розмежування. За його словами, для Росії існує лише одна лінія розмежування з Україною - лінія державного кордону.
Також 12 листопада Зеленський зустрівся зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером в ірландському Дубліні. Переговори розпочалися близько 23:00 за київським часом і тривали менше години. Віткофф і Кушнер заявляли, що планують поінформувати Зеленського про результати бесіди з Путіним та обговорити подальші кроки.
Політолог, директор аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов в інтерв’ю Главреду зазначив, що Вашингтон намагатиметься продемонструвати результат переговорів ще до кінця року.
«Найімовірніше, протягом найближчого місяця Білий дім докладатиме максимум зусиль, щоб хоча б до кінця року досягти певного результату в переговорному процесі», - сказав експерт.
Водночас політолог скептично оцінює шанси на швидкий прорив, адже позиції сторін залишаються надто віддаленими.
«Але це фантазії, які не мають нічого спільного з реальністю: забагато перешкод - і в позиції Кремля, і в позиції України, і в позиції Європи. Тому якщо щось і зміниться, то в кращому разі ближче до весни, не раніше», - пояснив Золотарьов.
Інші новини: