Головне з публікації Financial Times:
США запропонували європейським країнам розморозити частину суверенних активів Росії, заблокованих після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Ці кошти Вашингтон пропонує передати до спеціальної структури під своїм наглядом. Таким чином команда Дональда Трампа розраховує повернути Володимира Путіна за стіл переговорів. Ідею озвучили минулого тижня в Маямі на зустрічі з представниками України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС та НАТО, повідомляє Financial Times.
Ініціативу представили спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер. За даними чотирьох обізнаних співрозмовників видання, американська сторона запропонувала кілька способів вивільнення коштів. Один із них - новий фінансовий інструмент спеціального призначення, який контролюватиме Вашингтон.
Європейські делегати відхилили цей план. Однак сама пропозиція стривожила європейські столиці та Київ. Там замислилися над справжніми намірами США та над тим, наскільки по-різному союзники бачать тиск на Москву.
«Їм сказали, що цього просто не станеться», - розповів один із співрозмовників FT, описуючи реакцію європейців.
За даними джерел, присутні на зустрічі представники Європи виступили і проти відмови від контролю над засобами, і проти повернення Росії хоча б якоїсь їхньої частини.
Американський чиновник пояснив FT, що долю заморожених активів обговорювали як елемент комплексної мирної угоди. Як саме кошти будуть вивільнятися і на що їх витратять, поки що не вирішено. За його словами, ідей щодо післявоєнного використання цих грошей висували чимало. Українські учасники переговорів додали, що з американцями цю тему порушували й на попередніх зустрічах.
Вашингтон також попросив Київ підготувати план, як будуть витрачатися кошти з будь-яких джерел. Крім того, США хочуть, щоб Україна разом зі Світовим банком провела антикорупційні реформи та посилила підзвітність.
Це не перший сигнал про готовність Білого дому до економічних поступок Москві. Раніше The New York Times із посиланням на обізнаних чиновників писала, що адміністрація Трампа пропонувала Росії низку економічних поступок, зокрема можливе розморожування мільярдів доларів, щоб домогтися часткового припинення вогню. Серед інших варіантів обговорювали продаж закордонних активів «Лукойлу» групі близькосхідних інвесторів, серед яких є люди з діловими зв’язками з американськими переговірниками.
Зустріч у Маямі збіглася в часі з новим кроком назустріч Кремлю. Після телефонної розмови з Путіним Трамп 9 жовтня оголосив про угоду щодо поставок російського дизельного палива. Мінфін США того ж дня видав тимчасову генеральну ліцензію. Згідно з нею, санкції до квітня 2027 року не застосовуватимуться до поставок російського дизельного палива, завантаженого на танкери станом на 9 жовтня.
Західні союзники заморозили близько 260 млрд євро російських державних активів у 2022 році, більша частина цієї суми зберігається в ЄС. Україна вже отримала від країн G7 кредит на 45 млрд євро, забезпечений доходами від цих коштів. При цьому багато європейських столиць виступають проти використання самих активів через юридичні ризики.
Наприкінці минулого року лідери ЄС зобов’язалися спрямувати ці кошти на відновлення України, якщо Росія не виплатить репарації. Будь-яке рішення про розморожування вимагає консенсусу всіх 27 країн блоку, що малоймовірно. Схожий пункт був і в американському мирному плані з 28 пунктів, який рік тому так і не отримав підтримки.
Тим часом у Москві готуються боротися за заблоковані мільярди. За даними FT, прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков у середу заявив російським державним ЗМІ, що Москва докладе всіх зусиль, щоб повернути, за його словами, «вкрадені активи».
«Це включає юридичну роботу, судові процеси та судове переслідування», – підкреслив Пєсков.
Як писав Главред, переговори представників США, країн E3, Єврокомісії, України та НАТО в Маямі щодо шляхів деескалації та завершення війни з Росією завершилися раніше, ніж планувалося. Другого дня переговорів не було.
Зустріч відбулася 9 жовтня в закритому заміському клубі Shell Bay Club, співвласником якого є Стів Віткофф. До складу української делегації входили голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умеров, керівник Офісу президента Кирило Буданов та перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця.
Порядок денний зустрічі охоплював одразу кілька рівнів - від найближчих місяців до післявоєнної архітектури безпеки.
«Обговорення охопили широке коло питань, зокрема короткострокові заходи, пов’язані з підготовкою до зими (енергетична стійкість, експорт зернових), гарантії безпеки, а також довгострокові домовленості щодо безпеки України та Європи з метою запобігання майбутнім конфліктам і підтримки післявоєнного відновлення та економічного процвітання України, включаючи вступ до ЄС», - повідомив Віткофф у соцмережі X.
За словами спецпредставника, плідний обмін думками дозволив визначити напрямки для подальшого опрацювання перед наступним контактом Сполучених Штатів із Росією.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня оголосив про домовленість із главою Кремля Володимиром Путіним щодо поставок російського дизельного палива на американський та світовий ринки.
Умови угоди Трамп виклав у Truth Social, детально описавши графік відвантажень на найближчі місяці.
«Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої було узгоджено, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного палива на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада та 1 000 000 тонн одразу після цього», - написав Трамп.
Загальний обсяг, за його словами, має сягнути 3 млн тонн у стислі терміни. У поєднанні з нафтою, що надходить через Ормузьку протоку, це, за прогнозом американського президента, обвалить ціни на дизель для американців і всього світу рекордними темпами.
Реакція Банкової була різкою. В інтерв’ю Axios Володимир Зеленський наголосив, що одностороннє зняття обмежень з країни-агресора виглядає несправедливим і нечесним кроком.
«Знаєте, це схоже на подарунок до дня народження для Путіна. Це виглядає абсолютно жахливо», - сказав український президент, маючи на увазі день народження російського диктатора 7 жовтня.
У публікації в соцмережі X глава держави сформулював претензію ще жорсткіше: будь-яке послаблення санкційного тиску поза рамками довгострокової домовленості про деескалацію є очевидною слабкістю.
Інші новини:
Financial Times - британська щоденна газета, що виходить у друкованому і цифровому вигляді та присвячена поточним подіям бізнесу та економіки. Редакція базується в Лондоні, Англія, і належить японській холдинговій компанії Nikkei, головні редакційні офіси якої розташовані в Британії, Сполучених Штатах і континентальній Європі. Газета приділяє значну увагу діловій журналістиці та економічному аналізу, а не загальним подіям, викликаючи як критику, так і анонси, пише Вікіпедія.