Читайте в матеріалі:
Телефонна розмова президента Фінляндії Олександра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з Володимиром Путіним спричинила найглибший розкол між північними союзниками з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Скандал викрив і ширші суперечності в Європі щодо того, як поводитися з Москвою, повідомляє Politico.
Наслідки телефонної розмови, що відбулася 27 жовтня, досі відчуваються в європейських столицях - напередодні переговорів російської та української делегацій із посланцями Дональда Трампа в Абу-Дабі цього тижня. Уряди сперечаються, хто має представляти Європу на майбутніх переговорах, і так і не дійшли згоди в ключовому питанні: чи наближає діалог із Путіним мир, чи лише винагороджує агресора. Ці теми обговорюватимуть на неформальному саміті ЄС у Дубліні, проте мало хто розраховує на одностайність.
В інтерв’ю виданню в Осло Стьоре розповів, чому вони зі Стуббом вирішили поговорити з главою Кремля, який веде гібридну війну проти континенту й щодня вбиває українських мирних жителів дронами та ракетами.
«Ми тісно співпрацюємо з нашими європейськими партнерами у підтримці України, але єдиний голос, який доходить до Москви, лунає з Вашингтона. У нас добрі й відкриті стосунки з американськими переговірниками, з американською адміністрацією, але ця [війна] відбувається в Європі. А жити місяць за місяцем з думкою, що ця війна закінчиться без переговорів Європи з Москвою, - це, на мою думку, ілюзія», - наголосив норвезький прем’єр.
Багато європейських чиновників неофіційно визнають, що більше не довіряють Вашингтону захист інтересів ані Європи, ані України.
«Важливо, щоб Дональд Трамп не був єдиним лідером Заходу, який розмовляє з Путіним. Нам потрібно, щоб проукраїнські лідери теж доносили свої повідомлення до Путіна», - зазначив один із високопоставлених чиновників.
Сторони заздалегідь домовилися про формат: кожна по черзі виклала підготовлені позиції без втручання іншої. Під час 90-хвилинної розмови Стубб і Стьоре спочатку передали повідомлення Зеленського: територіальні питання можна обговорювати лише на рівні лідерів віч-на-віч, а насамперед потрібні кроки щодо деескалації. Далі йшлося про безпеку Балтійського моря та збереження його відкритим для торгівлі.
Однією з цілей дзвінка було оцінити стан Путіна. За словами Стьоре, той поводився раціонально й професійно, а його аргументи звучали чітко. Російський лідер серйозно сприйняв ідею зустрічі в Абу-Дабі й пообіцяв доручити переговірникам підготуватися до неї.
«Сам факт, що він бере слухавку, що у нас є, знаєте, інші канали зв’язку, на мою думку, свідчить щонайменше про готовність сісти за стіл», - вважає Стьоре.
Один із співрозмовників видання стверджував, що Путін прочитав північним лідерам довгу лекцію про слов’янську історію та витоки війни. Інші обізнані чиновники це спростували, назвавши такі твердження російською пропагандою, покликаною принизити європейців.
«Я був присутній. Він цього не робив. Але, якщо чесно, він може дати своє пояснення, а ми на нього відповідаємо», - підкреслив Стьоре.
Попри це норвезький прем’єр не впевнений, що Кремль дійсно готовий до угоди. Фінська та норвезька сторони не очікують великого прориву в Абу-Дабі.
Оголошення про розмову спричинило публічну дипломатичну бурю: лідери Данії та Швеції якраз перебували в Гельсінкі на засіданні Північної ради й не приховували роздратування перед телекамерами.
«Я дуже скептично ставлюся до цієї норвезької та фінської ініціативи. Гадаю, нам слід зберігати єдність Європи, а не діяти поодинці», - заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Шведський прем’єр Ульф Крістерссон наголосив, що мир має досягатися силою, а не умиротворенням агресора. Ініціативу розкритикувала й Литва. Ще різкіше висловлювалися дипломати в кулуарах.
«Занадто багато чоловіків середнього віку, які хочуть потрапити в підручники історії як ті, хто поклав край цій війні. Путін просто виграє від започаткування більш нормалізованого діалогу з рештою світу - і продовжує бомбити та вбивати невинних людей в Україні», - сказав один із дипломатів ЄС.
Головна претензія союзників стосувалася браку координації. Чиновники, обізнані з підготовкою дзвінка, запевняють, що Данію, а також керівництво Франції, Німеччини та США попередили заздалегідь. Втім, Фредеріксен, ймовірно, розраховувала на більш завчасне повідомлення та реальну можливість впливати на планування.
Стьоре відкидає звинувачення і відмовляється вибачатися.
«Вона має рацію, бо я не питав - ми не просили дозволу. Ми консультуємося між собою в «північній сім’ї», але це не механізм, за яким такий крок вимагає згоди всіх північних країн, 27 європейських держав чи когось іще», - підкреслив він.
Стубб і Стьоре наполягають, що висловлювалися лише від імені своїх держав, які межують з Росією. Вони детально узгодили позицію із Зеленським перед розмовою та поінформували його після неї. Критика стала настільки гострою, що український президент публічно заступився за лідерів північних країн.
«Вони дійсно нам допомагають», - заявив Зеленський.
Несподівану підтримку ініціатива отримала й у Москві.
«Вважаю, це було правильно. Зрештою, в Європі є люди, які не хочуть завдати Росії стратегічної поразки, а прагнуть налагодити якийсь конструктивний діалог», - сказав Путін.
Попри поразки на проміжних виборах, Трамп, як і раніше, диктує темп переговорів, тоді як Європа досі не має голосу, здатного зрівнятися з американським за столом переговорів.
Як писав Главред, Україна та Росія за посередництва США проведуть новий раунд тристоронніх переговорів 10–11 листопада в Абу-Дабі. Планується обговорити домовленості щодо безпеки, деескалації, гуманітарних питань та подальших кроків на шляху до мирного врегулювання.
Центральним питанням зустрічі стане захист України після війни. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо.
Росія направляє на тристоронні переговори в Абу-Дабі делегацію вищого рівня, ніж на попередні раунди. Склад російської делегації може свідчити про готовність Москви до більш змістовних переговорів, пише Bloomberg.
Президент США Трамп заявив, що завершення війни в Україні може обернутися масштабною угодою, яка вийде далеко за межі українського питання і торкнеться всієї Європи.
Пізніше спеціальний представник американського лідера Джаред Кушнер розкрив деталі можливої угоди та окреслив п’ять цілей нової архітектури безпеки Європи.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ідея президента США розпочати з нової архітектури безпеки в Європі, поки країна-агресор Росія не хоче говорити про завершення війни, є небезпечною. За словами глави держави, з боку Москви немає жодних сигналів про готовність до миру.
Інші новини:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.