Головні тези:
Швеція назвала Росію своєю головною загрозою. Все більш ризикована поведінка Москви може спровокувати небезпечну ескалацію. Про це йдеться в щорічній доповіді Служби військової розвідки і безпеки країни.
Як приклади агресивних дій Росії в сусідніх зі Швецією районах, включаючи Балтійське море, розвідка країни відзначила порушення повітряного простору, диверсії та кібероперації, пише Politico.
«Росія є головною військовою загрозою для Швеції та НАТО», — йдеться в доповіді.
Зазначається, що ця загроза «серйозна і конкретна», а дії Москви описуються як «опортуністичні та агресивні».
Оцінка Швеції прозвучала після того, як минулого тижня Служба зовнішньої розвідки Естонії в своєму щорічному огляді назвала Росію «небезпечною попри її некомпетентність».
При цьому розвідка Естонії застерегла проти «паніки», оскільки не було виявлено жодних доказів того, що Росія мала намір напасти на країну або НАТО в 2027 році. Передбачається, що це навряд чи відбудеться в найближчому майбутньому, з огляду на посилення оборонних заходів в Європі.
Високопоставлений представник НАТО підтримав цю точку зору.
«Нас захищає міцність альянсу і віра, яку ми і Росія маємо до статті 5 [пункту НАТО про колективну оборону]», а також недавні обіцянки членів НАТО збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП. Поки ми продовжуємо інвестувати, це дозволяє нам залишатися на тій стороні рівняння, в яку Росія не наважилася б втрутитися», - заявив чиновник.
І в естонському звіті, і у високопоставленого представника НАТО зазначалося, що Росія різко збільшила виробництво артилерії, що свідчить про те, що Москва продовжить становити загрозу навіть у разі досягнення миру в Україні.
Розвідка Естонії стверджує, що Росія «готується до наступної війни». Повідомляється, що виробництво снарядів та іншої артилерії збільшилося в 17 разів з тих пір, як Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну.
«Не можна просто так все це відключити в день закінчення війни. У деяких областях Росія виявиться сильнішою як військова сила, ніж на початку війни проти України», - сказав високопоставлений представник НАТО.
Як писав Главред, генсекретар НАТО Марк Рютте раніше говорив, що Росія, можливо, через 5-7 років нападе на одну з країн НАТО. За словами Рютте, Альянсу потрібно підготуватися до всіляких сценаріїв.
Росія готується до війни і може напасти на країну НАТО, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни. До такого висновку вони дійшли після заяви президента США Дональда Трампа про те, що Путіна цікавлять не лише українські території.
Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо вважає, що країна-агресор Росія передислокує свої війська на східний фланг НАТО, якщо в Україні буде укладено мирну угоду про завершення війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус говорив, що НАТО слід оновити оцінки щодо можливого загострення з боку Росії. Він зазначив, що Москва може швидше відновити свій військовий потенціал і потенційно атакувати східну країну-члена Альянсу раніше, ніж очікувалося.
Експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко вважає, що в лютому-березні, можливо квітні, Росія може спробувати серйозно "похитнути східний фланг НАТО, або пробити сухопутний коридор до Калінінграда".
"Тобто росіяни як воювали, так і будуть продовжувати воювати, як обстрілювали, так і будуть обстрілювати. Однак це може стратегічно вплинути на Європу, яка в той момент зрозуміє, що чекати далі нікуди", - сказав Жовтенко в інтерв'ю Главреду.
Він нагадав, що до того часу буде вже більше року перебування Дональда Трампа в Білому домі, і його обіцянки завершення російсько-української війни.
"І якщо напад на східний фланг НАТО відбудеться в масштабі, якого побоюються експерти, Трамп провалить політику стримування Кремля, яку НАТО реалізовувало з 1949 року. Тоді Європі не залишиться вибору: або швидко реагувати на східному фланзі та в Україні, або мати перспективу континентальної війни в Європі", - зазначив експерт.
Інші новини:
Тарас Жовтенко - український політолог і безпековий аналітик, спеціаліст з міжнародної безпеки, воєнної політики, гібридних загроз і стратегій. Обіймає посаду в.о. виконавчого директора Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
До приєднання до «Демініціатив» у 2023-му, був доцентом і запрошеним лектором у кількох українських університетах — зокрема у Національному університеті «Острозька академія» і Українському католицькому університеті.
Має досвід стажування у штаб-квартирі НАТО та штабі Об’єднаних Збройних Сил НАТО у Європі.
Коментує питання допомоги Україні, міжнародної підтримки, ризиків, пов’язаних із геополітичним тиском, а також довгострокових сценаріїв розвитку безпеки в умовах повномасштабної війни в Україні.