РФ стягнула війська до кордону і погрожує Україні вторгненням: Київ вимагає зброї від Берліна - ЗМІ

Україна в ситуації із загрозою військового вторгнення Росії вимагає від Німеччини постачань озброєнь - ЗМІ / Pixabay

Українське посольство направило листа до МЗС Німеччини зі списком необхідних Києвом озброєнь, стверджують журналісти.

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати оборонне озброєння у вигляді зенітно-ракетних комплексів середньої дальності, переносних ЗРК, антидронової зброї, мікрохвильових систем знищення і боєприпасів у зв'язку з концентрацією військ РФ біля кордонів і загрози військового вторгнення.

Як повідомляє Süddeutsche Zeitung, посольство України направило до німецького МЗС листа, де зазначено, що ситуація з посиленням російських військ біля рубежів держави може означати "підготовку до нового збройного нападу" на українську державу. У зв'язку з цим Київ просить у Берліна надати оборонне озброєння та очікує на відповідь німецького уряду щодо цього питання вже найближчим часом.

Які озброєння може вимагати Україна від ФРН

Питання постачань зброї з ФРН в Україну

У грудні 2021 року у виданні Дзеркало тижня з посиланням на джерела опублікували статтю, в якій йшлося про блокаду з боку Німеччини передачі Україні протидронових гвинтівок, придбаних Києвом через структури Північноатлантичного альянсу. Питання намагалися вирішити під час останнього візиту Ангели Меркель до Києва, однак досягти компромісу не вдалося.

Пізніше міністр оборони Олексій Резніков сказав, що Німеччина в листопаді минулого року не дозволила Києву купити антидронові рушниці і антиснайперські системи через агентство НАТО із закупівель. Втім, антидронову зброю все ж таки вдалося придбати, оскільки її визнали нелетальною. Глава Міноборони назвав ситуацію несправедливою, особливо в умовах роботи Берліна з Росією щодо Північного потоку-2.

Канцлер ФРН Олаф Шольц 18 січня сказав про те, що Берлін не збирається постачати зброю Україні. Німці працюватимуть над запобіганням розширення агресії РФ проти української держави на дипломатичному фронті.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба підкреслив, що у Києві розчаровані таким рішенням – "українці пам'ятатимуть про це десятиліттями".

Главред рекомендує:

Новини заразКонтакти