Головне із заяви Лещенка:
Україна на тристоронніх переговорах в Абу-Дабі 10–11 листопада пропонуватиме зупинити війну по нинішній лінії фронту без жодних територіальних поступок, яких домагається країна-агресорка Росія. Серед інших тем – секторальне перемир'я в енергетиці та Чорному морі, а також підготовка зустрічі лідерів України, США та Росії. Про це заявив радник Офісу президента Сергій Лещенко в ефірі телемарафону.
Відповідаючи на запитання, які питання Київ порушить на зустрічі, Лещенко окреслив головну умову припинення вогню.
«Україна пропонує припиняти війну на умовах, які є справедливими, тобто зупинка фронту там, де зараз відбувається боєзіткнення, без жодних поступок українською землею, які намагається Росія собі виторгувати, фактично, з одного боку, граючи з американською адміністрацією начебто прихильного до переговорів партнера, а насправді продовжуючи вбивство українських громадян, але без успіху на фронті і атакуючи українські тилові міста», – наголосив радник.
За його словами, Україна також пропонує перейти до секторального припинення війни, наприклад в енергетиці, розблокувати порти в Чорному морі або обговорити питання зустрічі лідерів України та Росії.
Справжнім результатом переговорів, за словами Лещенка, можна буде вважати досягнення хоча б одного секторального перемир'я. Як приклад прогресу він навів кількаденне припинення вогню в Олешках.
«Станом на зараз ми маємо прогрес, було кількаденне припинення вогню в Олешках, це наслідок активної української дипломатії. Якщо є воля, Росія може організувати таке перемир'я», – зазначив радник ОП.
Лещенко зауважив, що Росія й надалі висуває Україні територіальні претензії, обґрунтовуючи їх фейковими референдумами 2022 року. Водночас, за його словами, ці «голосування» не проводили в містах, які окупанти зараз намагаються забрати через ультиматуми.
«…якщо навіть вірити в їхні фейкові референдуми, які вони проводили в 2022 році, то ці «референдуми» ніколи не відбувалися в тих містах, які вони зараз без успіху на фронті намагаються забрати через ультиматум й атакуючі тилові міста. У Краматорську, Слов'янську «референдумів» не було», – нагадав Лещенко.
Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко ще в жовтневому інтерв'ю Главреду наголошував, що секторальне перемир'я не запрацює лише на рівні заяв – його мають детально опрацювати делегації.
«Взагалі, нагадаю, що і щодо енергетичного, і щодо морського перемир'я має відбутися тристороння зустріч на технічному рівні. Не можна просто оголосити: "У вас енергетичне перемир'я - і всі замовкають". Усе це має бути детально опрацьовано, причому навіть не стільки в політичній підгрупі, скільки у військовій», – пояснив політолог.
Позиція Києва щодо енергетичного перемир'я, на думку експерта, незмінна: Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо Росія перестане бити по українській енергетиці.
«Україна й до цього була прихильною до енергетичного перемир'я за умови, що Росія не завдаватиме ударів по енергетичних об'єктах. Тоді ми перестанемо бити по їхніх НПЗ. Все дуже просто: якщо росіяни зупиняються, тоді енергетичне перемир'я працюватиме», – зазначив Чаленко.
Водночас він вважає, що без політичної волі Кремля домовленості не буде, хоча Україна свою готовність уже демонструвала.
«Хоча невелика ймовірність такого рішення все ж таки залишається. Для цього потрібна насамперед політична воля Кремля. Україна свою готовність уже неодноразово демонструвала», – підсумував експерт.
Як повідомляв Главред, президент Володимир Зеленський провів півторагодинну розмову зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорили підготовку до нових тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією. Зеленський наголосив, що темп перемовин має бути максимально інтенсивним.
Тим часом Росія нібито висунула власні умови енергетичного перемир'я. За даними аналітика Сергія Павлюченка, посланець Кремля Кирило Дмитрієв повідомив, що енергетичне перемир'я можуть оголосити до Нового року, якщо сторони опрацюють усі домовленості. Умовою Москви, за цими даними, є припинення українських ударів по будь-яких об'єктах цивільної інфраструктури, насамперед нафтогазової.
Американська сторона також готується до зустрічі в Абу-Дабі. Зять і радник президента США Джаред Кушнер назвав п'ять цілей нової архітектури безпеки Європи. Президент США Дональд Трамп заявив, що майбутня угода може охопити не лише Україну, а й усю Європу.
Читайте також:
Ігор Олегович Чаленко - український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.